Ухвала суду № 68160667, 07.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"07" серпня 2017 р.Справа № 922/1995/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК", м. Київ до Публічного АТ "Мегабанк", м. Харків 3-я особа - ОСОБА_2, м.Хмельницький про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників:

позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_1,

третьої особи не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УКРСИББАНК", м. Київ (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача -Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.07.2007 р. (за реєстровим №1-4402), а саме: домоволодіння, площею 473,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гонти, 13, та належить на праві приватної власності ПАТ «Мегабанк» на підставі Свідоцтва, серія та номер: ВТР №152678 р. №2630, виданого 23.12.2013 р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі кредитного договору №11181053000 від 10.07.2007 р. та кредитного договору №11181124000 від 10.07.2007 р. в розмірі 3105955,00 дол. США та 83249,17 грн. пені, з яких:

1298003,97 дол. США заборгованість за кредитом;

1807951,03 дол. США заборгованість за процентами;

35650,47 дол. США пеня за прострочення сплати кредиту;

47598,70 дол. США пеня за прострочення сплати процентів.

Встановивши спосіб реалізації нерухомого майна предмету іпотеки за іпотечним договором від 10.07.2007 р., а саме: шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку» зі встановленням початкової ціни в розмірі 3601765,00 грн., що зазначена в договору іпотеки. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовано знаходженням у власності ПАТ «Мегабанк» домоволодіння, що є предметом договору іпотеки від 10.07.2017 р. та положеннями ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про іпотеку» щодо черговості звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателями.

Ухвалою суду від 16.06.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи неодноразово відкладався з метою забезпечення процесуальних прав сторін та повного і всебічного встановлення обставин по справі.

07.08.2017 р. через канцелярію господарського суду від представника позивач надійшли додаткові пояснення до клопотання про призначення експертизи (вх. №25211) із правовим обґрунтуванням та посиланням на судову практику.

Надані поясненню судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити клопотання про призначення експертизи для визначення ринкової вартості майна.

Відповідач заперечував проти задоволення клопотання позивача та призначення судової експертизи по справі.

Розглядаючи питання щодо задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, суд виходить з наступного.

Предметом позову по даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.07.2007 р. (за реєстровим №1-4402), а саме: домоволодіння, площею 473,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гонти, 13, та належить на праві приватної власності ПАТ «Мегабанк». Вартість цього майна, за умовами договору іпотеки, становить 3601765,00 грн.

Так, частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частинах першій, третій статті 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Тобто відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Зі змісту положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України випливає, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Разом з цим позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Отже, виходячи зі змісту вказаних правових норм та умов пункту 4.1., 4.2 Договору іпотеки, сторони у договорі домовились про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно в позасудовому порядку, у тому числі, шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності і вказана дія не може вважатися судовим способом захисту.

Договір іпотеки між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_2 було укладено 10.07.2007 року до суду позивач звернувся в 15.06.2017 року , тобто з дати укладання договору до часу звернення до суду пройшло 10 років, за поясненням позивача в зазначеній будівлі ніхто не проживає, оскільки Іпотекодавець перебуває в місцях позбавлення волі. Так, заявник на день подачі позову не має можливості встановити точну ціну будівлі площею 473,1 кв.м. що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Гонти, 13.

Відповідно до п. 4.4.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» з урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи. Так для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ст. 41 ГПК).

У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Отже, в даному випадку зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої є роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань .

З огляду на встановлені обставини справи, положення діючого законодавства та надані Вищим господарським судом України розяснення, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про призначення судової експертизи з визначення ринкової вартості майна та призначає по справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручається Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити по справі будівельно-технічну експертизу із визначення вартості майна.

Проведення експертизи доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).

На розвязання експертам поставити наступне запитання: яка ринкова вартість нерухомого майна (домоволодіння) загальною площею 473,1 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гонти, 13, що належить ПАТ «Мегабанк»?

Попередити експерта про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків.

Витрати по проведенню судової експертизи покласти на ПАТ «Укрсиббанк», з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу суду разом зі справою №922/1995/17 направити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).

Провадження у справі 922/1995/17 зупинити до вирішення питань, поставлених господарським судом судовому експерту.

Суддя ОСОБА_5