Рішення № 68160128, 01.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р.Справа № 922/2331/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 18501,68 грн. за участю представників:

позивача - Яновська В.С., довіреність №38-1871 від 28.05.2010;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків 13.07.2017 звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, в якому просить стягнути з відповідача вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 18501,68 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2014-2015р.р. здійснювалось постачання теплової енергії до нежитлових приміщень підвалу площею 144,6 кв.м. та 1-го поверху площею 232,1 кв.м., всього - загальною площею-376,7 кв.м. у нежитловій будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-1", що займані відповідачем на підставі договору оренди №920 від 06.02.2015. В обґрунтування наявності факту споживання відповідачем теплової енергії, позивач вказує на Акти на включення та на відключення опалення у вказані вище приміщенні відповідача. В якості правових підстав, позивач вказує, зокрема, на норми ст.ст.530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2331/17 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01.08.2017 об 11:30.

21.07.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 23520) з витребуваними судом документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання 01.08.2017 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання 01.08.2017 не з'явився, ухвала господарського суду Харківської області від 14.07.2017 про порушення провадження у даній справі, яку було направлено на адресу відповідача, підтвердженою інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням строку зберігання поштового відправлення".

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, справа №922/2331/17 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.08.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займає нежитлові приміщення підвалу № І, ІІ, 41-:-43, 45, 45а, 46 площею 144,6 кв.м. та 1-го поверху № 22-:-26, 28-:-39 площею 232,1 кв.м. загальною площею 376,7 кв.м. у нежитловій будівлі (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інвентаризаційна справа №46889 від 11.07.2014), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 літ. "А-1", на підставі Договору оренди №920 від 06.02.2015 (т. I, арк. с. 15-18), укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Пунктом 4.10. даного договору передбачений обов'язок відповідача укласти договір на постачання теплової енергії. Однак відповідачем на даний час такий договір з Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" укладений не був.

Як свідчать матеріали справи, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2014-2015 р.р. у будинок за адресою: АДРЕСА_1 літ. "А-1", в якому розташовані нежитлове приміщення, орендоване відповідачем, яке останній використовує для розміщення суб'єкта господарювання, що надає побутові послуги населенню.

Факт користування тепловою енергією підтверджується наявними в матеріалах справи Актом на включення опалення №171/1860 від 06.11.2014 та Актом на відключення опалення №171/2068 від 14.04.2015 (т.с. І а.с. 12). Зазначені акти підписані та скріплені печатками представників Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.

Відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання об'єкту відповідача №171/483 від 18.06.2015. система опалення нежитлового приміщення підвалу № І, ІІ, 41-:-43, 45, 45а, 46 площею 144,6 кв.м. та 1-го поверху № 22-:-26, 28-:-39 площею 232,1 кв.м. загальною площею 376,7 кв.м., що орендовані відповідачем, за адресою: АДРЕСА_1 літ. "А-1", єдині із системою опалення житлового будинку (т. I, арк. с. 13). Даний акт підписаний представниками Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", відповідач від підпису акту відмовився.

Позивач направив відповідачу лист-вимогу за вих.№464/юр від 09.06.2017, в якому просив відповідача у семиденний строк сплатити вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 18501,68 грн., яка утворилась у останнього за період: з лютого 2015 року по квітень 2015 року. Проте, відповідач відповіді на вказаний лист-вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

У статті 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Зазначені положення кореспондуються з п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила), якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов'язаний до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Так, у п. 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Однак, з аналізу положень Правил, зокрема, п. 44, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, факт відпуску теплової енергії в спірне приміщення підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи: Актом на включення опалення №171/1860 від 06.11.2014 та Актом на відключення опалення №171/2068 від 14.04.2015 (т.с. І а.с. 12).

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.

З огляду на зазначене, а також враховуючи обов'язок відповідача оплачувати поставлену теплову енергію у спірне приміщення і за умови відсутності відповідного договору, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі".

Докази відключення будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку в матеріалах справи відсутні. Аналогічні висновки про те, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання викладено у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15.

З позовної заяви вбачається, що позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії заявлено з посиланням на положення статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 24.09.14 у справі № 6-122 цс14, від 25.02.2015 у справі № 3-11гс15.

Так, зазначена норма застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

У постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 по справі № 6-582цс15 зазначено, що позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Враховуючи те, що в даному випадку між сторонами склалися фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи, позов про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії підлягає задоволенню на підставі частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вартості спожитої теплової енергії в сумі 18501,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у даній справі, що складаються з 1600,00 грн. судового збору за майновий характер спору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 11 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний КОД: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 31557119) - вартість спожитої теплової енергії у сумі 18501,68 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 07.08.2017 р.

Суддя Г.І. Сальнікова