Рішення № 68159918, 03.08.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2017 р. Справа № 902/422/17

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Білоуса В.В., Нешик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Інтернаціональна, 6-а) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63) та Вінницької обласної державної адміністрації (21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 70)

до: Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області (23500, м.Шаргород, вул. Героїв Майдану, 224)

до: Приватного підприємства "Маяк" (с. Перепільченці Шаргородського району Вінницької області, вул. Героїв Майдану, 3)

про скасування розпоряджень органу виконавчої влади, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, нормативно-грошова оцінка якої становить 67830,62 грн,

за участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.,

представники сторін:

прокурор: Гембера С.В. - службове посвідчення №026887 від 01.07.2014р.

прокурор: Клименко Д.С. - сл. посвідчення №027216 від 02.07.2014р.;

позивача: (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області): ОСОБА_1 - довіреність № 06-14/43 від 20.01.2017р.

позивача: (Вінницької обласної державної адміністрації): ОСОБА_2 - довіреність № 01 01-66/3088 від 29.05.2017р.

відповідача 1 (Шаргородської районної державної адміністрації): не з'явився;

відповідача 2 (Приватного підприємства "Маяк"): ОСОБА_3 - директор.

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник керівника Жмеринської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Вінницької обласної державної адміністрації до Шаргородської районної державної адміністрації та Приватного підприємства "Маяк" про скасування розпоряджень органу виконавчої влади, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, нормативно-грошова оцінка якої становить 67830,62 грн.

Позовні вимоги спершу були мотивовані тим, що на підставі звернень жителів с. Перепільченці Шаргородського району Вінницької області посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні Приватним підприємством "Маяк" в особі голови ОСОБА_3 земельної ділянки резервного фонду Перепільчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області загальною площею 23,852 га, в тому числі під прибережною захисною смугою - 1,9736 га, яка розташована за межами населеного пункту.

В результаті перевірки встановлено, що Приватним підприємством "Маяк" в порушення ст. 61 Земельного кодексу України проведено здискування земельної ділянки під прибережною захисною смугою орієнтовною площею 0,55 гектара. За невиконання природоохоронного режиму використання земель у межах прибережної захисної смуги інспекторами Держгеокадастру на голову Приватного підприємства "Маяк" ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що розпорядженням Шаргородської районної державної адміністрації №397 "Про надання дозволу приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду" від 15.11.2004 року надано дозвіл Приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки площею 30 га із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) зі зміною її цільового призначення з наступним наданням в оренду для посадки саду.

Розпорядженням Шаргородської районної державної адміністрації № 402 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва" від 15.11.2005 року, затверджено технічну документацію із землеустрою та надано Приватному підприємству "Маяк" в оренду земельну ділянку із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) загальною площею 23,8552 га, в тому числі під прибережною захисною смугою - 1,9736 га терміном на 30 років для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі зазначеного розпорядження, 24.06.2009 року між Шаргородською райдержадміністрацією та Приватним підприємством "Маяк" укладено договір оренди землі та за актом прийому-передачі обєкту оренди передано вищевказану земельну ділянку в оренду, нормативна грошова оцінка якої станом на час укладення договору становила 67830,62 грн.

Прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог також посилався на те, що відповідно до п. б) ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття розпоряджень) землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, належать до земель водного фонду. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою, згідно ч. 1 ст. 61 ЗК України (в редакції на час прийняття розпоряджень), прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Окрім того, прокурор вказував на те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягали обов'язковій державній експертизі. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється. Водночас, з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.04.2005 року № 256, затвердженого начальником обласного головного управління земельних ресурсів, вбачаються зауваження, за умови виправлення яких експертиза вважається погодженою. Посадовими особами контролюючого органу зауважено, що при розробці даного виду робіт цільове призначення земель не змінюється, а отже документація, надана на експертизу, мала бути змінена.

Посилаючись на п. 4.2.1. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, прокурор в позовній заяві вказував на те, що обов'язкова державна експертиза проводиться відносно проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, окрім земельних ділянок (у тому числі тих, цільове призначення яких змінюється) із особливо цінних земель, земель природоохоронного призначення, оздоровчого та рекреаційного призначення, земель водного та лісового фондів, історико-культурного призначення.

За твердженням прокурора, державну експертизу щодо відведення земельних ділянок із земель водного фонду (у тому числі тих, цільове призначення яких змінюється) здійснюється (у редакції на момент затвердження технічної документації) Державним комітетом України по земельних ресурсах, а не обласним головним управлінням земельних ресурсів. Матеріали технічної документації не містять обов'язкової державної експертизи, проведеної належним державним органом, а відтак, на думку прокурора, існує пряма заборона на реалізацію заходів, передбачених документацією із землеустрою відповідно до ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

З цих підстав прокурор вважав, що розпорядження Шаргородської райдержадміністрації № 397 від 15.11.2004 року та № 402 від 15.11.2005 року були прийняті із порушенням земельного законодавства, чинного на момент їх прийняття, і тому підлягають скасуванню.

В свою чергу, вказуючи на незаконність вищевказаних розпоряджень Шаргородської державної адміністрації, прокурор зазначав про незаконність укладеного 24.06.2009 року договору оренди земельної ділянки.

В позовній заяві також було заявлено про визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.05.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/422/17 та призначено її до розгляду на 30.05.2017р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку із неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача - Приватного підприємства "Маяк" та неподання прокурором та сторонами витребуваних доказів, ухвалою від 30.05.2017р. розгляд справи було відкладено на 26.06.2017 року.

07.06.2017р. до суду надійшла заява (лист № 76-3456 вих-17 від 02.06.2017р.) Жмеринської місцевої прокуратури про зміну підстав позову. Змінивши підстави позову, прокурор обґрунтував свої позовні вимоги зокрема наступним.

Жмеринською місцевою прокуратурою подано позовну заяву в інтересах органу, уповноваженого державною на здійснення відповідних функцій у даних спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (який не наділений правом звертатись до суду із позовними заявами даної категорії) та Вінницької обласної державної адміністрації як розпорядника землями державної власності водного фонду (прибережної захисної смуги).

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 123 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Прокурор стверджує, що вказана вимога відповідачами дотримана не була, оскільки Шаргородською райдержадміністрацією рішення про надання дозволу Приватному підприємству "Маяк" на виготовлення саме проекту відведення спірної земельної ділянки не приймалось. Посилається на те, що розпорядження № 397 від 15.11.2004 року Шаргородської райдержадміністрації суперечить вимогам ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки стосується надання Приватному підприємству "Маяк" дозволу на виготовлення технічної документації, а не проекту відведення земельної ділянки, як того вимагав закон. Рішення про затвердження проекту відведення Приватному підприємству "Маяк" спірної земельної ділянки також не приймалось.

Окрім того, прокурор посилався на те, що за ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції на час прийняття розпоряджень) обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції на час прийняття розпоряджень) позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Водночас, прокурор стверджує, що з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.04.2005 року № 256, затвердженого начальником обласного головного управління земельних ресурсів, вбачається застереження при умові виправлення якого експертиза вважається погодженою, а саме, зауважено, що при розробці даного виду робіт цільове призначення земель не змінюється, а отже документація, надана на експертизу, мала бути змінена. Всупереч наведеним зауваженням, за твердженнями прокурора, відповідні зміни здійснені не були. При цьому розпорядженням Шаргородської райдержадміністрації № 402 від 15.11.2015 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду Приватному підприємству "Маяк".

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що розпорядження Шаргородської райдержадміністрації № 397 та № 402 були прийняті із порушенням земельного законодавства, чинного на момент їх прийняття та підлягають скасуванню.

В обґрунтування нових підстав позову прокурор також зазначав про те, що оскільки Приватному підприємству "Маяк" спірна земельна ділянка надавалась в оренду єдиним масивом зі зміною цільового призначення, то відповідно до п. 4.1.1. Методики, така експертиза мала б бути проведена не обласним, а Державним комітетом України по земельних ресурсах.

З цих підстав прокурор вважає, що процедура передачі Приватному підприємству "Маяк" земельної ділянки в оренду дотримана не була, що є підставою для визнання договору про оренду земельної ділянки недійсним. На переконання прокурора, матеріали технічної документації не містять обов'язкової державної експертизи, проведеної належним державним органом.

Обґрунтовуючи необхідність поновлення пропущених строків позовної давності прокурор в заяві про зміну підстав позову зазначав про те, що про факт порушення інтересів держави у земельній сфері прокурор дізнався з листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.04.2017 року за № 10-2-0-441-5623/2-17.

В свою чергу, контролюючий орган, уповноважений на здійснення функцій держави у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі щодо дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, вважається обізнаним з порушенням його права лише після прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року. Тому прокурор вважає причини пропуску строку позовної давності поважними та просив суд їх поновити.

Враховуючи, що заява про зміну підстав позову була подана прокурором до початку розгляду господарським судом справи по суті та з дотриманням вимог ГПК України, суд ухвалою від 26.06.2017р. заяву Жмеринської місцевої прокуратури про зміну підстав позову прийняв до розгляду, відповідно до ст. 22 ГПК України.

26.05.2017 року Прокуратурою Вінницької області надано суду письмові пояснення (лист №05/3-147 вих-17 від 26.05.2017 року) де зазначено про те, що видом землевпорядної документації, на підставі якої передається в оренду земельна ділянка у разі зміни її цільового призначення є проект відведення земельної ділянки, якому передує відповідне рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Окрім того, прокурор зауважив, що документація, надана на експертизу, мала бути змінена, а експертиза мала б бути проведена не обласним, а Державним комітетом України по земельних ресурсах.

30.05.2017р. до суду надійшли письмові пояснення позивача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (лист № 0-2-0.6-6882/2-17 від 30.05.2017 року де позивач в обґрунтування поданої прокурором позовної заяви зазначив, що враховуючи звернення жителів с. Перепільченці Шаргородського району, Головним управлінням було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні Приватним підприємством "Маяк" земельної ділянки згідно договору оренди землі від 24.09.2009 року. Під час перевірки встановлено, що земельна ділянка під прибережною захисною смугою частково (орієнтовною площею 0,55 га) здискована, що є порушенням вимог ст. 61 Земельного кодексу України. Позивач також вважає, що ним встановлено, що розпорядження Шаргородської райдержадміністрації від 15.11.2005 року № 402 було прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Посилається на положення п.б ч. 1 ст. 58, ч.4 ст.59 ЗК України (в редакції на час прийняття розпорядження), вказуючи на те, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо; у прибережних смутах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження та залісення), а також садівництво та городництво.

Також позивач вказує на те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягали обовязковій державній експертизі землевпорядної документації, реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом а також матеріалами та документацією державного земельного кадастру щодо обєктів обовязкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Позивач також посилається на те, що відповідно до висновку державної експертизи від 01.04.2005 року №256 в п.1 ч. 3 (зауваження та пропозиції до проектних матеріалів) зазначено "при розробці даного виду робіт цільове призначення земельної ділянки не змінюється, отже внести зміни в документації згідно зазначеного зауваження". Підсумкова оцінка "Погоджено при умові виправлення зауважень".

На думку позивача, Шаргородська райдержадміністрація при прийнятті розпорядження від 15.11.2005 року №402 не звернула уваги на даний факт. Також позивач стверджує, що акт прийому-передачі обєкту об`єкта оренди, укладений відповідно до договору, не містить дати складання та підпису орендодавця.

Позивач заявляє, що про вказані обставини йому стало відомо після перевірки, проведеної 28.03.2017 року на підставі звернення жителів с. Перепільченці Шаргородського району. Повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності передані Головному управлінню з 01.01.2013 року при цьому не було передано документів про передачу зазначених земель у користування чи у власність. Позивач також просив визнати поважним пропуск строку позовної давності та поновити його.

30.05.2017 року також іншим позивачем - Вінницькою обласною державною адміністрацією було письмово заявлено про підтримку поданого прокурором позову.

Також в судовому засіданні 30.05.2017 року відповідачем - Шаргородською районною державною адміністрацією було подано відзив на позовну заяву, в якому остання позовні вимоги не визнала і просила суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на таке:

15.11.2004 року на підставі заяви директора Приватного підприємства "Маяк" с. Перепільченці ОСОБА_3 про надання в оренду земельної ділянки, рішення 16 сесії 4 скликання Перепільчинецької сільської ради від 11.09.2004 року "Про погодження надання в оренду земельної ділянки із земель резервного фонду сільської ради", головою райдержадміністрації прийнято розпорядження від 15.11.2004 року № 397 "Про надання дозволу приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду", у відповідності до норм чинного законодавства (яке діяло на момент прийняття розпорядження).

Розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резервного фонду (пасовища) Перепільчинецької сільської ради з наступним наданням в оренду Приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду, розроблену командитним товариством "Земреформа" м. Вінниця, враховуючи погодження установ і організацій, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель, враховуючи зауваження та пропозиції державної експертизи землевпорядної документації від 01.04.2005 року № 256. Згідно класифікації видів цільового призначення земель: "Землі сільськогосподарського призначення, код 2.1. "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", головою районної державної адміністрації було прийнято розпорядження від 15.11.2005 року № 402 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

24.06.2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір оренди землі.

Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205, код 2.1., передбачено використання землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно класифікатора цільового використання земель, цільове використання земельної ділянки для посадки саду не визначено.

Враховуючи зауваження та пропозиції державної експертизи землевпорядної документації від 1 квітня 2005 року №256 та згідно класифікації видів цільового використання землі: Землі сільськогосподарського призначення, код 2.1. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, головою райдержадміністрації було прийнято розпорядження від 15.11.2005 року № 402 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

З врахуванням вказаного, Шаргородська районна державна адміністрація зазначала про те, що розпорядження голови райдержадміністрації від 15.11.2004 року № 397 "Про надання дозволу приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду" та від 15.11.2015 року № 402 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва" прийняті відповідно до норм законодавства (яке діяло на момент прийняття розпоряджень).

19.06.2017 р. до суду надійшов відзив на позов (лист №36 від 17.06.2017р.) відповідача 2 - Приватного підприємства "Маяк" з доданими до нього документами.

Відповідач 2 у відзиві на позов та в судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, зокрема посилаючись на таке.

Приватне підприємство "Маяк" с. Перепільчинці розпочало процедуру відповідно до законодавства, чинного на той час, спрямовану на взяття в оренду земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області загальною площею 23,852 га, в т.ч. під прибережною захисною смугою 1,9736 га.

Відповідач 2 стверджує, що ним при цьому були дотримані всі законодавчі вимоги: надання погодження сесії Перепільчинецької сільської ради; рішення сесії Шаргородської районної ради на надання в оренду земельної ділянки резервного фонду 23,852 га в т.ч. 1,9736 га прибережної захисної смуги. Після цього Шаргородська райдержадміністрація видала розпорядження № 397 "Про надання дозволу приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці на виготовлення технічної документації щодо проекту відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду". 15.11.2004 року надано дозвіл Приватному підприємству "Маяк" на виготовлення технічної документації щодо проекту відводу земельної ділянки. Після виготовлення технічної документації було видано розпорядження Шаргородської райдержадміністрації № 402 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо проекту відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва". 15.11.2005 року затверджено технічну документацію із землеустрою та надано Приватному підприємству "Маяк" в оренду земельну ділянку із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради загальною площею 23,8552 га, в т.ч. під прибережною захисною смугою 1,9736 га терміном на тридцять років для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідач 2 посилається на те, що згідно ч. 1 ст.123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам в постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідач 2 стверджує, що законодавством чітко визначено вид землевпорядної документації, на підставі якої передається в оренду земельна ділянка у разі зміни її цільового призначення - проект відведення земельної ділянки, якому передує відповідне рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Відповідач 2 відкидає твердження прокурора про те, що Шаргородською райдержадміністрацією розпорядження про надання дозволу Приватному підприємству "Маяк" на виготовлення саме проекту відведення земельної ділянки не приймалося, і звертає увагу суду на те, що оспорюване розпорядження №397 від 15.11.2004 р. звучить так: "Про надання дозволу Приватному підприємству "Маяк" с.Перепільчинці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду". Відповідач 2 зазначає, що в назві розпорядження, словосполучення "технічна документація" - це розширене поняття, а між словами "щодо" і "відводу" чисто технічно через людський фактор пропущено слово "проект", якого сама назва не має смислового значення. Наявна технічна документація починається з слова "Проект".

Також відповідач 2 вказував на те, що на час підготовки і взяття в оренду земель резервного фонду (пасовища і прибережної смуги), які знаходились в загальному масиві, Приватне підприємство "Маяк" вже орендувало землі водного фонду (ставок). Тому різниці, чи платити за оренду землі, зайнятої під прибережною смугою не було. Орендна плата за землю прибережної смуги сплачувалась в повному обсязі за ціною земель водного фонду, тоді як функції прибережної смуги відповідно до ст. 60 ЗК України, залишалися незмінними. Про це свідчить технічна документація по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, призначеної для надання в оренду Приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці.

З висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.04.2005 року №256, затвердженого начальником обласного головного управління земельних ресурсів, вбачається застереження при умові виправлення якого експертиза вважається погодженою, а саме, зауважено, що при розробці даного виду робіт цільове призначення земель не змінюється, а отже документація надана на експертизу мала бути змінена.

Відповідач 2 посилається на п. 3.5.9. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації. затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 р. за №3910, відповідно до якого контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи. Саме тому начальником відділу Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області ОСОБА_4 було проведено роботу по усуненню застережень, які були вказані державною експертизою. І в кінцевому висновку було вказано, що на підставі розпорядження Шаргородської райдержадміністрації №402 від 15.11.2005 року зазначено, що договір оренди землі від 24.06.2009 року відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та підлягає державній реєстрації.

Відповідач 2 у відзиві на позов та в судових засіданнях також зазначав про те, що матеріали технічної документації відповідають всім законодавчим процедурам, (чинним на час прийняття розпоряджень), про що свідчать висновки експертизи, проведеної належним державним органом.

Відтак був наданий дозвіл на укладення даного договору про оренду земельної ділянки загальною площею 5852 га в т.ч. під прибережною захисною смугою 1,9736 га (кадастровий номер 5386100:01:003:0045).

Щодо дискування частини прибережної смуги відповідач 2 пояснив, що цей обробіток здійснено помилково механізатором по старій межі, по якій постійно оброблялась земля, а не по новій, яка відділяє прибережну смугу. Було дисковано менш як 0,55 га. На директора Приватного підприємства "Маяк" ОСОБА_3 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Також було вказано директору ОСОБА_3 згідно проекту на прибережній захисній смузі зробити заліснення. Але через пропуск біологічних строків садіння (дерева і кущі вже розвились), та необхідність вирішення питання з випасом худоби, що випасається на прибережній смузі, було погоджено рішення перенести посадку на літній період. Відповідно до п. 1 припису під землі прибережної смуги залишено і не задіяно більше як 2,4 га землі, тоді як прибережна смуга складає 1,9736 га.

З підстав викладених вище, відповідач 2 просив суд відмовити в задоволенні позову та виступив проти поновлення строку позовної давності.

22.06.2017 року від відповідача 1 - Шаргородської районної державної адміністрації надійшов супровідний лист № 01.1-38/1811 від 20.06.2017 року про направлення суду витребуваних ним матеріалів. До листа додано заяву, в якій зазначено про те, що Шаргородська районна державна адміністрація повністю визнає позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Також Шаргородська районна державна адміністрація на виконання ухвали від 30.05.2017р. повідомила суд про те, що: технічна документація відводу спірної земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради та передачі її в оренду ПП "Маяк" відсутня; доказами на підтвердження грошової оцінки спірної земельної ділянки в сумі 6780,62 грн Шаргородська районна державна адміністрація не володіє; щодо виконання Приватним підприємством "Маяк" припису Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 12.04.2017 року про засадження прибережної ділянки деревами та кущами, райдержадміністрації невідомо.

22.06.2017 року до суду надійшла заява відповідача 1 - Шаргородської районної державної адміністрації (лист № 01.1-38/1836 від 22.06.2017 року), в якому Шаргородська районна державна адміністрація визнала та просила задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

Окрім того, відповідач 1 просив дану справу розглядати за відсутності представника Шаргородської районної державної адміністрації.

23.06.2017 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача - Вінницької обласної державної адміністрації про те, що згідно із ст. 25 Закону України "Про землеустрій" в редакції від 22.05.2003 року "технічна документація" та "проект землеустрою" щодо відведення земельних ділянок є різними видами документації із землеустрою.

Враховуючи, що сторонами не було в повному обсязі виконано вимоги ухвали суду від 27.04.2017р. в частині надання витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів, ухвалою від 26.06.2017р. судове засідання відкладено на 11.07.2017р.

За результатами проведених судових засідань, судом встановлено, що справа №902/422/17 відноситься до категорії справ значної складності, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, враховуючи суперечливість доказової бази, що потребує додаткового витребування нових доказів.

У зв'язку з чим, суддею Колбасовим Ф.Ф. 29.06.2017р. подано заяву про створення колегії у складі трьох суддів для розгляду даної справи.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.06.2017р., для розгляду даної справи сформовано колегію у складі суддів: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів: Банаська О.О., Білоуса В.В.

Ухвалою від 29.06.2017р. справа № 902/422/17 прийнята до провадження судовою колегією у вищезазначеному складі та призначена до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2017р.

18.07.2017 року до суду надійшли пояснення у справі Жмеринської місцевої прокуратури (лист № 76-4536 вих-17 від 13.07.2017 року), де останньою зокрема зазначено про те, що для законності процедури відведення спірної земельної ділянки необхідний позитивний висновок Державного комітету України по земельних ресурсах, отриманий Приватним підприємством "Маяк" у результаті проведеної обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації. Прокуратура вважає, що висновок № 256 від 01.04.2005 року, який було складено не центральним органом, а територіальним, не несе правових наслідків.

Згідно службової записки головуючого судді від 02.08.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Банасько О.О. у відпустці, для подальшого розгляду справи №902/422/17, призначеної в судовому засіданні на 03.08.2017р., розпорядженням заступника керівника апарату суду від 02.08.2017р. на підставі автоматизованої системи авторозподілу зі складу колегії суддів виведено суддю Банаська О.О. та для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., судді: Білоус В.В., Нешик О.С.

З огляду на викладене, справа № 902/422/17 ухвалою суду від 02.08.2017 року справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., судді: Білоус В.В., Нешик О.С. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2017 року.

03.08.2017 року відповідач 2 - Приватне підприємство "Маяк" подав заяву про застосування строку позовної давності та відмову в позові (лист № 56 від 20.07.2017 року).

Також 03.08.2017 року до суду надійшли письмові пояснення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (лист № 0-20.6-9439/2-17 від 02.08.2017 року) щодо правомірності проведення експертизи, в яких зокрема зазначено про те, що оскільки прибережна лісова смуга є складовою частиною земельної ділянки сільськогосподарського призначення, і не розглядалась як окремо визначена земельна ділянка водного фонду, державна експертиза землевпорядної документації, відповідно до Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, мала проводитись обласним управлінням земельних ресурсів, а не державним комітетом України по земельним ресурсам.

Крім того, відповідно до висновку державної експертизи № 256 від 01.04.2005 року в п. 1 ч. 3 (зауваження та пропозиції до проектних матеріалів) зазначено "при розробці даного виду робіт цільове призначення земельної ділянки не змінюються, отже внести зміни в документації згідно зазначеного зауваження" Підсумкова оцінка "Погоджено при умові виправлення зауважень".

В судове засідання 03.08.2017 року прибули представники прокурора, позивачів - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Вінницької обласної державної адміністрації, представник відповідача 2 - Приватного підприємства "Маяк".

Відповідач 1 в судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак просив розглядати справу за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача 2, та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Шаргородської районної державної адміністрації від 15.11.2004 року №397 "Про надання дозволу приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду", за результатами розгляду заяви директора Приватного підприємства "Маяк" ОСОБА_3 про надання в оренду земельної ділянки, рішення 16 сесії 4 скликання Перепільчинецької сільської ради від 11 вересня 2004 року "Про погодження надання в оренду земельної ділянки із земель резервного фонду сільської ради", надано дозвіл відповідачу 2 - Приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки площею 30 га із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) зі зміною її цільового призначення з наступним наданням в оренду для посадки саду.

В подальшому, розпорядженням Шаргородської районної державної адміністрації № 402 від 15.11.2005 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва", за результатами розгляду технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резервного фонду (пасовища) Перепільчинецької сільської ради з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розробленої командитним товариством "Земреформа" м. Вінниця, враховуючи погодження установ і організацій, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель, керуючись ст. 6, п. 7 ст. 13, ст. 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про землеустрій", статтями 17, 124, 125, 126 та пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища), що передається в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з визначеною загальною площею 23,8552 га, в тому числі: під прибережною захисною смугою 1,9736 га.

Цим же розпорядженням надано в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільчинці земельну ділянку із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) ягельною площею 23,8552 га, в тому числі: під прибережною захисною смугою - 1,9736 га, терміном на 30 років для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі зазначеного розпорядження, між відповідачем 1 - Шаргородською райдержадміністрацією та відповідачем 2 - Приватним підприємством "Маяк" 24.06.2009 року було укладено договір оренди землі.

Відповідно до вказаного договору - відповідач 1 - Шаргородська районна державна адміністрація як орендодавець, надав, а відповідач 2 - Приватне підприємство "Маяк" як орендар, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Перепільчинецької сільської ради.

Відповідно до п. 2 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,8552 га пасовищ, в тому числі: під прибережною захисною смугою - 1,9736 га із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 67830,62 гри. (п. 5 договору).

Відповідно до п. 8 договору, його укладено строком на 30 років.

Земельна ділянки передана в оренду для посадки саду, відповідно до п. 15 договору, цільовим призначенням земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 16 договору).

За умовами п. 18 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди.

За актом прийому-передачі обєкту оренди було передано вищевказану земельну ділянку в оренду, нормативна грошова оцінка якої станом на час укладення договору становила 67830,62 грн.

Як вбачається з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01 квітня 2005 року № 256, складеного Вінницьким обласним головним управлінням земельних ресурсів, державна землевпорядна експертиза документації була здійснена Вінницьким обласним головним управлінням земельних ресурсів шляхом огляду матеріалів спеціалістами експертного підрозділу.

Висновок погоджено при умові виправлення зауважень - зазначено, що при розробці даного виду робіт цільове призначення земель не змінюється, отже внести зміни в документації згідно зазначених зауваження.

Відділом Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області складено висновок про те, що представлений договір оренди землі від 24 червня 2009 року, укладений між Шаргородською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Маяк", відповідає нормам та вимогам Закону України "Про оренду землі", "Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, та підлягає державній реєстрації.

Державну реєстрацію оспорюваного договору оренди землі від 24 червня 2009 року було здійснено Вінницькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.05.2010 року за №04:10:056:00032.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень ч. 1 ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюються в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Згідно з ст. 10 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень) визначено наступні повноваження районних рад у галузі земельних відносин:

а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад;

б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;

ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;

д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;

е) вирішення земельних спорів;

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Шаргородська районна рада мала право, відповідно до визначеної законом компетенції, на прийняття розпорядження № 397 від 15.11.2004 року про надання дозволу Приватному підприємству "Маяк" на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що порушень законодавства при прийнятті розпорядження № 397 від 15.11.2004 року з боку Шаргородської районної державної адміністрації судом не встановлено, в позовних вимогах про визнання вказаного розпорядження незаконним та скасування, суд відмовляє за безпідставністю позовних вимог.

Розглянувши ж вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації № 402 від 15.11.2005 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду Приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва" суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягали обовязковій державній експертизі землевпорядної документації.

Згідно зі ст. 35 даного Закону, позитивні висновки державної експертизи щодо обєктів обовязкової державної експертизи, є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами та документацією державного земельного кадастру щодо обєктів обовязкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Разом з тим, відповідно до висновку державної експертизи від 01.04.2005 року №256 в п.1 ч.3 (зауваження та пропозиції до проектних матеріалів) зазначено про те, що "при розробці даного виду робіт цільове призначення земельної ділянки не змінюється, отже внести зміни в документації згідно зазначеного зауваження". Підсумкова оцінка "Погоджено при умові виправлення зауважень".

Разом з тим, сторонами не надано доказів виправлення зауважень державної експертизи. Наданий відповідачем 2 - Приватним підприємством "Маяк" складений у 2009 році (тобто після прийняття розпорядження № 402 від 15.11.2005 року) висновок Відділу Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області про те, що спірний договір оренди відповідає чинному законодавству та підлягає державній реєстрації, не спростовує необхідності виправлення зауважень Вінницького обласного головного управління земельних ресурсів до прийняття розпорядження № 402 від 15.11.2005 року про передачу земельної ділянки в оренду.

Вказане дає підстави для висновку про те, що розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації № 402 від 15.11.2005 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с. Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва", було прийнято Шаргородською районною державною адміністрацією з порушенням припису статті 35 Закону "Про державну експертизу землевпорядної документації", відповідно до якої позитивні висновки державної експертизи щодо обєктів обовязкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом а також матеріалами та документацією державного земельного кадастру щодо обєктів обовязкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

В зв"язку з викладеним судом вбачаються підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації № 402 від 15.11.2005 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду приватному підприємству "Маяк" с.Перепільченці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Інші доводи позовної заяви не можуть бути визнані судом обґрунтованими. Так, відповідно до п.4.2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року №391 (в редакції на час прийняття розпорядження), обов'язкова державна експертиза (первинна, повторна та додаткова) проводиться обласним головним управлінням земельних ресурсів, зокрема, щодо проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, крім земельних ділянок (у тому числі тих, цільове призначення яких змінюється) із особливо цінних земель, земель природоохоронного призначення, оздоровчого та рекреаційного призначення, земель водного та лісового фондів, історико-культурного призначення.

Оскільки прибережна захисна смуга є складовою частиною земельної ділянки сільськогосподарського призначення і не розглядалась як окремо визначена земельна ділянка водного фонду, державна експертиза землевпорядної документації відповідно до зазначеної Методики мала проводитись обласним управлінням земельних ресурсів, а не Державним комітетом України по земельним ресурсам (як стверджував прокурор).

Вказане підтвердив позивач 1 у своїх наданих суду поясненнях.

Розглянувши вимоги про визнання недійсним укладеного між відповідачем 1 - Шаргородською райдержадміністрацією та відповідачем 2 - Приватним підприємством "Маяк" 24.06.2009 року договору оренди землі та вимогу про повернення земельної ділянки, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, згідно ч.ч.1, 2, ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Втім, зазначеним вимогам Цивільного кодексу України оспорюваний договір оренди земельної ділянки не відповідає, оскільки укладений на підставі незаконного розпорядження першого відповідача від 15.11.2005 р. № 402, що в свою чергу свідчить про суперечність змісту даного договору встановленому законом порядку укладення договорів оренди землі. Відтак, були наявні підстави для визнання цього договору недійсним та повернення земельної ділянки, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, при зверненні до суду з даним позовом має місце пропуск строку позовної давності, з огляду на що суд зазначає наступне.

За змістом ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

За приписами частин 1, 2, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

При цьому норма ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що норма ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку позовної давності, встановленої для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою, відлік строку позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.09.2014 року у справі № 3-82гс14, від 23.12.2014 року у справі № 3-194гс14, від 22.04.2015 року у справі № 3-54гс15, від 13.05.2015 року у справі № 3-126гс1525, від 27.05.2014 року у справі № 3-23гс14, від 25.03.2015 року у справі № 3-21гс15).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі "Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відносно порушеного права позивача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та тверджень позовної заяви про те, що останнє дізналось про своє порушене право лише після прийняття постанови КМУ від 14.01.2015 року, суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Щодо другого позивача - Вінницької обласної державної адміністрації, суд вважає, що виходячи з компетенції останньої щодо здійснення контролю за діяльністю районних адміністрацій, передбаченої статтею 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" Вінницька обласна державна адміністрація повинна була знати про існування оспорюваних розпоряджень невдовзі після їх прийняття.

Так, відповідно до ч.ч. 1-3 цього Закону, обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та

здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. З огляду на вказане не можуть вважатися прийнятними пояснення Вінницької обласної державної адміністрації про те, що про порушення їй стало відомо з поданої прокурором позовної заяви.

Всупереч своєму обов'язку з контролю за діяльністю районних державних адміністрацій, Вінницька обласна державна адміністрація впродовж тривалого часу не перевіряла дотримання вимог законодавства при прийнятті розпоряджень. Вказані розпорядження були прийняті Шаргородською районною державною адміністрацією більше, ніж 10 років тому, а саме - №397 - 15.11.2004 року та № 402 - 15.11.2005 року відповідно.

Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має повноваження щодо скасування розпоряджень районної адміністрації (Вінницька районна державна адміністрація), то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор.

Натомість позовні вимоги прокурором заявлені лише 11 травня 2017 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

03.08.2017 року представником відповідача 2 - Приватного підприємства "Маяк" подано заяву про застосування строку позовної давності. Наслідком цього є відмова у задоволенні заявленого позову з підстав пропуску строку позовної давності.

В позовній заяві прокурор просить визнати поважним пропуск строків позовної давності та поновити прокуратурі строк на звернення із даним позовом до суду.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання позову.

Втім, прокурором не наведено жодних обставин зазначених вище, які б давали суду підстави для визнання поважним пропуску строку позовної давності.

В пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як було зазначено вище, з матеріалів справи вбачається порушення права позивача 2 прийняттям розпорядженням № 402 від 15.11.2005 року та укладенням договору оренди земельної ділянки. Доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строків позовної давності у справу не надано.

Доводи Першого заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури про те, що прокурор дізнався про факт порушення інтересів держави з листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.04.2017 року за № 10-2-0-441-5623/2-17 не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне правонаступництво), а тому положення закону про початок перебігу строку поширюється і на звернення прокурора з позовом до суду.

Наведені обставини в своїй сукупності є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з покладенням на Жмеринську місцеву прокуратуру судових витрат по даній справі за правилами статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні 03.08.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити Жмеринській місцевій прокуратурі та Шаргородській районній державній адміністрації Вінницької області рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 08 серпня 2017 р.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Суддя Білоус В.В.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - - Жмеринській місцевій прокуратурі (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Інтернаціональна, 6-а)

4 - Шаргородській районній державній адміністрації Вінницької області (23500, м.Шаргород, вул. Героїв Майдану, 224)