Рішення № 68159770, 02.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2017Справа №910/9937/17

За позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 9140,64 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачане з'явивсявід відповідачаГарбузова Т.О. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 9140,64 грн. збитків у зв'язку з втратою вантажу під час перевезення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із залізничною накладною № 49244205 від 29.03.2017 на адресу позивача 31.03.2017 у вагоні №66110628 надійшов кокс доменний (вологий), вантажовідправник - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод". Вказаний вагон було видано вантажоодержувачу - позивачу із складанням комерційного акту №463003/67/232 від 30.03.2017, в якому зазначено про виїмку та недостачу вантажу. Вартість недостачі вантажу склала 9140,64 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/9937/17, розгляд якої призначено на 19.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, неподанням сторонами витребуваних судом документів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 02.08.2017.

Представник позивача в судове засідання 02.08.2017 не з'явився. 10.07.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2017 з'явився, надав суду відзив на позов, в якому зазначив про те, що позивачем не надано суду належних доказів оплати вантажу, а отже не доведено наявність збитків.

В судовому засіданні 02.08.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажовласник, позивач), правонаступником якого відповідно до статуту позивача є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" укладено договір № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1), виконавець зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатку до цього договору (п.2.2), виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (п.7.1).

01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" було укладено договір № 245/108/16Сб, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити коксову продукцію на умовах, передбачених даним договором.

29.03.2017 відповідно до залізничної накладної № 49244205 на адресу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було відправлено вагон № 66110628 з вантажем кокс доменний (вологий), вагою 41000 кг, вантажовідправником якого є Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Комерційним актом № 463003/67/232 від 30.03.2017 на станції Пологи Придніпровської залізниці зафіксовано нестачу вантажу вагою 1760 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Пологи Придніпровської залізниці 30.03.2017 було проведено контрольне зважування вагону № 66110628, за документами значиться: вантаж - кокс доменний, нетто - 41000 кг. При перезважуванні виявилось, що вага нетто вантажу становить 39240 кг, що менше заявленої на 1760 кг. Вагон № 66110628 прибув у технічно справному стані. Перезважування вантажу здійснювалось у присутності представників залізниці та вантажовідправника на електронних вагах. Комерційний акт підписано уповноваженими особами згідно з п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855: з боку залізниці - заступником начальника станції, комерційними агентами та вантажоодержувачем. При повторному перезважуванні недостача ваги вантажу підтвердилась.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, 29.03.2017 відповідно до залізничної накладної № 49244205 на адресу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було відправлено вагон № 66110628 з вантажем кокс доменний, вагою 41000 кг, вантажовідправником якого є Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Збереження прийнятого до перевезення вантажу відповідач не забезпечив, що підтверджується комерційним актом № 463003/67/232 від 30.03.2017, складеним на станції Пологи Придніпровької залізниці. Відомості про зафіксовану сторонами в комерційному акті № 463003/67/232 від 30.03.2017 недостачу вантажу (1760 кг) внесені до залізничної накладної № 49244205 від 29.03.2017.

Вищевказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси на 1760 кг, зазначеній у залізничній накладній № 49244205 від 29.03.2017, фактичній масі вантажу, який перевозився у вагоні № 66110628.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

В матеріалах справи наявна копія рахунку-фактури № 91441549 від 29.03.2017, виставленого позивачу Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод".

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.

Вантаж (кокс доменний) у вагоні № 66110628 перевозився у вологому стані, про що зазначено у залізничній накладній № 49244205 від 29.03.2017.

Позивач здійснив розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу) у вагоні № 66110628 наступним чином: 1) у вагоні № 66110628 маса нетто при відправленні становила 41000 кг, 2) норма недостачі (природні втрати) 41000 кг * 2% = 820 кг, 3) недостача вантажу - 940 кг (41000 кг - 39240 кг - 820 кг); 4) вартість 1 т вантажу відповідно до рахунку-фактури № 91441549 від 29.03.2017 - 9724,09 грн.; 5) сума недостачі з урахуванням природних втрат - 9724,09 грн. * 940 кг = 9140,64 грн.

Частиною 1 ст.127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами, що недостача вантажу у вагоні № 66110628 сталась не з його вини.

Розрахунок збитків (вартість недостачі вантажу у вагоні № 66110628) здійснено позивачем вірно.

Оскільки при перевезенні вантажу у вагоні № 66110628 відповідачем не було дотримано вимог щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення, і відповідачем не доведено, що така недостача відбулась не з вини відповідача, позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 9140,64 грн. збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вищевказаного вантажу, визнається судом обґрунтованим.

Що ж стосується тверджень відповідача про відсутність належних доказів на підтвердження дійсної вартості втраченого вантажу, зокрема, доказів оплати позивачем рахунку-фактури № 91441549 від 29.03.2017, суд зазначає, що факт оплати позивачем вказаного рахунку-фактури не входить до предмету доказування у даній справі з огляду на заявлені предмет та підставу позову, встановлення судом обставин завдання відповідачем позивачу договірних збитків за договором № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків на перевезення та надані залізничним транспортом послуги від 25.12.2015 та встановлення факту недостачі вантажу, переданого відповідачу для здійснення перевезення.

При цьому, суд зазначає, що рахунок-фактура № 91441549 від 29.03.2017, виставлений Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (постачальником за договором № 245/108/16Сб від 01.02.2016) в силу положень ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, та ст.ст. 114, 115 Статуту є належним та допустимим доказом визначення вартості вантажу.

Крім того, відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Всі вказані документи, які повинні бути надані одержувачем вантажу (позивачем) долучено позивачем до позовної заяви.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, ідентифікаційний код 00191129) 9140 (дев'ять тисяч сто сорок) грн. 64 коп. збитків та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2017

Суддя Ю.М. Смирнова