Ухвала суду № 6815542, 11.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-35388/08 Головуючий у І інстанції Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Глущенко Я.Б.,

Федорової Г.Г.,

при секретарі Дакал В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2008 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, винесеного спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП) № 0000052320/1 від 21.03.2006 року, про визнання нечинними листа ДПА України від 08.08.2006 року № 14961/7/10-1317/3516 та п.1 Податкового розяснення, затвердженого наказом ДПА України від 13.11.2002 року № 540. Позовні вимоги вмотивовані тим, що СДПІ в м. Києві по роботі з ВПП неправомірно спрямовано суми, сплачені відповідними платіжними дорученнями, в погашення податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000052320/1 від 21.03.2006 року, а також, тим, що податкові розяснення, визначені оскаржуваними листом 08.08.2006 року № 14961/7/10-1317/3516 та наказом ДПА України від 13.11.2002 року № 540, суперечать нормам податкового законодавства.

В ході судового розгляду позивач подав заяву від 02.06.2008 р. про збільшення позовних вимог та заяву про зміну позовних вимог від 04.08.2008 року, відповідно до яких відмовився від вимог до Державної податкової адміністрації України та просив визнати протиправними дії СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, спрямовані на погашення податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000052320/1 від 21.03.2006 року, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 21.12.2007 року № 0000894320/0, від 11.03.2008 року № 0000894320/1, від 26.05.2008 року № 0000894320/2, від 05.02.2008 року № 0000104320/0, від 28.03.2008 року № 0000104320/1, від 26.05.2008 року № 0000104320/2, від 30.05.2008 року № 0001004320/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2008 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем були проведені невиїзні планові документальні перевірки своєчасності сплати позивачем податку на прибуток, за результатами яких були складені акти № 2/00032129 від 16.12.2005 року, від 10.12.2007 року № 990/43-20/00032129, від 28.01.2008 року № 47/43-20/00032129, від 30.05.2008 року № 325/43-20/00032129, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідач у вищезазначених актах перевірок стверджує, що позивач несвоєчасно сплачував узгоджені суми податкового зобовязання з податку на прибуток, чим порушив п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181- III зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2181- III), день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо спрямування сум, сплачених відповідними платіжними дорученнями в погашення податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 21.03.2006 року № 0000052320/1. Ухвалою суду від 04.04.2008 року відкрито провадження у справі № 7/217. Отже, підприємство звернулося до суду в терміни, що не перевищують строків, передбачених статтею 15 Закону № 2181- III.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 року у справі №11/281-А позов ВАТ " Державний ощадний банк України" задоволено повністю, податкове повідомлення-рішенням від 21.03.2006 року № 0000052320/1 скасовано.

Тому оскаржена в загальні строки позовної давності в судовому порядку сума податкового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 21.03.2006 року № 0000052320/1, є неузгодженою з момента звернення ВАТ " Державний ощадний банк України" до суду та не може бути сумою податкового боргу. Також неузгодженими слід вважати податкові повідомлення рішення від 21.12.2007 року № 0000894320/0, від 11.03.2008 року № 0000894320/1, від 26.05.2008 року № 0000894320/2, від 05.02.2008 року № 0000104320/0, від 28.03.2008 року № 0000104320/1, від 26.05.2008 року № 0000104320/2, від 30.05.2008 року № 0001004320/0 у звязку з оскарженням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2008 року.

Відповідно до п. 5.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758, у разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Відповідачем вимоги наказу № 253 щодо виведення сум, які оскаржуються в судовому порядку, до окремого реєстру, виконані не були, що призвело до неправомірного віднесення суми податкового зобов'язання до податкового боргу.

Судом встановлено, що позивач, за період з ІІ кварталу 2006 року по 2007 рік включно, подавав податкові декларації та відповідно до платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, сплачував суми податкових зобовязань за звітні періоди за платежем «податок на прибуток банківських організацій» в строки, визначені законодавством для такого податку. Заперечень щодо розміру самостійно визначеного платником податків податкового зобовязання від податкового органу не надходило.

Тому відповідач безпідставно направив сплачені позивачем поточні податкові зобовязання на погашення податкового боргу, неправомірно змінивши їх цільове призначення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності застосування в даному випадку положень п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2009 року

Головуючий суддя

Судді: