Ухвала суду № 68153824, 08.08.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5912/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., при секретарі - Сірош О.М., Мелещенко О.В., з участю прокурора - Котляренка К.Ю., Олизька В.В., заявника ОСОБА_1, захисника Черватюк Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 в порядку ст. 206 КПК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою в порядку ч. 2 ст. 206 КПК України. В заяві просить звільнити ОСОБА_1 з-під варти з зали суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокат Черватюк Ю.В. просили заяву задоволити в повному обсязі. Зазначили, що вирок Прридніпровського районного суду м. Черкаси не набрав законної сили, а отже ОСОБА_1 не можу отримуватись під вартою. Додали, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчився 16.07.2017.

Прокурор зазначив, що у вироці Придніпровського районного суду м. Черкаси зазначено, що запобіжний захід підсудному залишити тримання під вартою.

Заслухавши адвоката, заявника, прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.

Вимогами статті 206 КПК України передбачено, що, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов?язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Надана до суду заява ОСОБА_1 ґрунтується на засадах, викладених в ст. 206 КПК України, тому, слідчий суддя здійснює розгляд вказаної скарги, керуючись вимогами саме цієї статті, норми якої прямо стосуються випадків, коли на момент розгляду скарги на незаконне утримання особи під вартою, ця особа продовжує незаконно утримуватись під вартою.

Однак, як встановлено слідчим суддею, ухвалою колегії суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.05.2017 року продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до 16 липня 2017 року.

Вироком колегії суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2017 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) років, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

У вказаному вище вироці зазначено, що до набрання вироком законної сили залишити підсудному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи, а тому слідчий суддя вважає, що скарга необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні вимог скарги, слідчий суддя також керується тим, що норми чинного КПК України не передбачають повноважень слідчого судді визнати тримання під вартою особи до набрання вироком суду законної сили - незаконним, а вказують на можливість зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав затриманої особи або звільнити її за певних обставин.

Згідно ст.4 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Так, суддя, під час розгляду заяви, поданої у порядку ст.206 КПК України не вправі давати правову оцінку процесуальним рішенням суду, перебирати на себе права та обов»язки судів, також це стосується і надання оцінки законності винесеного вироку.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки на даний час ОСОБА_1 позбавлений свободи відповідно до судового рішення, то підстав для звільнення його з під варти слідчим суддею не має.

Керуючись ст.ст.12,24,202,206,309 Кримінального процесуального кодексу України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 в порядку ст. 206 КПК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Н. М. Кондрацька