Постанова № 681509, 03.04.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 303

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.04.2007

Справа №2-17/2280-2007А

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Советському районіАР Крим (97200, АР Крим, смт. Советський, вул. 50 років СССР 4-А)

До відповідача Приватне мале підприємство “Фаворит” (97242, АР Крим, Совєтський район, с. Красногвардійське, вул. 60 років Совєтської Армії, 16)

про стягнення 2928,93 грн.

Суддя В.І. Гайворонський при секретарі судового засідання

Шенягіной Т.Ю

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Емірвелієва Є.Д., гол. спец-т ю/к, дов. від 04.01.2007 року від 04.01.2007 року

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Управління ПФУ в Советському районі АР Крим звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2928,93 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Згідно Розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2006 року - жовтень 2006 року, відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Рішень № 357 від 12.10.2006 року та № 71 від 16.06.2006 року “Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за неподачу (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду” до відповідача застосовані штрафні санкції.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Приватне мале підприємство “Фаворит” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Советському районі АР Крим як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером № 25021117, що указується самим відповідачем у Розрахунках суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2006 року - жовтень 2006 року, та підтверджується довідкою позивача від 05.03.2007 року № 755/07-5, та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до абзацу 1 п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок вирахування й сплати страхувальником і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. під № 64/8663, відповідач повинен був сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач самостійно вирахував суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2006 року - жовтень 2006 року, відобразив це у відповідних Розрахунках суми страхових внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

Згідно статті 202 ЦК України указаний звіт є правочином.

Указаний правочин у встановленому Законом порядку не визнаний недійсним, а цьому не приймати його до уваги у суду немає підстав згідно ст. 204 ЦК України.

Рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржені, що згідно статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є достатньою підставою вважати наявність заборгованості по фінансовим санкціям, а виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати їм оцінку на предмет невідповідності законодавству.

Крім цього, відповідачу на суму боргу виставлялися вимоги № Ю-116 від 07.08.2006 року, № Ю-250 від 07.09.2006 року, № Ю-270 від 06.10.2006 року, № Ю-294 від 07.11.2006 року, № Ю-375 від 07.12.2006 року, які не оспорені, що згідно статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є достатньою підставою вважати наявність заборгованості.

З врахуванням позовних вимог, підлягаюча стягненню сума складає – 2928,93 грн.

Відповідачем не представлено доказів того, що борг їм погашений, а також доказів в обґрунтування заперечень.

Оскільки відповідні докази по справі не представлені до винесення постанови, немає підстав їх залучати до матеріалів справи після прийняття постанови по цій справі.

Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї постанови, він вправі звернутися в суд з завою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Позивач, згідно ст. 81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є відносно інших норм спеціальною.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори повинні розглядатися за нормами КАС України.

Згідно ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Приватного малого підприємства “Фаворит” (97242, АР Крим, Совєтський район, с. Красногвардійське, вул. 60 років Совєтської Армії, 16; р/р 260008840 в КРД АППБ “Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 32672648) на користь Управління Пенсійного фонду України в Советському районі АР Крим (97200, АР Крим, смт. Советський, вул. 50 років СССР 4-А; р/р 2560670447812 в КРУ ВАТ “Державний Ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300323) заборгованість в сумі 2928,93 грн.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.