Ухвала суду № 68150069, 03.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2017 р.Справа № 818/554/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 818/554/17

за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2

до Міністерства оборони України , Командира військової частини - польова пошта В0425 Заболотного С. В. , Військової частини - польова пошта В0425 58 бригада

про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), 13.04.2017 року (відповідно до штемпеля на конверті) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач 1), Командира військової частини - польова пошта В0425 Заболотного С.В. (далі - відповідач 2), Військової частини - польова пошта В0425 58 бригада (відповідач 3), в якому просив:

- визнати протиправними дії командира військової частини - польова пошта В0425 Заболотного С.В. та скасувати Наказ №67 від 28.04.2015р. (м. Суми) як незаконний;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу, як дружині загиблого та як законному представнику сина загиблого - ОСОБА_2, виплати, передбачені п. 12.1 Наказу №260;

- зобов'язати виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, на підставі п. 12.3 Наказу №260 та в порядку, передбаченому чинним законодавством;

- стягнути моральну шкоду з Міністерства оборони України в розмірі 30000 грн.

19 квітня 2017 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 03.08.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, при цьому судом не встановлено обставин для поновлення пропущеного строку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції через таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (ч. 1 ст. 100 КАС України).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. цивільний чоловік позивача - сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти ОСОБА_4, помер під час виконання обов'язків військової служби.

28.04.2015 р. командиром військової частини - польова пошта В0425 Заболотним С.В. було прийнято оспорюваний Наказ №67, яким вирішено виплатити премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 125 % щомісячного грошового забезпечення за квітень місяць в повному обсязі; виплатити надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за квітень місяць в повному обсязі; виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, згідно Постанови КМУ №161 від 13.03.2013 р., за квітень місяць в повному обсязі; згідно п. 7 Постанови КМУ №829 від 22.05.2000р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців" сім'ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби."

Позивач вважає, що Наказом військового командира №67 від 28.04.2015 р. було порушено її право на грошову виплату.

Водночас, як зауважив суд першої інстанції, позивач не зазначає, коли саме їй стало відомо про порушення її права на отримання вказаної грошової виплати.

При цьому, як свідчить з доданих до позовної заяви матеріалів, а саме: листа №248/3/6/1725 від 04.08.2015 р. вбачається, що позивач зверталась до Міністерства оборони України щодо виплати їй грошової виплати як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р. солдата ОСОБА_4 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби в розмірі 3/5 частини від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті одноразової грошової допомоги.

Отже, вищезазначений лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України свідчить про те, що про оскаржуваний Наказ позивач дізналася ще у 2015 році.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, при зверненні до Сумського окружного адміністративного суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Доказів поважності пропуску звернення до суду на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не додано.

В свою чергу, суд першої інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, не з'ясував, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, не надав жодної оцінки доводам позивача в обґрунтування клопотання про визнання поважними причин пропуску строку.

Усвідомлюючи пропущений строк (після роз'яснення позивачу адвокатом зміст статті 99 КАС України) на звернення до суду із позовом щодо відновлення порушених прав дитини, позивач у позові аргументувала причини пропуску даного строку з проханням його поновити.

Так, позивач не заперечувала той факт, що отримала оскаржуваний Наказ, проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, вона не розуміла, про що в ньому йдеться (згідно вимогам чинного законодавства).

Про порядок здійснення виплат позивачу роз'яснено адвокатом усно 22.03.2017 р., коли і було укладено договір про надання правової допомоги, копія якого долучена до матеріалів справи.

Отже, про незаконність виданого Наказу №67 позивач дізналася від свого адвоката, оскільки вона не є юристом та не володіє спеціальними знаннями.

Окрім того, позивач вказувала, що тривалий час після смерті чоловіка перебувала у стані депресії, не могла усвідомлювати та сприймати будь-яку інформацію, на підтвердження чого надала довідку від психолога.

Колегія суддів зауважує, що статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не з'ясовано, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, не надано жодної оцінки доводам позивача в обґрунтування клопотання про визнання поважними причин пропуску строку.

В свою чергу, колегія суддів, розглянувши вказані позивачем доводи, вважає їх обґрунтованими.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції передчасно залишив позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 без розгляду, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, тому ухвала від 19.04.2017 р. підлягає скасуванню на підставі п.1 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,п.1 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 818/554/17 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України , Командира військової частини - польова пошта В0425 Заболотного С. В. , Військової частини - польова пошта В0425 58 бригада про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ч. 2 ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2017 р.