Ухвала суду № 68149967, 31.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 р.Справа № 820/1611/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 820/1611/17

за позовом Громадянина Вєтнаму ОСОБА_2

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області

про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

18.04.2017 року Громадянин Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив: визнати неправомірною відмову відповідача від 13.04.2017 року в здійсненні оформлення та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні, за заявою від 06.04.2017 року замість втраченої;

зобов'язати Головне відповідача здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В'єтнаму ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження за заявою від 06.04.2017 року замість втраченої;

стягнути з відповідача на користь позивача 640,00 гривень здійснених ним судових витрат;

встановити судовий контроль за виконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду;

зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту накладенням штрафу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення відповідача від 13.04.2017 року про відмову у здійсненні оформлення та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні позивачу за заявою від 06.04.2017 року замість втраченої.

Зобов'язано відповідача здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні позивачу за заявою від 06.04.2017 року замість втраченої.

Зобов'язано відповідача подати на адресу Харківського окружного адміністративного суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.

Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь позивача у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Не погоджуючись з рішенням від 25.05.2017р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені адміністративного позову.

В своїй апеляційній скарзі, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Вєтнаму, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, гурт.

16.06.2004 року рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Київській області позивачеві був наданий дозвіл на імміграцію в Україну та його було документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1, безстроково.

Позивач, 17.03.2017 року звернувся до Слобідського ВП ГУНП України в Харківській області з заявою по факту втрати ОСОБА_2 посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 16.06.2004 року.

Висновком Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківський області повідомлено про неможливість встановлення обставин зникнення посвідки та виявлення її місцезнаходження, а також про відсутність даних про заволодіння згаданим документом злочинним шляхом. При цьому, у висновку також вказано, що серед знайдених та вилучених документів такі, на ім'я громадянина В'єтнаму ОСОБА_2 в Слобідському відділу поліції ГУ НП в Харківський області не значаться.

Позивач 06.04.2017 року звернувся з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківський області, в якій просив видати йому нову посвідку на постійне проживання в Україні, замість втраченої НОМЕР_2 від 16.06.2004 року.в порядку, встановленому для її обміну.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, скасувавши рішення відповідача від 13.04.2017 року про відмову у здійсненні оформлення та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні позивачу за заявою від 06.04.2017 року, замість втраченої та зобов'язавши відповідача здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В'єтнаму ОСОБА_2 за заявою від 06.04.2017 року замість втраченої.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Згідно з п. 3.18 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013 року № 681, у разі пошкодження чи втрати посвідки іноземець та особа без громадянства можуть звернутися за отриманням нової посвідки в порядку, встановленому для її обміну чи продовження строку її дії, до територіального органу або підрозділу ДМС за місцем проживання. Про втрату посвідки іноземець та особа без громадянства або приймаюча сторона зобов'язані негайно повідомити органу внутрішніх справ за місцем втрати та територіальному органу або підрозділу ДМС за місцем видачі, який інформує про це протягом п'яти днів ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби. Втрачена посвідка визнається недійсною та в разі її вилучення підлягає знищенню. Територіальний орган або підрозділ ДМС видає довідку іноземцеві та особі без громадянства про звернення із заявою про втрату посвідки (у разі відсутності довідки органів внутрішніх справ з цього питання) у довільній формі.

Як встановлено п. п. 4.1-4.6 вказного Тимчасового порядку, обмін посвідки здійснюється в разі наявності підстав, визначених п.п. 14 та 16 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Разом із заявою про обмін посвідки (додаток 13) іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів чи підрозділів ДМС за місцем проживання подаються: паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; посвідка, що підлягає обміну, а в разі її пошкодження чи втрати - довідка про звернення із заявою про втрату посвідки (довідка органів внутрішніх справ з цього питання) у довільній формі; квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері) (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з'являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах).

У разі обміну посвідки на постійне проживання при досягненні іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку документи, зазначені в п.п. 4 п. 4.2 цього розділу, не подаються.

Прийняті до розгляду заяви обліковуються відповідно в журналі обліку звернень щодо оформлення посвідки на постійне проживання або в журналі обліку звернень щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання, де в графі "Примітки" робиться запис "Обмін".

Працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених п. 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання. Після прийняття рішення матеріали, які стали підставою для обміну посвідки, долучаються до справи, на підставі якої посвідка видавалася вперше. У разі якщо посвідка видавалася одним територіальним органом (підрозділом) ДМС, а обмін посвідки провадиться іншим органом (при зміні місця проживання), то до органу, який видав посвідку вперше, надсилається повідомлення про видачу нової посвідки, а недійсна посвідка - для знищення.

Пунктом 4.6. Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013 року № 681, встановлено, що за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для посвідки на постійне проживання) і п'ятнадцяти днів (для посвідки на тимчасове проживання) з дати подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів Головою ДМС (а в разі його відсутності - заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки.

Крім того, в силу положень п. 22 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 року № 251 (далі - Порядок), у разі пошкодження чи втрати посвідки іноземець та особа без громадянства може звернутися за отриманням нової посвідки в порядку, встановленому для її обміну чи продовження строку її дії, до територіального органу або підрозділу ДМС за місцем проживання.

Про втрату посвідки іноземець та особа без громадянства або приймаюча сторона зобов'язані негайно повідомити органу Національної поліції за місцем її втрати та територіальному органу або підрозділу ДМС за місцем видачі посвідки, який інформує про це протягом п'яти днів ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби. Втрачена посвідка визнається недійсною та в разі її вилучення підлягає знищенню. Втрачена посвідка, що виявлена у пункті пропуску через державний кордон, вилучається посадовою особою Держприкордонслужби та протягом 10 робочих днів надсилається для знищення за місцем її видачі.

Пунктом 15 вказаного Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 року № 251, визнвчено, що для обміну посвідки подаються: заява, зразок якої встановлюється МВС; паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; посвідка, що підлягає обміну; квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

У відповідності до п.11 вказаного Порядку, за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником.

У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.

На підставі п. 17 Порядку, рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); інших випадках, передбачених законами.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідного органу ДМС про видачу посвідки на постійне проживання замість втраченої, із заявою та відповідним пакетом документів, перелік яких визначено законом.

Відповідач вказує на те, що було прийнято рішення про тимчасову відмову в здійсненні обміну посвідки. Аналізуючи викладені вище норми законодавства, колегія суддів вказує, що такий вид рішення, як тимчасова відмова у видачі посвідки законодавцем не передбачена.

Як вбачається з наданих до справи документів, у бланку заяви позивача від 06.04.2017 року, посадовою особою ГУ ДМС України в Харківській області 13.04.2017 року зроблено відмітку про прийняте рішення - відмовити в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі п. 17 Порядку.

Крім того, колегія суддів вважає, що вказані вище норми передбачають відмову у видачі довідки лише у випадках, прямо передбачених в Законі.

Тоді як відповідач, відмовивши у видачі посвідки, на підставі п. 17 Порядку, не конкретизував її, як це потрібно зробити.

Як визначено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 826/4418/14).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач діяв в порушення вимог Конституції України, оскільки неправомірно відмовив позивачу у здійсненні оформлення та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні, за заявою від 06.04.20147 року, замість втраченої.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 820/1611/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2017 р.