Ухвала суду № 68149438, 07.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19824/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Файдюка В.В.

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року позивач, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» заборгованість у сумі 107772 грн. 60 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2017 року позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2017 року та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» ( код ЄДРПОУ 24376833) є юридичною особою та перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Сторонами не заперечується, що у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» на відповідних посадах працювали громадяни, які перебувають на обліку в управліннях Пенсійного фонду України та отримують пенсію відповідно до ст.. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

За період 01 січня 2016 року по 25 листопада 2016 року відповідно до картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 107 772 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно з ст.. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим законом, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок №372), розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу повідомлення: від 17 червня 2016 року №10149/10 про суму витрат на виплату пенсій за травень 2016 року та зведену відомість за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2016 року; від 05 липня 2016 року №11875/10 про суму витрат на виплату пенсії за червень 2016 року та зведену відомість за період з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року; від 09 серпня 2016 року №17468/10 про суму витрат на виплату пенсії за липень 2016 року та зведену відомість з 01 серпня 2016 року по 31 грудня 2016 року; від 11 жовтня 2016 року №26737/10 про суму витрат на виплату пенсій за вересень 2016 року та зведену відомість з 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року та ін..

Повідомлення надсилалися на адресу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет», що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідачем не надано будь-яких доказі того, що витрат на виплату пенсій за період з 01 січня 2016 року по 25 листопада 2016 року сплачувались.

Відповідно до п. 8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості проведено з порушенням чинного законодавства України. Так, на вказану заборгованість поширює свою дію як Порядок №372, так і Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 200 року №1826 (далі - Порядок №1826).

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №372, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1826 «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».

Так, спірна заборгованість виникла за період з 01 січня 2016 року по 25 листопада 2016 року, а Порядок №372 набрав законної сили 09 квітня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, для розрахунку заборгованості за період з 01 січня 2016 року по 25 листопада 2016 року підлягає застосуванню Порядок №372.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» про стягнення заборгованості.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2017 року прийнята у порядку скороченого провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів з моменту направлення копії сторонам є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 07.08.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Файдюк В.В.

Безименна Н.В.