Ухвала суду № 68143125, 08.08.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4733/17

Провадження № 2/204/1615/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2017 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з огляду на наступне.

Згідно з п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності,дійсною вартістю нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ціна позову визначена у розмірі 55100,00 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості вказаного в позові майна.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майнавизначається за згодою сторін, а при його відсутностіпо дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості. На підставі відомостей про дійсну вартість спірної квартири, (які є загальновідомими та доказуванню не підлягають), за яку її можливо продати у м. Дніпрі, виходячи з середньої ринкової вартості на аналогічні домоволодіння у цьому районі м. Дніпра, суд приходить до переконливого висновку про те, що позивачем не вірно визначена ціна позову.

З 01 січня 2017 року відповідно до Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 06.12.2016 року № 1774- VIIIвнесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та встановлено нові ставки для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням внесених змін, за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України«Про судовий збір»,судовий збір справляється у відповідному розмірі відпрожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осібстановить-1600,00 грн.

Враховуючи наведене, суд попередньо визначає розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 2000,00 грн., оскільки згідно Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 8 000,00 грн.

З огляду на наведене, враховуючи сплату позивачем судового збору у розмірі 551,20 грн. за квитанцією № 0.0.803279974.1 від 11.07.2017 року, розмір судового збору, який слід доплатити позивачу за позовними вимогами майнового характеру становить 1448,80 грн. (2000,00 551,20 = 1448,80).

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у Чечелівському районі м. Дніпра, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, Банк отримувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, Код банку отримувача (МФО) 805012, Рахунок отримувача 31216206700008, Кодкласифікації доходів бюджету 22030101, Призначенняплатежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02891345 (суду, де розглядається справа)».

Крім того, згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Позивачем у позовній заяві відповідачем зазначено Дніпропетровську міську раду. При цьому, одна з позовних вимог, а саме вимога зобовязати провести інвентаризацію ? частини домоволодіння, предявлена до Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації, яке у позовній заяві зазначено як третю особу. Вищезазначене обумовлює необхідність в уточненні змісту позовних вимог в цій частині, з наведенням їх обґрунтування.

Відповідно дост. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і 120ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин,суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру у встановленому судом розмірі та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору; уточнити зміст позовних вимог, предявлених до Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації, яке у позовній заяві зазначено як третю особу, щодо зобовязання провести інвентаризацію ? частини домоволодіння, обґрунтувавши їх.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

У х в а л и В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з моменту отримання копії ухвали, однак не пізніше ніж до 23 серпня 2017 року.

У випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Л. Черкез