Рішення № 68142713, 02.08.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2727/16-ц

Провадження № 2/175/1101/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шабанова А.М.,

за участю секретаря - Ратушної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПрАТ «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив стягнути з ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» (р/р 26503253730300 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) завданні збитки в розмірі 60 078 грн., 65 коп. Стягнути з ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» (р/р 26503253730300 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) судовий збір у розмірі 1 378 грн., 00 коп.

Представник ПрАТ «СК «АХА Страхування» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та просили відмовити у задоволенні. Крім того, ОСОБА_1 та його представником до суду були надані письмові заперечення в яких вони просили відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що сума страхового відшкодування завищена, не відповідає дійсності та підлягає коригуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Встановлено, що 02.10.2014 року між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №195а/14дп/ж.

Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2.

У відповідності до умов вказаного договору страхування ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування.

29.05.2015 року в м. Дніпропетровську на перехресті пр. ім. Газети «Правда» - вул. Столєтова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Geely», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2, було завдано механічних ушкоджень, відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.

Згідно рахунку №13 від 02.06.2015 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2, склала 60 078,65 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору страхування, ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» виплатило страхувальнику страхове відшкодування розмір якого, згідно до розрахунку суми страхового відшкодування та страхового акту №1.003.15.07804/VESKO12915 від 08.06.2015 року склав 60 078,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №178777 від 09.06.2015 року.

Загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» складає 60 078,65 грн.

Відповідно до постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.08.2015 року по справі про адміністративне правопорушення №175/3201/15-п, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У статті 993 ЦК України вказано, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» (зі змінами та доповненнями), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суд приймає до уваги письмові заперечення ОСОБА_1 та його представника, але вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки доводи на які вказує ОСОБА_1 та його представник не відповідають дійсності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 378,00 грн., сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 63, 79, 88, 109, 118, 119, 209, 212, 223 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд, -

вирішив :

Позовні вимоги ПрАТ «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» (р/р 26503253730300 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) завданні збитки в розмірі 60 078 грн., 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» (р/р 26503253730300 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) судовий збір у розмірі 1 378 грн., 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя А.М. Шабанов