Ухвала суду № 68141080, 26.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Юрченко А.С.,

за участю: представників позивача - Сімутіної Н.В., Телецького Т.А.

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 05 квітня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства СП «Партнер» до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ПрАТ СП «Партнер» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором від 30 березня 2012 року № 1027, що виникла за період з 11 серпня 2015 року по 24 березня 2017 року включно та нарахованих на борг 1482,51 грн. - інфляційні втрати; 11416,30 грн. - пеня, а також судовий збір в сумі 1378 грн., а всього 22806,81 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивач, як інвестор - підрядчик, виконав будівельні роботи з будівництва напівпідземних гаражів в АДРЕСА_1 та розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатації закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 24 машиномісця, та їх експлуатацію покладено на СП «Партнер». Рішенням Київської міської державної адміністрації від 18 березня 2004 року № 125/1335 затверджено проект відведення земельної ділянки спільному підприємству «Партнер» для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 24 автомобілів по АДРЕСА_1, а власникам транспортних засобів, які приймали участь у фінансуванні будівництва об'єкта, були надані необхідні документи для оформлення права власності на гаражні приміщення.

Справа № 759/14616/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/6441/2017Головуючий у суді першої інстанції: Сенько М.Ф.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.Між ПрАТ СП «Партнер» та ОСОБА_3 укладений договір № 1027 від 30 березня 2012 року на експлуатацію та обслуговування, але відповідач його не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість.

Посилаючись на зазначені обставини, просив позов задовольнити.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства СП «Партнер» 14012 грн. 51 коп. на погашення заборгованості за договором від 30 березня 2012 року № 1027 станом на 24 березня 2017 року, та 846 грн. 64 коп. судового збору, а всього 14859 грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.

Представники позивача Сімутіна Н.В. та Телецький Т.А. проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 не виконує умови укладеного з ПрАТ СП «Партнер» договору на експлуатацію і обслуговування, у зв»язку з чим виникла заборгованість із оплати послуг позивача, яка підлягає стягненню. Крім того, у зв»язку з простроченням сплати щомісячного платежу, позивач має право вимагати стягнення з відповідачки пені, розмір якої визначений умовами договору, а також на підставі ст..625 ч.2 ЦК України інфляційних втрат.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального закону.

Установлено, що ПрАТ СП «Партнер» відповідно до розпорядження Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 29 липня 1996 року № 1041 «Про будівництво напівпідземних гаражів - автостоянок на АДРЕСА_1 на підставі інвестиційного підрядного договору від 20 травня 1997 року № 4, укладеного із Головним управлінням капітального будівництва КМДА, виконав будівельні роботи з будівництва напівпідземних гаражів в АДРЕСА_1( а.с.10-12).

Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 15 січня 1998 року № 10 «Про введення в експлуатацію об'єктів житлового та комунального призначення у Ленінградському районі м. Києва» затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 24 машиномісць на дільниці АДРЕСА_1 та їх експлуатацію покладено на СП «Партнер» (а.с.15)

27 лютого 1998 року УКБ КМДА передало напівпідземні гаражі на 24 машиномісць на баланс СП «Партнер» ( а.с.21)..

Рішення Київської міської державної адміністрації від 18 березня 2004 року № 125/1335 було затверджено проект відведення земельної ділянки спільному підприємству «Партнер» для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 24 автомобілі на АДРЕСА_1, а також було передано спільному підприємству «Партнер», за умови виконання п. 17.1 даного рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,28 га для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 24 автомобілі по АДРЕСА_1 за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення ( а.с.13).

Отже, позивач є землекористувачем, зобов»язаний сплачувати всі податки, передбачені чинним законодавством, а також експлуатаційною організацією, яка в тому числі надає послуги з охорони автостоянок.

30 березня 2012 року між ПрАТ СП «Партнер» та ОСОБА_3 було укладено договір № 1027 на експлуатацію та обслуговування, відповідно до п. 1.1. якого СП «Партнер» взяло на себе обов'язки по зберіганню та охороні транспортних засобів ОСОБА_3 в гаражі № 13, встановленого на земельній ділянці відведеній ПрАТ СП «Партнер» на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 зобов'язався вчасно вносити щомісячні внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на умовах вказаного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що власник зберігає автотранспортні засоби у відповідності до «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках», затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно із ст..638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.901,, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану його послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

ПрАТ СП «Партнер» та ОСОБА_3 визначили в договорі свої обов»язки, вартість наданої позивачем послуги, яка складається з послуг з охорони автотранспорта та експлуатаційних витрат, можливість її зміни, порядок оплати.

Так, згідно з п.2.3 договору ОСОБА_3 зобов»язаний вносити внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних визначених розрахунків ПрАТ СП «Партнер» з врахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, ростом цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони.

Отже, сторони у договорі досягли згоди щодо ціни договору, тобто щомісячних платежів, які є залежними від факторів зазначених в п.2.3 договору. Виходячи із положень договору зміна тарифів на надані позивачем послуги не потребує укладення нової або додаткової угоди.

Встановлення в договорі права ПрАТ СП «Партнер» визначати розмір щомісячних платежів, їх можливої зміни та перелік факторів, що впливають на встановлення та зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони, відповідає вимогам ч.2 ст.632 ЦК України та п.п. 15, 16 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115, якими передбачено, що плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляються за тарифами, встановленими відповідно до законодавства. На всіх автостоянках плата за довгострокове зберігання транспортного засобу справляється на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

Зазначене дає підстави стверджувати, що сторони, укладаючи договір, дійшли згоди про те, що розрахунок вартості послуг проводить позивач, розмір встановленого позивачем тарифу підлягає зміні, що відображається в плановій детальній калькуляції собівартості утримання одного машиномісця, яка є невід»ємною частиною договору.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо відсутності в договорі ціни не заслуговують на увагу.

Вартість послуги в період дії договору визначається ПрАТ СП «Партнер», виходячи із витрат по забезпеченню охорони транспортного засобу. Наказом генерального директора ПрАТ СП «Партнер» № 88 від 31 липня 2015 року у зв»язку із збільшенням витрат на утримання охорони та експлуатацію гаражних боксів у напівпідземних гаражах ПрАТ СП «Партнер» за адресою: АДРЕСА_1 встановлені щомісячні внески на відшкодування витрат в розмірі 700 грн. ( а.с.8). Розрахований тариф відображений у плановій детальній калькуляції собівартості утримання одного машиномісця станом на 1 серпня 2015 року

Зазначений наказ не скасований, доводів щодо необґрунтованості щомісячного платежу апеляційна скарга не містить.

Інформація про зміну тарифів в напівпідземному гаражі надається у відповідності до припису п.7 Правил зберігання транспортного засобу на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115.

Пунктами 3.1. та 3.2 договору передбачено, що ОСОБА_3 вносить грошові внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати не пізніше 10 числа кожного місяця, на основі розрахунку, що додається до договору, проте розмір внесків може змінюватись на умовах п.2.3 договору.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач свої обов»язки щодо оплати вартості наданих позивачем послуг не виконує, у зв»язку з чим утворилася заборгованість в сумі 8530 грн. за період з 11 серпня 2015 року по 24 березня 2017 року. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Згідно п. 4.1 вказаного договору власник зобов'язаний своєчасно вносити СП «Партнері» внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні випатрати (п. 3.1). У випадку затримки оплати зі сторони власника (п.3.1.) Власник оплачує СП "Партнер" пеню у розмірі 0,5% від суми затриманого платежу за кожен день прострочення.

У зв»язку з наявністю у відповідача заборгованості по оплаті, позивач вправі вимагати стягнення пені, розмір якої передбачений договором, та стягнення інфляційних втрат, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи наведене, рішення Святошинського районного суду м.Києва від 5 квітня 2017 року колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що ухвалене з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду першої інстанції не впливають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 05 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: