Ухвала суду № 68128656, 03.08.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38404/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., при секретарі - Ярошенко В.Ю., за участі представника особи, в інтересах якої подано клопотання, адвоката Мінаєва Д.Д., прокурора Дальченка П.Ю. розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Мінаєв Д.Д., в інтересах ОСОБА_2, звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016000000003536 від 18.11.2016 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року було задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000003536 та, окрім іншого, накладено арешт на автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER, 2012 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 шляхом заборони ОСОБА_3 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання першому слідчому відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та ДП МВС «Інформ-Ресурси» (код 32248749). Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, а існування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження порушує права та інтереси ОСОБА_2, як законного власника автомобіля, оскільки останній придбав його за договором купівлі-продажу транспортного засобу №8043/2017/499758 від 15.06.2017 року. Право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.06.2017 року. Вважає, з огляду на ст. 170 КПК України, що вжитий захід забезпечення кримінального провадження перешкоджає реалізації права власності особи, а зазначене в своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Мінаєв Д.Д. клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити та зазначив, що ОСОБА_2 не є підозрюваним в даному кримінальному провадженні, цивільний позов до нього незаявлений, арештований автомобіль не є предметом кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначаючи, що арешт слідчим суддею накладено обґрунтовано, на даний час підстави для арешту майна не відпали, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, вказане майно, було відчужене після накладення на нього арешту, а зняття заборони на використання транспортного засобу може привести до значного зниження його вартості.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, , ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний колишній начальник Головного управління Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_5, обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що в період перебування підозрюваного ОСОБА_5 на зазначеній посаді у період з січня 2012 по лютий 2014 року та в результаті вчинення інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, державі заподіяні збитки в сумі 18 626 797 178 грн., що підтверджується доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження. Згідно з наявних у слідства даних, підозрюваним ОСОБА_5 здійснюється легалізація доходів, отриманих в результаті скоєння злочинною організацією кримінальних правопорушень, шляхом придбання для себе, членів родини та довірених осіб рухомого та нерухомого майна, відкриття депозитів у банківських установах тощо.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України - прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Свитки А. С. та, окрім іншого, накладено арешт на автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER, 2012 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 шляхом заборони ОСОБА_3 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання першому слідчому відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та ДП МВС «Інформ-Ресурси» (код 32248749).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 01.06.2017 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

При накладенні арешту на вказаний автомобіль, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, а саме те, що транспортний засіб отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно на цій стадії досудового розслідування накладено обґрунтовано з огляду на можливість застосування спеціальної конфіскації у даному кримінальному провадженні, іншого судом не встановлено.

При цьому слідчий суддя критично ставиться до наданого адвокатом Мінаєвим Д.Д. договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8043/2017/499758 від 15.06.2017 року укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки він укладений після розгляду клопотання та накладення арешту на автомобіль, а в пункті 1.2. вказаного договору зазначено, що Продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу за даним Договором, належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді. Крім цього, до клопотання не долучено допустимих доказів на підтвердження факту, що у 2014 році ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 кошти в сумі 1 400 000 грн., а вказаний автомобіль був оформлений в рахунок погашення такого боргу.

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представником ОСОБА_2 не надано та слідчим суддею не встановлено.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, слідчий суддя, приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту не містить належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на вказаний вантаж, на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано, а тому відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.І.Смик