Постанова № 68126344, 01.08.2017, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/338/17

Провадження № 2-а/375/101/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши в приміщенні Рокитнянського районного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Маріуполь Береговіна Артема Сергійовича

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач посилається, що він 27.02.2017 року близько 11:00 години, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по м. Маріуполь та був зупинений інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Маріуполь. При цьому останній звинуватив його у порушенні Правил дорожнього руху, а саме, що він, рухаючись по проспекту Миру не зупинився на заборонений сигнал світлофору, проїхавши розмітку 1.12. (стоп-лінію). Він не погоджувався з такими доводами працівника поліції та просив надати докази вчинення ним названого адмінправопорушення, але відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 851281 за ч.2 ст. 122 КУпАП , відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425.00 грн..

Вважає, що такими своїми діями інспектор позбавив його підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення до протоколу, доказів по справі, чим позбавив його можливості скористатися передбаченими ст. 268 КУпАП правами.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення не враховано обставини, які слід враховувати при призначені адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП і що у сукупності вказує на грубе порушення його процесуальних прав.

Також зазначив, що, рухаючись по проспекту Миру в м. Маріуполь, він здійснював поворот ліворуч на дозволяюче зелене світло світлофору. При цьому ним під час завершення маневру було надано перевагу проїжджаючому зустрічному транспорту та пішоходам.

Вважає, що за викладених ним обставин інспектор помилково дійшов до висновку про порушення ним ПДР та прийняв хибне рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП, а відтак оскаржувана постанова є незаконною.

Просить скасувати оскаржувану ним постанову інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Маріуполь Береговіна Артема Сергійовича у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 851281 від 27.02.2017 року.

Будучи належним чином повідомленим, відповідач у судове засідання не зявився, подавши натомість заперечення проти позову, вважаючи останній необгрунтованим та просив його у задоволенні відмовити.

За викладеного та у відповідності до положень ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Також суду пояснив, що 27.02.2017 року близько 11:00 години він рухався на автомобілі в м. Маріуполь по проспекту Миру та здійснив повороту ліворуч. При цьому на світлофорі горіло зелене світло і він, завершуючи маневр, а саме, перебуваючи вже на іншій вулиці, пропустив пішоходів та поїхав дальші у напрямку свого руху і був зупинений патрульним автомобілем поліції, який рухався позаду його автомобіля.

Інспектор поліції, що підійшов до його автомобіля, звинуватив його у порушенні вимог Правил дорожнього руху, а саме, що він, рухаючись по проспекту Миру, проїхав без зупинки розмітку 1.12 та здійснив подальший маневр повороту ліворуч на забороняючий сигнал світлофору. Він у свою чергу не визнав своєї вини та намагався пояснити працівнику поліції, що вказаного правопорушення він не вчиняв і проїхав перехрестя на зелене світло світлофора. Проте інспектор не реагував на його доводи та склав відносно нього оскаржувану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Також уточнив, що поліцейський автомобіль, в якому їхав інспектор поліції, рухався слідом за його автомобілем ще під час його руху по проспекту Миру і він його при цьому бачив та не дозволив би собі при такій обставині на очах у працівників поліції грубо порушити Правила дорожнього руху.

Просив позов задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні позивача та дослідивши письмові матеріали справи, якими є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 851281 від 27.02.2017 року, відеозапис патрульної служби від 27.02.2017 року (диск DVD-R «Arena»), суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 27.02.2017 року о 11:43 годині рухався автомобілем НОМЕР_1, в м. Маріуполь по проспекту Миру та не зупинився на забороняючий сигнал світлофору, проїхавши при цьому дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінію). Після завершення ОСОБА_1 маневру повороту ліворуч він був зупинений поліцейським патрульним автомобілем і інспектор поліції, яким є відповідач у справі, повідомив його про порушення ним вказаних вимог Правил дорожнього руху. Правопорушник при цьому своєї вини не визнав, пояснюючи, що проїхав перехрестя на дозволяюче зелене світло світлофора і про що виклав власноруч пояснення у оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 851281 від 27.02.2017 року, яка була складена відповідачем і відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 425.00 грн..

Разом з тим, викладені у вказаній постанові обставини не знайшли свого належного підтвердження у судовому засіданні з огляду на сукупність отриманих у справі доказів та доводи позову, які не спростував відповідач. Суд не вбачає підстав не довіряти останнім в тім, що ним не було порушено вимог Правил дорожнього руху при проїзді перехрестя доріг, як про це зазначено у оскаржувані постанові, і що також побічно підтверджується обставиною невизнання своєї вини правопорушником на час складання оскаржуваної постанови відповідачем.

Викладене підтверджується показами в судовому засіданні позивача, та письмовими доказами , які послідовно та логічно відображають обставини справи і не є суперечливими, а відтак відсутні підстави сумніватися в їх об'єктивності і які суд кладе в основу свого рішення у справі.

Доводів позивача про протиправність оскаржуваної постанови відповідач у судовому засіданні не спростував. Посилання відповідача у своєму запереченні на позов в тім, що в процесі спілкування із позивачем після зупинення його автомобіля останній визнавав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, належного підтвердження у судовому засіданні не знайшли та спростовуються поясненнями у судовому засіданні позивача та даними прослуханого у судовому засіданні наданого відповідачем відеозапису.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводів позивача про протиправність оскаржуваної постанови відповідач не спростував.

За викладеного суд приходить до висновку, що викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 851281 від 27.02.2017 року обставини не мали місця і що вказує на відсутність в діях позивача о 11:43 годині годині 27.02.2017 року під час руху на автомобілі НОМЕР_2, в м. Маріуполь по проспекту Миру складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Звідси за вставлених судом обставин спору оскаржувана постанова не може рахуватися законною, визнається судом протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо особи позивача за ч.2 ст.122 КУпАП закриттю за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення та що узгоджується із положеннями ст. 247 КУпАП в тім, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 71, 89, 128, 158-163 КАС України, ст.ст. 247, 256, 258, 268, 287, 288, 293 КУпАП суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 851281 від 27.02.2017 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Маріуполь Береговіним Артемом Сергійовичем щодо накладення за ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 425-00 грн..

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повне обґрунтування постанови виготовлено 04.08.2017 року.

Суддя О.Литвин