Ухвала суду № 68124326, 03.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4690/17 Головуючий 1-ої інстанції - Майстренко О.М.

Справа № 643/6718/17 Доповідач - Котелевець А.В.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Кружиліної О.А., Швецової Л.А.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові виділені матеріали цивільної справи за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Факторинг», треті особи - Акціонерне товариство закритого типу «ГЕЯ», Публічне акціонерне товариство «КБ «Хрещатик», ОСОБА_3, про визнання договору недійсним та скасування права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року,

у с т а н о в и в :

В травні 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Факторинг» (далі - ТОВ «Арма-Факторинг»), треті особи - Акціонерне товариство закритого типу «ГЕЯ» (далі - АТЗТ «ГЕЯ»), Публічне акціонерне товариство «КБ «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик»), ОСОБА_3 та просила:

- визнати недійсним Договір відступлення прав б/н від 28 листопада 2014 року, укладений між ТОВ «Арма-Факторинг» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1476, на підставі якого були відступлені права вимоги за Кредитним договором № 014/02/3-1223-06, та Договором іпотеки № 3/1223/1-06, укладеними 19 липня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ФОП ОСОБА_8;

- скасувати право власності ОСОБА_2 на квартиру № 1 загальною площею 407,8 кв.м., житловою площею 77,4 кв.м.; квартиру № 2 загальною площею 439,5 кв.м., житловою площею 147,3 кв.м.; квартиру № 3 загальною площею 501,9 кв.м., житловою площею 128,4 кв.м.; квартиру № 4 загальною площею 474,5 кв.м., житловою площею 105,2 кв.м.; квартиру № 5 загальною площею 342,2 кв.м., житловою площею 72,2 кв.м., в будинку АДРЕСА_1.

В заяві про забезпечення позову позивач в особі свого представника просила накласти арешт на квартиру № 1 загальною площею 407,8 кв.м., житловою площею 77,4 кв.м.; квартиру № 2 загальною площею 439,5 кв.м., житловою площею 147,3 кв.м.; квартиру № 3 загальною площею 501,9 кв.м., житловою площею 128,4 кв.м.; квартиру № 4 загальною площею 474,5 кв.м., житловою площею 105,2 кв.м.; квартиру № 5 загальною площею 342,2 кв.м., житловою площею 72,2 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2, податковий номер - НОМЕР_1.

В обґрунтування заяви вказала, що ОСОБА_2 реконструював зареєстрований за ним предмет Договору іпотеки з нежитлових будівель літ. А-2, загальною площею 2232,4 кв.м. на п'ять житлових квартир сукупною площею 2165,9 кв.м. та передав спірне майно в іпотеку фізичній особі ОСОБА_9 в забезпечення укладеного з ним Договору позики.

Ці факти свідчать, що ОСОБА_2 має намір щодо розпорядження та відчуження спірного майна.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року заяву ОСОБА_5 - представника позивача ФОП ОСОБА_1 задоволено. Накладено заборону відчуження квартири № 1 загальною площею 407,8 кв.м., житловою площею 77,4 кв.м.; квартири № 2 загальною площею 439,5 кв.м., житловою площею 147,3 кв.м.; квартири № 3 загальною площею 501 кв.м., житловою площею 128,4 кв.м.; квартири № 4 загальною площею 474,5 кв.м., житловою площею 105,2 кв.м.; квартири № 5 загальною площею 342,2 кв.м., житловою площею 72,2 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 що зареєстровані за ОСОБА_2, податковий номер - НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та в задоволенні заяви про забезпечення заходів позову відмовити.

ОСОБА_5 - представник позивача ФОП ОСОБА_1 в запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити ухвалу суду першої інстанції від 23 травня 2017 року без змін.

ТОВ «Арма-Факторинг», треті особи: АТЗТ «ГЕЯ», ПАТ «КБ «Хрещатик», ОСОБА_3 ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду.

Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Спірною є нежитлова будівля літ. А-2, загальною площею 2232,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана будівля є предметом Договору іпотеки від 19 липня 2006 року № 014/02-3/1223/1-06, укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та АТЗТ «ГЕЯ» в особі громадянки ОСОБА_10.

Із Договору іпотеки від 19 липня 2006 року № 014/02-3/1223/1-06 вбачається, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., на підставі статті 73 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» у зв'язку з посвідченням даного договору накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-2, загальною площею 2232,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до припинення договору іпотеки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, вказане майно було реконструйовано в квартири № 1 загальною площею 407,8 кв.м., житловою площею 77,4 кв.м.; квартири № 2 загальною площею 439,5 кв.м., житловою площею 147,3 кв.м.; квартири № 3 загальною площею 501,9 кв.м., житловою площею 128,4 кв.м.; квартири № 4 загальною площею 474,5 кв.м., житловою площею 105,2 кв.м.; квартири № 5 загальною площею 342,2 кв.м., житловою площею 72,2 кв.м., в будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2016 року було визнано недійсним Договір про відступлення прав від 28 листопада 2014 року, укладений між ТОВ «Арма Факторинг» та Фізичною особою ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1476.

Однак, Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року вказане рішення було скасовано, в задоволенні позову АТЗТ «ГЕЯ» до ОСОБА_2, ТОВ «Арма-Факторинг», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору про відступлення прав недійсним - відмовлено.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_12 - представник ОСОБА_2 посилався на те, що останній набув право власності на нежитлову будівлю літ. А-2, загальною площею 2232,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Законом України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку». Його право власності належним чином зареєстроване.

Позов, в рамках якого накладено арешт на реконструйовані приміщення, подано з тих же підстав, що і позов АТЗТ «ГЕЯ».

З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції від 23 травня 2017 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5 - представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 2 ст. 307, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року - скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_5 - представника фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий - А.В. Котелевець

Судді - О.А. Кружиліна

Л.А. Швецова