Ухвала суду № 68118631, 18.07.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/10407/17

Справа № 760/12600/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., при секретарі Горупа В.В., за участю прокурора Самченко І.В., захисника Петрусевича В.В., підозрюваного ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Оржешко О.Г., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Литвиненко Д.В., на підставі матеріалів досудового розслідування №12017100090008181 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2017 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Руставі, Грузія, громадянина Грузії, не працюючого, одруженого (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, без постійного місця проживання на території України, раніше не судимого (зі слів),

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Солом'янського управління поліції у м. Києві Оржешко О.Г., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Литвиненко Д.В., звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 спільно з раніше знайомими ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 16.07.2017 року приблизно о 01.30 годині перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ ЖК «Пора року» шляхом зламу замків таємно проникли до квартири АДРЕСА_1, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_10.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, заздалегідь заготовили знаряддя для вчинення злочину, а саме: металевий лом, металеві кусачки та металевий воронок. В подальшому під'їхавши на автомобілі марки «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1, по АДРЕСА_1. Вказані знаряддя взяли з собою, направившись до будинку АДРЕСА_1, де зайшли до одного з під'їздів, після чого почали підніматися на ліфті та вийшли на 14-му поверсі будинку, підійшли до вхідних дверей квартири АДРЕСА_1, та вирішили реалізувати свій злочинний умисел, проникнувши саме до вказаної квартири.

Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, діючи умисно, спільно за попередньою змовою з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь заготовлених інструментів зламали замки вхідних дверей, та проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналом по 100 доларів США нового зразка, вироби з золота, а саме: каблучку з жовтого золота з бірюзи вартістю приблизно 200 доларів США, кулон з золота жовтого кольору із бірюзою вартістю приблизно 200 доларів США, каблучку з жовтого золота вартість приблизно 150 доларів, каблучку з жовтого золота з цирконієм вартістю приблизно 200 доларів, каблучку з білого та жовтого кольору з цирконієм вартість якої приблизно становить 200 доларів, сумку жіночу шкіряну золотистого кольору марки «Brahmin» вартість якої становить приблизно 7,000 гривень, сумку рожевого кольору, шкіряну марки «Coach» вартість якої становить 8,000 гривень, сувеніри керамічні вартість яких приблизно становить 100 доларів США, пояси шкіряні 3 штуки, дві штуки коричнево-золотого кольору, один заплетений.

Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 викравши чуже майно з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим розпорядилась на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 190,500 гривень.

16.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090008181, внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 КК України.

16.07.2017 року о 04 год. 40 хв. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

16.07.2017 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання з зазначених у ньому підстав, а також зазначив, що вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Зазначив, що більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_2 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження перешкоджати провадженню іншим чином.

Вважає наявність ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 України.

В судовому засіданні захисник заперечував проти обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати відносно нього інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Зазначив, що стороною обвинувачення не доведена наявність ризиків та обґрунтованої підозри, як того вимагає кримінальний процесуальний кодекс.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090008181 від 16.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що він об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними, на початку досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами: протокол прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_10; протоколом огляду місця події від 16.07.2017 року; протоколом огляду місця події від 16.07.2017 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10; протоколом допиту свідка ОСОБА_12.; протоколом допиту свідка ОСОБА_13; протоколом допиту свідка ОСОБА_14; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 протоколом допиту свідка ОСОБА_16, протоколом допиту свідка ОСОБА_17; протоколом допиту свідка ОСОБА_18; повідомленням про підозру ОСОБА_2.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме тяжкість вчиненого злочину, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи захисника не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

Крім того, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_2 може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Зокрема, про даний факт свідчить те, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання в м. Києві.

Оскільки підозрюваний ОСОБА_2, не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення.

Також, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин для уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що негативно вплине на стан судового розгляду даного провадження

Крім того, існує ризик, що ОСОБА_2 може зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, у зв'язку з чим існують всі підстави вважати, що він в подальшому буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду і вчиняти інші злочини, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Крім того, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжній захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 04 години 40 хвилин 16 липня 2017 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчується о 04 годині 40 хвилин 13 вересня 2017 року.

Одночасно визначити розмір застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, що в сумі становить 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Литвиненка Д.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.