Постанова № 68112099, 02.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/2981/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача Луківа Р.М.,

представника відповідача Антонюка І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (далі - ПАТ «Тернопільгаз») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ) від 27 липня 2016 року № 0000744100/1001, яким до товариства було застосовано штраф у розмірі 1307532,96 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 819/1569/16 позов було задоволено.

У апеляційній скарзі СДПІ просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ПАТ «Тернопільгаз» у повному обсязі. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що під час проведеної СДПІ камеральної перевірки ПАТ «Тернопільгаз» (акт від 14 липня 2016 року № 45/28-06-41/03353503) було встановлено порушення товариством термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість (далі - ПДВ) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період жовтень 2015 року - грудень 2015 року, що позивачем не заперечується. Наведені обставини стали підставою для прийняття СДПІ оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0000744100/10012 від 27липня 2016 року.

На переконання апелянта, контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Посилання суду першої інстанції на п. 200.10. ст. 200 ПК України є безпідставним, оскільки ця норма регламентує порядок відшкодування ПДВ з Державного бюджету України. При цьому, на переконання апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що за 2015 рік відповідач не мав права нараховувати штрафні санкції, оскільки був відсутній затверджений центральним органом порядок застосування штрафних санкцій, суперечить приписам ПК України.

Представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - правонаступника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС - у судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги, викладені у поданій апеляційній скарзі. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ПАТ «Тернопільгаз» відмовити повністю.

Представник позивача ПАТ «Тернопільгаз» у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість доводів апелянта. Просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Тернопільгаз», суд першої інстанції виходив із того, що пп. 120-1.3 ПК України, який діяв до 01.01.2016 року, було передбачено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Такий порядок не був розроблений, а отже у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача санкцій, передбачених п.120-1.1 ПК України до 01 січня 2016 року.

Щодо накладення штрафних санкцій у період з жовтня по грудень 2015 року, суд першої інстанції виходив із того, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.

Також цим Законом було доповнено ПК України статтею 120-1 з метою належного функціонування системи електронного адміністрування в частині встановлення відповідальності за недотримання термінів реєстрації податкових накладних та сплати встановлених цією статтею штрафних санкцій платниками податку - порушниками.

Підпунктом 200-1.1 ПК України визначено складові елементи системи електронного адміністрування ПДВ. При цьому п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН.

У свою чергу, пп. 120-1.3 ПК України щодо порядку накладення цих штрафних санкцій був виключений Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Отже, Закони України № 71-VIII та № 909-VІІІ в частині запровадження системи електронного декларування та відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних, встановлення (відміни) порядку накладення штрафних санкцій, на думку суду першої інстанції, є тими нормативно-правовими актами, які впливають на показники бюджету, є складовою самого ПДВ. Відтак, виходячи з положень ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, п. 4.1.4 та п. 4.1.9 ст. 4 ПК України, застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених вказаними Законами змін з метою накладення штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Окрім того, суд першої інстанції також погодився із твердженням позивача про те, що камеральна перевірка даних ЄРПН за оспорюваний період ПАТ «Тернопільгаз» проведена податковим органом з порушенням встановлених строків та з порушенням предметності перевірки. Термін реєстрації податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису абз. 2 п. 76.1 ПК України.

З урахуванням вимог п. 200.10 ст. 200, п. 203.1. ст. 203 ПК України податковий орган був вправі здійснити камеральну перевірку даних, заявлених у податковій декларації за жовтень 2015 року, не пізніше 20 грудня 2015 року, за листопад 2015 року - не пізніше 20 січня 2016 року, зa грудень 2015 року - не пізніше 20 лютого 2016 року, а камеральна перевірка ПАТ «Тернопільгаз» була проведена податковим органом 14 липня 2016 року.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, СДПІ з була проведена камеральна перевірка ПАТ «Тернопільгаз», за результатами якої складено акт № 45/28-06-41/03353503 від 14 липня 2016 року. Під час перевірки було встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ в ЄРПН за період з жовтня 2015 року по грудень 2015 року, на загальну суму 7617053,07 грн. На підставі вказаного СДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2016 року № 0000744100/10012 про сплату штрафних санкцій з ПДВ на суму 1307532,96 грн., яке оскаржується позивачем у рамках цієї справи.

При цьому сам факт порушення ПАТ «Тернопільгаз» термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у період з жовтня по грудень 2015 року на загальну суму 7617053,07 грн. позивачем не оспорюється, а суть даного публічно-правового спору, на переконання апеляційного суду, зводиться до наявності у податкового органу повноважень по проведенню такої перевірки та накладенню штрафних санкцій за виявлені порушення.

Щодо наявності у податкового органу повноважень на проведення камеральної перевірки з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно із приписами ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

На переконання апеляційного суду, на підставі аналізу наведених правових норм слід зробити висновок про те, що контролюючий орган має право проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, а також без згоди платника податків та його присутності під час проведення такої.

Щодо можливості накладення податковим органом штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРДП має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 120-1.1. п. 120.1 ст. 120 ПК України порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів:

40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Приписами п. 102.1. ст.0 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до положень п. 11. підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

На підставі аналізу наведених правових норм апеляційний суд дійшов висновку, що контролюючі органи мають право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Відсутність затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, спеціального порядку застосування штрафних санкцій, передбаченого пп. 120-1.3 ПК України, який діяв до 01 січня 2016 року, за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, на думку апеляційного суду, не означає неможливості притягнення порушника до передбаченої ПК України відповідальності, а лише свідчить про відсутність будь-яких особливостей порядку застосування штрафних санкцій та необхідність застосування загального поряду притягнення до відповідальності за порушення норм ПК України.

При цьому апеляційний суд вважає безпідставним посилання позивача на приписи п. 200.10. ст. 200 ПК України (щодо проведення камеральної перевірки контролюючим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації), з яким погодився суд першої інстанції, оскільки вказана стаття ПК України регламентує порядок відшкодування ПДВ з Державного бюджету України, а передбачений п. 200.10. ст. 200 ПК України строк проведення камеральної перевірки стосується подачі платником податку декларації з метою отримання такого відшкодування.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що з урахуванням ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України та п. 4.1.4 та п. 4.1.9 ст. 4 ПК України застосування контролюючим органом оспорюваних штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, оскільки Закони України № 71-VIII та № 909-VІІІ в частині запровадження системи електронного декларування та відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних, встановлення (відміни) порядку накладення штрафних санкцій не можна вважати такими, що призвели до зміни до будь-яких елементів податків та зборів, а лише стосуються порядку адміністрування ПДВ.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 819/1569/16 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

О.М.Довгополов

Постанова у повному обсязі складена 04 серпня 2017 року.