Постанова № 68110296, 01.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа № 920/313/17

Колегія суддів у складі головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області

на рішення господарського суду Сумської області від 11.05.2017р.

у справі №920/313/17

за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком", м. Суми,

до відповідача ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області

про стягнення 56 912,38 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.05.2017р. у справі № 920/313/17 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком" заборгованість за телекомунікаційні послуги на пільгових умовах в сумі 56912,38 грн. та 1600,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 12, 13 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», статтю 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», статтю 20, 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6, 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», статтю 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтю 13 Закону України «Про охорону дитинства» мотивоване доведеністю матеріалами справи факту надання позивачем протягом січня-грудня 2016року комунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам ОСОБА_2 районну Сумської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Крім того, зазначив, що відповідно до статей 87,97, 102 Бюджетного кодексу України, пункти 2,3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. N256, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг, наданих позивачем громадянам, є ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, у звязку з чим дійшов висновку, що відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання цих послуг, здійснюється саме відповідачем за рахунок державного бюджету та визнав доведеним наявність заборгованості за надані послуги перед позивачем за період з січня по грудень 2016року у сумі 56912,38грн.

ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 11.05.2017р. у справі №920/313/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення потребує фінансування за рахунок коштів державного бюджету України, а отже його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим Законом, окрім Закону України «Про державний бюджет України», проте Законом України «Про Державний бюджет на 2016рік» не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг звязку, а отже дії ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної адміністрації не можуть бути визнані протиправними, оскільки воно не маючи кошторисних призначень, не брало жодних фінансових зобовязань перед позивачем.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Сумської філії ( позивач у справі) відзивом на апеляційну скаргу від 10.07.2017р. заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Сумської області від 11.05.2017р. у справі №920/313/17 - залишити без змін. При цьому зазначає, що в порушення Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. N117, відповідач не провів звіряння інформації, що міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, не взяв до уваги форми звіту « 2-пільги», внаслідок чого у головного розпорядника коштів утворилась заборгованість за надані позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах в період з 01.01.2016р. 01.01.2017р. в сумі 56912,38грн. Також вказує на те, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обовязку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2017р. у звязку з відпусткою судді Камишевої Л.М. для розгляду справи №920/313/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.

27.07.2017р. скаржником подано клопотання про розгляд справи без участі його представника. Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання, як такого, що не суперечить вимогам ГПК України.

Сторони у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали суду апеляційної інстанції від 19.06.2017р., повідомлення про вручення поштового відправлення, а також подане скаржником клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вчинені всі дії, визначені вимогами процесуального законодавства з метою належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони та не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

ПАТ «Уктелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» надано телекомунікаційні послуги протягом січнягрудня 2016року на пільгових умовах мешканцям Охтирського району Сумської області, які підпадають під дію п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 16 ст.6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань, п.11 ст. 20, ст.21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.1 ст.6, ч.3 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч.5 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 4 ч.3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 56912,38грн.

ПАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» направляло на адресу ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації звіти за формою « 2-пільги» разом із супровідними листами від 05.08.2016р., 05.09.2016р., 05.10.2016р., 05.11.2016р. та 05.12.2016р. (а.с.15-19).

У листах від 05.09.2016р. та від 14.09.2016р. ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації зазначило, що Законом України «Про державний бюджет на 2016рік» не передбачені бюджетні призначення на субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на пільги з послуг звязку, а тому управляння не має повноважень щодо прийняття до виконання наданих Сумською філією ПАТ «Укртелеком» розрахунків щодо вартості послуг згідно з формою « 2-пільги» та проведення реєстрації відповідних зобовязань в органах Державного казначейства (а.с.13,14).

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, позивачем у період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам на загальну суму 56912.38грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг за формою №2-пільги (а.с.92-139).

У звязку з невиконання відповідачем зобовязань щодо відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 56912,38грн. позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації про стягнення заборгованості (а.с.4-6).

11.05.2017р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с145-150).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Частиною 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

За приписами пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

На виконання вимог Закону України "Про телекомунікації" та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. N295, позивачем протягом січня грудня 2016року надані телекомунікаційні послуги споживачам, які відповідно до п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 16 ст.6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань, п.11 ст. 20, ст.21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.1 ст.6, ч.3 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч.5 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 4 ч.3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" мають пільги з їх оплати на загальну суму 56912,38грн.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67 1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.

Зі змісту підпункту б пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України вбачається, що до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг звязку, наданих пільговим категоріям громадян.

Статтею 102 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, пунктом 1 якого встановлено, що він визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) за рахунок субвенцій з державного бюджету (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 3, 4 Порядку передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевий держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення; а перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів м. Києва та Севастополя.

Згідно з пунктами 5, 7, 8 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення); Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби; отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, у тому числі на оплату пільг з послуг зв'язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства, відшкодування понесених витрат на надання послуг на пільгових умовах повинно здійснюватися розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету, якими фінансуються відповідні видатки місцевого бюджету. Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян при цьому, зобовязання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідно до статі 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За своїм правовим статусом позивач є особою приватного права, суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність на власний ризик та має право на оплату наданих ним споживачам послуг у повному обсязі.

Обсяг наданих позивачем послуг, як і розмір понесених витрат на надання послуг на пільгових умовах підтверджено наявними у справі доказами, зокрема розрахунками видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг за формою №2-пільги, які надіслані відповідачеві та які в порушення Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету не розглянуті. Проте, в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не оскаржується та не спростовується обсяг наданих послуг громадянам на пільгових умовах.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведені норми права сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №3-28гс32 та від 22.03.2017р. у справі № 905/2358/16.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком" у сумі 56912,38грн. з компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у звязку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області не підлягає до задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 11.05.2017р. у справі №920/313/17 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги Головне територіальне управління юстиції у Сумській області.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 11.05.2017р. у справі №920/313/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 04.08.2017р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Шутенко І.А.