Ухвала суду № 68109920, 14.06.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"14" червня 2017 р. Справа № 926/1654/17

За позовом SHAHINTEX NINGBO HOME FASHION CO., LTD Китайська народна республіка

до товариства з обмеженою відповідальністю Сіді Групп м. Чернівці

про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 48140,79 доларів США.

Суддя М.І. Ніколаєв

представники:

від позивача ОСОБА_1, договір від 25.04.2017 року № 54;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 17.05.2017 року.

СУТЬ СПОРУ: 15 травня 2017 року SHAHINTEX NINGBO HOME FASHION CO., LTD (від імені якого на підставі договору від 25.04.2017 року № 54 діє адвокат ОСОБА_1) звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про вжиття до товариства з обмеженою відповідальністю Сіді Групп запобіжних заходів, а саме: накладення арешту на всі рахунки в межах суми 48 140,79 доларів США.

Одночасно, SHAHINTEX NINGBO HOME FASHION CO., LTD (від імені якого на підставі договору від 25.04.2017 року № 54 діє адвокат ОСОБА_1) звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Сіді Групп про стягнення 48140,49 доларів США заборгованості за контрактом від 17.08.2016 року № 3/2016/UKR.

Ухвалою суду від 15.05.2017 року розгляд зазначеної заяви про вжиття запобіжних заходів призначено на 17.05.2017 року.

Ухвалою суду від 17.05.2017 року відмовлено у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Іншою ухвалою суду від 17.05.2017 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 30.05.2017 року за участю представників сторін.

29 травня 2017 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки відповідача в межах суми 48140,79 доларів США. Вимоги вказаної заяви обґрунтовуються, зокрема, тим, що надані відповідачем платіжні доручення в іноземній валюті від 17.11.2016 року № 1 та від 05.02.2017 року № 2 на загальну суму 28562,00 доларів США є оплатою за поставлений позивачем товар по інвойсу від 17.08.2016 року № SH16-4, щодо якого у сторін відсутній спір. Такі дії відповідача, на думку позивача, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи та ухилення від виконання рішення.

Ухвалою суду від 30.05.2017 року розгляд справи відкладено на 14.06.2017 року та попереджено сторони, що розгляд заяви про забезпечення позову відбудеться у наступному судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.06.2017 року представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав із зазначених у ній підстав та просив суд її задовольнити. У свою чергу представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечував у звязку з її безпідставністю та надуманістю, а тому просив суд відмовити у її задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та зясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статей 66-67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У пункті 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" судам роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У свою чергу, в порушення вимог ст. 66-67 ГПК України, позивач ймовірність настання наведених вище обставин не довів, адекватність засобу забезпечення позову не обґрунтував, а відтак у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви SHAHINTEX NINGBO HOME FASHION CO., LTD про забезпечення позову відмовити.

Суддя ОСОБА_3