Ухвала суду № 68108527, 02.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 серпня 2017 року Справа № 906/282/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Губенко Н.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"на рішення та постановугосподарського суду Житомирської області від 13.02.2017 Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі№ 906/282/16 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_3простягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Подана Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" касаційна скарга на рішення господарського суду Житомирської області від 13.02.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі № 906/282/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

У якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано копію платіжного доручення № 0013703883 від 05.05.2017, що підтверджується актом Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2017.

Разом з тим, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору; відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 № 7).

З огляду на викладене, надана скаржником копія платіжного доручення № 0013703883 від 05.05.2017 не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення господарського суду Житомирської області від 13.02.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі № 906/282/16 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення господарського суду Житомирської області від 13.02.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі № 906/282/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді Н.М. Губенко

С.Р. Шевчук