Ухвала суду № 68100222, 04.08.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія:

Провадження № 11-кп/792/536/17 Головуючий в 1-й інстанції Самойлович А.П.

Справа № 685/1575/16-к Доповідач Вітюк І.В.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

У х в а л а

про залишення апеляційних скарг без руху

04 серпня 2017 року м. Хмельницький

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області ОСОБА_1, перевіривши апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Теофіпольського районного суду від 20 червня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Теофіпольського районного суду від 17 листопада 2016 року, ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 роки, та з покладенням обовязків, визначених ст.76 КК України.

Вирок Теофіпольського районного суду від 13 грудня 2016 року щодо ОСОБА_3, у відповідності до ст.71 КК України, постановлено виконувати самостійно.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2123,20 грн. (Дві тисячі сто двадцять три гривні 20 коп.), на відшкодування викраденого в сумі 211,20 грн., відшкодування пошкодженого вікна в сумі 380,00 грн., грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 1500,00 грн. та повернення сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 96,00 грн.

Залишено без розгляду решту позовних вимог потерпілого.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник та потерпілий подали апеляційні скарги, при перевірці яких на відповідність вимог ст.ст.392, 393, 395, 396, 399 КПК України, приходжу до висновку про необхідність залишення їх без руху, так як їх вимоги не ґрунтуються на нормах чинного Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка її подає, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення. Виходячи з положень даної норми закону, вимоги, які наведені в апеляційній скарзі щодо неправильності судового рішення, повинні бути обґрунтованими та відповідати повноваженням судової інстанції за наслідками їх розгляду, чого в даному випадку апелянтами не дотримано.

Так, в апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить оскаржуваний вирок скасувати, визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому більш суворе покарання з реальним його відбуттям.

Однак, така позиція апелянтів не узгоджується з чинним кримінальним процесуальним законом та суперечить повноваженням суду апеляційної інстанції за наслідками судового розгляду матеріалів кримінального провадження, з огляду на наступне.

Потерпілим при подачі апеляційної скарги та формулюванні своїх вимог у ній, не враховано того, що апеляційний суд, у відповідності до положень ч.1 ст.417 КПК України, за результатами апеляційного розгляду приймає рішення у формі вироку або ухвали. Тобто, у якій саме формі суд апеляційної інстанції повинен прийняти рішення, апелянтом не визначено.

Апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції має право прийняти одне із рішень, визначених ч.1 ст.407 КК України. Однак апелянтом не зазначено, яке із можливих рішень необхідно прийняти апеляційному судді за результатами розгляду поданої ним скарги.

Крім того, потерпілий ставить перед судом вимогу визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, не оспорюючи при цьому кваліфікацію дій останнього, який за оскаржуваним вирок суду визнаний винним за даним видом злочину.

Таким чином, у поданій апеляційній скарзі, потерпілому необхідно привести свої вимоги у відповідність із нормами діючого кримінального процесуального законодавства, з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами їх розгляду, дотриматись обовязку щодо подачі копій апеляційних скарг у кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження, а також вказати у поданій апеляційній скарзі свій процесуальний статус.

Не відповідає вимогам ст.396 Кримінального процесуального кодексу України та суперечить повноваженням суду апеляційної інстанції і апеляційна скарга захисника, із змісту якої вбачається прохання сторони захисту скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрити.

Автором апеляційної скарги не враховано того, що рішення у формі вироку, суд апеляційної інстанції може ухвалити виключно у випадках визначених в ст.420 КПК України, зокрема, у звязку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідністю застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; та у звязку із неправильним звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.421 КПК, винесення рішення у суді апеляційної інстанції, яким погіршується становище обвинуваченого, можливе лише у випадку подання апеляційної скарги прокурором, потерпілим чи його представником. Погіршення становища означає, зокрема, застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасування неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшення сум, які підлягають стягненню.

Тобто, обґрунтування такої вимоги, як скасування вироку та ухвалення нового вироку, в апеляційній скарзі відсутнє. Більше того, така вимога не є можливою й з огляду на сам процесуальний статус захисника.

Оскільки вирок суду першої інстанції, відповідно до ст.404 Кримінального процесуального кодексу України, перевіряється судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги, а ці межі в даному випадку апелянтами не визначені і з вимогами кримінального процесуального закону не узгоджені, апеляційні скарги потерпілого та захисника підлягають залишенню без руху, з наданням терміну для усунення їх недоліків.

Особам, які подали апеляційні скарги, належить роз'яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк, апеляційні скарги буде повернуто, однак залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють його (їх) права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому Кримінально процесуальним Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 396, 398, 399 КПК України,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року, залишити без руху.

Надати потерпілому ОСОБА_2 та захиснику адвокату ОСОБА_4 строк для усунення недоліків апеляційних скарг протягом 5 (пяти) днів з дня одержання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_1