Рішення № 68092621, 20.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9804/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/7665/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Жук М.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Вербової І.М., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю:представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача КахрамановаР.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крапівцевої Олени Олександрівни на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу.

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 12 липня 2012 року між нею та ПАТ «КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського депозитного вкладу «Стандарт 12 міс.» на суму 14 000 доларів США з річною відсотковою ставкою 10 %, з терміном повернення коштів - 12 липня 2013 року. Оскільки відповідач на неодноразові звернення позивача відмовляється повертати вклад, ОСОБА_6 просила суд стягнути на її користь з відповідача ПАТ «КБ «ПриватБанк» 14 000 доларів США - депозитний вклад та 1 400 доларів США - 10 % річних.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_6 15 400 доларів США, з яких: 14 000 доларів США - банківський вклад; 1 400 доларів США - проценти.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою представник ПАТ КБ «Приват Банк» ставив питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову. Вказуючи при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнала, заперечувала проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції з позицією якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до положень ст. ст. 526, 1059 ЦК України ПАТ КБ «ПриватБанк» повинен був повернути позивачу вклад по закінченню строку його дії, однак банк зазначених вимог закону та обов'язків, взятих на себе за укладеним договором, не виконав, тому наявні всі підстави для стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду та повертаючи справу на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції вказував про не взяття до уваги посилань відповідача на те, що після окупації АРК Крим та м. Севастополя ПАТ КБ «ПриватБанк» не має правових підстав та можливостей здійснювати банківську діяльність і на даний час не має доступу до інформації щодо клієнтів, які уклали договори з філією ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», та чи визнає відповідач наявність договірних правовідносин з позивачем, які випливають з укладеного договору банківського вкладу. Та чи були надані документи визначені ст. 1059 ЦК України та Інструкцією про ведення касових операцій банками в україні. Так як в матеріалах справи наявна фотокопія заяви на оформлення вкладу та фотокопія квитанції про внесення грошових коштів на рахунок банку.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом при розгляді справи встановлено, що 12 липня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою № 8АШЖ25000727138759 на оформлення вкладу «Стандарт 12 міс.» на суму 14 000 доларів США з річною процентною ставкою 10 %, з терміном повернення коштів - 12 липня 2013 року.

17 червня 2015 року ОСОБА_6 звернулася до банку з заявою про розірвання автоматично пролонгованого договору банківського вкладу, повернення вкладу і нарахованих процентів.

Листом від 06 липня 2015 року банк роз'яснив позивачу про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260 припинив свою діяльність в Автономній Республіці Крим.

Колегія суддів вважає, що у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів укладення між позивачем та відповідачем договору банківського вкладу у передбаченій законом формі оскільки, заява №SAMDN25000727138759 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12.07.2012 року за своєю формою та змістом являється укладеним договором, а не офертою договору, як це стверджує відповідач.

Домовившись про умови і правила надання банківських послуг, правила надання послуг (виконання робіт) а також тарифи банку розміщені на сайті www.privatbank.uaстаном на 12.07.2012 року сторони уклали договір про надання банківських послуг. Поставивши свій підпис в заяві на оформлення вкладу про ознайомлення з цією публічною інформацією про умови надання банківських послуг, розміщеною на веб-ресурсі відповідача позивач уклала публічний договір банківського вкладу з відповідачем.

У подальшому ПАТ КБ «ПриватБанк » відкривши у себе банківський рахунок для розміщення банківського вкладу позивачу НОМЕР_1, який зазначено в п.6 Заяви № SAMDN25000727138759 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12.07.2012 року, та прийнявши від позивача на цей рахунок грошові кошти вкладу в розмірі 14 000 доларів США відповідно до банківської квитанції внесенних на рахунок від 12.07.2012 року, підтвердив укладення ним з позивачем договору банківського вкладу та взяття зобов'язання за цим договором.

Квитанція внесення на рахунок від 12.07.2012 року містить інформацію, що кошти в розмірі 14 000 доларів США внесено ОСОБА_6 на рахунок НОМЕР_1, розміщений в ПАТ КБ «ПриватБанк», призначення даного платежу - договір вкладу SAMDN25000727138759. ;

Існування між сторонами зобов'язання також підтверджуються відкриттям позивачу карткового рахунку НОМЕР_2 для зарахування відсотків по вкладу, який зазначено в умовах викладених в ааяві №SAMDN25000727138759 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12.07.2012 року та на який до 13.03.2014 року відповідач нараховував відсотки позивачу по вкладу (виписка №N09A-HCFL-4TMA-HV1K від 09.03.2016 року).

За таких обставин, заява ОСОБА_6 №SAMDN25000727138759 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12.07.2012 року та квитанція від 12.07.2012 року про внесення нею на банківський рахунок НОМЕР_3, відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк», грошових коштів для розміщення вкладу в розмірі 14 000 доларів США підтверджує наявність між сторонами правовідносин, що виникли з договору банківського вкладу SAMDN25000727138759 на умовах викладених в умовах і правилах надання банківських послуг, правилах надання послуг (виконання робіт), тарифах банку розміщених на сайті www.Drivatbank.ua.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (ст. 2 Закону України від 7 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення ст. 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

У ході апеляційного розгляду справи позивачем були надані до суду оригінали заяви та квитанції про внесення коштів.

Отже, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно - правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Крім того слід зазначити також що позивач відповідно до заяви на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12.07.2012 року укладала договір банківського вкладу з ПАТ КБ «ПриватБанк», а не філією Кримського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

Припинення діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АР Крим та м. Севастополя не впливає на зобов'язання «Стандарт, 12 міс.» від 12.07.2012 року так як відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на час укладення договору з позивачем відповідач здійснював свою діяльність за адресою: м. Дніпро вул.. Набережна Перемоги, 50.

Відтак колегія суддів вважає, висновку суду першої інстанції щодо доведеності позивачем вимог про стягнення суми банківського вкладу у розмірі 14 000 доларів США є законними та обґрунтованими та такими, що узгоджуються з нормами чинного законодавства.

У той же час, на думку колегії суддів не підлягали до задоволення вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення процентів за вкладом в розмірі 1 400 доларів США, оскільки відповідно до заяви SAMDN25000727138759 на оформлення вкладу «Стандарт» 12 місяців, вбачається, що процентна ставка на дату укладення вкладу становила 10% річних.

Пунктом 4 вищевказаної заяви було визначено, що при продовженні строку вкладу розрахунок відсотків на кожний новий строк вкладу здійснюється по процентній ставці, яка діє в банку для продовження депозитних вкладів даного найменування та строку на день закінчення попереднього строку без заключення додаткових угод.

Звертаючись до суду з позовом позивач визначила розмір заборгованості по сплаті відсотків як 10% річних, як було визначено умовами договору на момент його укладення і дії такої умови протягом року. Не взявши до уваги те, що договір між сторонами було продовжено, а відтак розмір відсотків в даному випадку повинен визначатися у відповідності до п. 4 заяви.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постановлене судове рішення підлягає скасуванню в частині задоволення вимог ОСОБА_6 про стягнення відсотків з постановленням у цій частині нового рішення за правилами ст. 309 ЦПК України, про відмову в задоволенні вимог про стягнення процентів в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) доларів США з зазначених вище підстав. Враховуючи також, що постановлене судом першої інстанції рішення містить в собі визначення загальної суми заборгованості з урахуванням суми відсотків, то загальна сума 15400 доларів США підлягає в такому разі зменшенню в резолютивній частині рішення до 14 000 доларів США.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крапівцевої Олени Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_6 про стягнення відсотків, постановивши в цій частині нове рішення за яким:

ОСОБА_6 відмовити в задоволенні вимог про стягнення процентів в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) доларів США.

Загальну суму, що підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_6 зменшити з 15 400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) доларів США до 14 000 (чотирнадцять тисяч) доларів США.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: