Постанова № 68092538, 02.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2017 р. Справа № 920/1230/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання, м. Суми (вх. №2320С/1-18)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.01.2017р.

у справі №920/1230/15

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумиобленерго, м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання, м. Суми

про стягнення 79242166,58 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.01.2017р. у справі №920/1230/15 (головуючий суддя Заєць С.В., суддя Коваленко О.В., суддя Костенко Л.А.) повернуто зустрічну позовну заяву від 24.01.2017р. та додані до неї документи заявнику - ОСОБА_1 акціонерному товариству Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання без розгляду.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що вимоги за первісним та зустрічним позовом не повязані підставами виникнення або поданими доказами (вимоги заявлені на підставі різних договорів), також зустрічний позов не спростовує обставини первісного позову та не доводить відсутність у позивача за первісним позовом матеріально-правової вимоги, а отже місцевий господарський суд дійшов висновку, що поданий відповідачем позов не є взаємоповязаним з первісним позовом, оскільки його розгляд не впливає на вирішення вимог первісного позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 року повернуто апеляційну скаргу відповідача на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.01.2017 року на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з тим, що до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2017 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 року залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання не погодилось з ухвалою місцевого господарського суду та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 24 січня 2017 року у справі № 920/1230/15 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Апелянт, в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що задоволення зустрічного позову частково виключатиме можливість задоволення первісного позову, оскільки 16.03.2010р. між ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання та ПАТ Сумиобленерго укладений договір №3СВ про спільне використання технічних електричних мереж.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2017р. суддею доповідачем по справі №920/1230/15 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 02.08.2017р.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 02.08.2017 року не зявились, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Таким чином, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про час та місце судового засідання, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обовязковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2015 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в якому просив стягнути з відповідача 79242166 грн. 58 коп. заборгованості по активній електричній енергії за договором про постачання електричної енергії № 3К від 29.12.2004 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.08.2015 року порушено провадження у справі № 920/1230/15.

09.09.2015 року відповідач звернувся до господарського суду Сумської області з зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача у справі 4654 грн. 65 коп. 3% річних, 41831 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 32054 грн 85 коп пені за неналежне виконання зобовязань за договором № 3СВ про спільне використання технічних електричних мереж від 16.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.09.2015 року у справі № 920/1230/15 повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року по справі № 920/1230/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2016 року, ухвалу господарського суду Сумської області від 10.09.2015 року у справі № 920/1230/15 залишено без змін.

29.02.2016 року відповідач - Публічне акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання звернувся до господарського суду Сумської області з зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумитеплоенерго 336 грн. 79 коп. 3% річних, 1477 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 5223 грн. 65 коп. пені за неналежне виконання зобовязань за договором № 3СВ про спільне використання технічних електричних мереж від 16.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.02.2016 року повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї документи заявнику ОСОБА_1 акціонерному товариству Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2016 року, ухвалу господарського суду Сумської області залишено без змін.

24.01.2017 року відповідач звернувся до господарського суду Сумської області із зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумитеплоенерго 656 грн. 59 коп. 3% річних, 3036 грн. 73 коп. інфляційних втрат, 8121 грн. 08 коп. пені за неналежне виконання зобовязань за договором про спільне використання технічних електричних мереж від 16.03.2010 № 3СВ.

24.01.2017 року господарським судом Сумської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного): по-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник судового процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача; по-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до початку розгляду господарським судом справи по суті; по-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність першого і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказів; б) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви.

Взаємозв'язок первісного і зустрічного позовів може полягати у певному їх співвідношенні, при якому зустрічне право відповідача, на захист якого ним заявлено позов: або виключає право позивача, або підриває його підставу.

Предметом первісного позову у даній справі є стягнення з відповідача 79242166,58 грн. заборгованості з оплати активної електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 3К від 29.12.2004 року.

Предметом зустрічного позову ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання є стягнення з ПАТ Сумиобленерго 656 грн. 59 коп. 3% річних, 3036 грн. 73 коп. інфляційних втрат, 8121 грн. 08 коп. пені, які виникли на підставі договору від 16.03.2010 р. № 3СВ про спільне використання технічних електричних мереж.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, вимоги за первісним та зустрічним позовом не пов'язані підставами цих позовів або поданими доказами (вимоги заявлені на підставі різних договорів), крім того, зустрічний позов не має на меті захист від первісного позову або спростуванням його частково чи повністю.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що поданий відповідачем позов не є взаємопов'язаним з первісним, оскільки його розгляд не впливає на вирішення вимог первісного позову.

У відповідності до абз. 4 п. 3.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції та п. 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року N 01-08/163 обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК. Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК.

Отже, заявником зустрічного позову не доведено обставин, що свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги за первісним та зустрічним позовом не повязані підставами цих позовів або поданими доказами, оскільки вимоги за цими позовами виникли на підставі різних договорів та зустрічний позов не має на меті захист від первісного позову або спростування його частково чи повністю.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постановах від 27.01.2016 року та від 01.12.2016 року у даній справі.

Таким чином, господарським судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, доводи апелянта не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

Отже, висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обовязково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання, м. Суми не підлягає до задоволення, ухвала місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 , ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання, м. Суми залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 24.01.2017р. у справі №920/1230/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 03.08.2017 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.