Ухвала суду № 680903, 12.12.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-1193/2006 Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Т.Е.

Категорія 40 Доповідач Песоцька Л.І.

УХВАЛА Іменем України

12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Песоцької Л.І.

суддів Ігнатоля Т.Г., Шапара Ю.І.

при секретарі Берліній Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування" (далі ВАТ „МЗВМ") про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою відповідача на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 жовтня 2006 року,

встановила:

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Він поновлений на роботі ІНФОРМАЦІЯ_1 цеху озеленення, благоустрою і ремонту №153 ВАТ „МЗВМ". Стягнуто з ВАТ „МЗВМ" на користь позивача середній заробіток за вимушений прогул в сумі 3354 грн.72 коп., на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права, і відмову в задоволенні позовів, посилається на те, що суд неповно встановив обставини справи, не врахував надані докази і безпідставно дійшов висновку про обгрунтованість позовів.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача Головкіна В.Ю., який підтримав апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 про залишення рішення без зміни, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 15 червня 2004 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, а з 1 лютого 2006 року працював в цеху № 153 ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом НОМЕР_1 від 21 червня 2006 року він звільнений з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вказав на те, що позивач не мав наміру звільнятися з роботи, з заявою про звільнення до відповідача не звертався, помилково підписав незаповнений бланк заяви про звільнення. З таким висновком не можна не погодитись.

Згідно зі ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що заяву про звільнення за власним бажанням він не писав, звільнений у зв'язку з конфліктними відносинами з ІНФОРМАЦІЯ_2.

З пояснень представника відповідача, показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даних протоколу засідання профкому від 17 травня 2006 року вбачається, що між позивачем і ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 виник конфлікт, який був предметом обговорення керівництва цеху та профспілкового комітету, позивачу пропонувалося вибачитися перед ІНФОРМАЦІЯ_2 або звільнитися з роботи.

З пояснень свідка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 ВАТ „МЗВМ", вбачається, що за дорученням ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 вона, коли ОСОБА_1 написав заяву на щорічну відпустку, без попередження дала йому підписати чистий бланк заяви про звільнення, який отримала від ІНФОРМАЦІЯ_5, підписаний бланк передала ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 103-104).

З пояснень свідка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 ВАТ „МЗВМ", вбачається, що 21 червня 2006 року позивач вийшов з відпустки і звертався до неї про надання допуску до роботи. За дорученням ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4, який передав їй чистий бланк заяви про звільнення за власним бажанням, підписаний позивачем, вона заповнила заяву від імені позивача про звільнення з роботи за власним бажанням з 21 червня 2006 року та оформила обхідний листок (а.с.85-87).

Зазначене свідчить про обгрунтованість висновків суду про те, що позивач ОСОБА_1 не звертався до відповідача з заявою про звільнення з роботи за власним бажанням і тому незаконно звільнений з роботи.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про неповне з'ясування судом обставин справи, неправильну оцінку доказів спростовуються матеріалами справи.

Даних, які б свідчили про неправильність рішення не надані.

Рішення постановлене судом у відповідності з вимогами ст..ст.10, 60, 213-215 ЦПК України і на підставі ст..З8 КЗпП України, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст..ст.З03, 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування" відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування" витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області 3522801100992 МФО 834016 в УДК Донецької області код ОКПО 02891428.

Ухвала набирає чинності і може бути оскаржена безпосередньо в касаційну інстанцію протягом двох місяців з дня набрання чинності.