Ухвала суду № 68078106, 01.08.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2382/15-к

Провадження № 1-кс/265/2373/17

У Х В А Л А

01 серпня 2017 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 І. М., за участю секретаря судового засідання Федоровій А.С. за участю прокурора відділу за додержанням законів органами фіскальної служби Прокуратури Донецької області ОСОБА_2, слідчого Якубович Я.В., розглянувши скаргу ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на дії та бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №32015050000000017 щодо неповернення тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого 2-го ВР КП Маріупольського ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_6 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_2,щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування скарги заявники зазначають, що під час проведення обшуку 29 червня 2017 року у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, який був проведений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 червня 2017 року, були вилучені грошові кошти в сумі 12000 грн., які не мають ознак походження про які йдеться в ухвалі про дозвіл на обшук.

Вказані грошові кошти вважають тимчасово вилученим, з тих підстав, що у встановленому законом порядку не було надано дозвіл на їх вилучення, а в наступному прокурор та слідчий не скористались своїм правом та не наклали арешт на вказане майно.

Оскільки прокурор та слідчий безпідставно утримує спірні грошові коштита не повертає їх власнику, просить визнати бездіяльність прокурора та слідчого щодо неповернення тимчасово вилучених грошових коштів та зобов'язати останніх повернути тимчасово вилучені грошові кошти в сумі 12000 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_5 наполягали на задоволенні скарги. Зазначили, що не має жодних доказів того, що вилучені грошові кошти в сумі 12000 грн., під час проведення обшуку 29.06.2017 року, отримані в результаті конвертації безготівкових коштів в готівку для підприємств реального сектора економіки, а також те, що ці кошти не обліковані та використовуються у тіньовому обігу або походження яких не встановлено. Зазначив, що вказані грошові кошти ОСОБА_3 зберігав для своєї родини, в якій виховується троє малолітніх дітей. Також вказував, що ОСОБА_3 про підозру повідомлено не було. Додавали, що до теперішнього часу не було накладено арешт на вилучені кошти, що свідчить про необхідність їх негайного повернення власнику. Просить суд задовольнити скаргу.

Прокурор та слідчий вважали відсутніми підстави для задоволення скарги, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Орджолнінкідзевського районного суду міста Маріуполь, від 21 червня 2017 року було надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка належіть на праві власності ОСОБА_3, з метою відшукання та вилучення оригіналів первинної документації фінансово-господарської діяльності підприємств, а також грошових коштів отриманих у результаті конвертації безготівкових коштів в готівку для підприємств реального сектора економіки та коштів які не обліковані та використовуються у тіньовому обігу або походження яких не встановлено. Також не заперечували, що відомості відносно ОСОБА_3 не були внесені до ЄРДР, про підозру йому не оголошено, проте були внесені відомості відносно підприємств: ТОВ «ВО «Фортеця» (ЄДРПОУ 40338386), ТОВ «ПК «Деметра» (ЄДРПОУ 38841184),ТОВ «МПК УКРМЕТРЕСУРС» (ЄДРПОУ 39051052).

Слідчий суддя заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали скарги та надані документи прийшов до наступного висновку.

СУФР ГУ ДФС у Донецькій області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32015050000000017 від 13.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого та прокурора в разі неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту вчинення бездіяльності.

Слідчий суддя вважає, що оскільки на підставі ОСОБА_7 від 12 січня 2017 року ОСОБА_7 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» вбачається, що бездіяльність з неповернення майна відноситься до категорії триваючої бездіяльності, а вилучене майно заявнику досі не було повернуто, то скаржник не пропустив строк для оскарження такої бездіяльності слідчого.

Згідно із ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, яка може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполь, від 21 червня 2017 року, прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3, з метою відшукання та вилучення оригіналів первинної документації фінансово-господарської діяльності ТОВ «МПК Укрметресурс» (ЄДРПОУ 39051052), ПП «Укрспецсоюз» (ЄДРПОУ 32997427), ТОВ «МТК Веста» (ЄДРПОУ 39099005), ТОВ «Ланатрейд» (ЄДРПОУ 39487484), ТОВ «Вітотрейд» (ЄДРПОУ 39487573), ТОВ «Грінвайс» (ЄДРПОУ 39487607), ПП «Сафіна» (ЄДРПОУ 24057507), ТОВ «Регіонметресурс» (ЄДРПОУ 37913032), ТОВ «Український агропромисловий холдінг» (ЄДРПОУ 35988682), ТОВ «Інтергруп Україна» (ЄДРПОУ 39487531), ТОВ «Агрофірма «Яік» (ЄДРПОУ 39861919), ТОВ «Виробниче обєднання «Фортеця» (ЄДРПОУ 40338386), ТОВ «Промислова компанія «Деметра» (ЄДРПОУ 38841184), ПП «Укрспецсоюз» (ЄДРПОУ 32997427), ТОВ «Судносервіс експорт» (ЄДРПОУ 35217933), ТОВ «Укргрейнторг» (ЄДРПОУ 39258203), ТОВ «Украгронива» (ЄДРПОУ 39258271), ТОВ «Динеро» (ЄДРПОУ 38964245), ТОВ «Оксітанія» (ЄДРПОУ 37913294), ТОВ «Іата» (ЄДРПОУ 36433180), ТОВ ВТФ "Агроінтех" (ЄДРПОУ 22435827),ТОВ ВТФ "Сігма - Ю" (ЄДРПОУ 13848950) по взаємовідносинами з ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (ЄДРПОУ 25599771), ТОВ «Завод «Екосплав» (ЄДРПОУ 33560703), ПП «НВК «Метінвест плюс» (ЄДРПОУ 37778049), ТОВ «Спец Тех Буд» (ЄДРПОУ 39078116) та іншими контрагентами, за період з 01.01.2015 року по день предявлення ухвали до виконання, а саме: договорів з додатками, контрактів, актів приймання-передачі ТМЦ, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, документів ділового листування, документів, що підтверджують проведення оплати за придбані та реалізовані ТМЦ, документів складського обліку, прибуткових та видаткових ордерів, актів прийому-передачі товарів (робіт, послуг), рахунків (рахунків-фактур), довіреностей, документів з касової дисципліни, незаповнених аркушів паперу з відбитками печаток та підписами, документів бухгалтерського обліку (оборотно-сальдових відомостей, рахунків бухгалтерського обліку), податкової звітності, а також печаток та штампів, чорнових бухгалтерських записів, компютерної техніки та електронних носіїв інформації на яких можуть зберігатися в електронному вигляді первинна документація фінансово-господарської діяльності та бухгалтерського обліку, мобільних телефонів, грошових коштів отриманих у результаті конвертації безготівкових коштів в готівку для підприємств реального сектора економіки та коштів які не обліковані та використовуються у тіньовому обігу або походження яких не встановлено, та які мають значення по кримінальному провадженню.

Слідчим суддею було встановлено, що згідно із протоколом обшуку від 29 червня 2017 року в рамках кримінального провадження №32015050000000017 на підставі ухвали слідчого судді від 21 червня 2017 року було проведено обшук квартири АДРЕСА_4, де вилучено грошові кошти в загальній сумі 12000 грн.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

На підставі ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

При цьому згідно із ОСОБА_7 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи», розробленого на підставі Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 9, зазначено про необхідність враховувати, що чітке визначення речей, для виявлення яких надається дозвіл на обшук, має істотне значення для забезпечення гарантій при проведенні обшуку. Так, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном. Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене. Таким чином, у разі вилучення майна, на відшукання якого не було надано дозвіл, КПК передбачає гарантію реалізації права власності, а саме оскарження бездіяльності, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК.

За ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку.

Згідно із ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

За ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин з дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Також слідчий суддя зазначає, що на підставі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був стороною кримінального провадження вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Натомість за ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Також слідчий суддя зауважує, що на підставі ОСОБА_7 від 12 січня 2017 року ОСОБА_7 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» за положеннями п. 6 ч. 2 ст. 235, ст. 236 КПК ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Таким чином, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке не було включено до відповідного переліку, передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор не внесли клопотання в порядку і строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК, слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених субєктів з неповернення відповідного майна. Однак володільці вилученого майна або їх представники часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках обґрунтовано відмовляють у задоволенні скарг, оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК ознакам, у такий спосіб не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 КПК.

Слідчий суддя зазначає, що в ухвалі слідчого судді від 21 червня 2017 року було надано дозвіл слідчому на вилучення грошових коштів отриманих у результаті конвертації безготівкових коштів в готівку для підприємств реального сектора економіки та коштів які не обліковані та використовуються у тіньовому обігу або походження яких не встановлено, та які мають значення по кримінальному провадженню, при проведенні обшуку в АДРЕСА_5, тому вказані грошові кошти не можуть вважатися тимчасово вилученим майном, оскільки на момент проведення такого обшуку жодних документів на підтвердження їх належності ОСОБА_3 не було.

До такого висновку слідчий суддя прийшов, виходячи з того, що ухвалою слідчого судді від 21 червня 2017 року прокурору було надано дозвіл на проведення обшуку у в АДРЕСА_6 з метою відшукання та вилучення в тому числі грошових коштів, а на момент проведення такого обшуку не було документів, які б підтверджували належність комусь грошових коштів в сумі 12000 грн., тому в рамках наявного кримінального провадження за ст. 212 ч. 3 КК України у слідчого були підстави для вилучення таких грошей.

Подальше зберігання органом досудового розслідування вилучених грошових кошів в сумі 12000 грн., як речового доказу, регламентувалось їх вилученням на підставі ухвали слідчого суді від 21 червня 2017 року про дозвіл на вилучення таких грошей. Тому й необхідності вирішувати питання про арешт такого майна в подальшому не було, оскільки на вилучення грошових коштів мався дозвіл слідчого судді.

Слідчий суддя не приймає доводи сторони обвинувачення в частині того, що вилучені грошові кошти у розмірі 12000 грн. у ході проведення обшуку 29 червня 2017 року мають пряме відношення до того, що вони отримані в результаті конвертації безготівкових коштів в готівку для підприємств реального сектора економіки та коштів які не обліковані та використовуються у тіньовому обігу або походження яких не встановлено, оскільки доказів цього надано не було.

Також слідчий суддя зауважує, що про підозру ОСОБА_3 повідомлено не було.

Враховуючи, що вилучене під час проведення обшуку 29 червня 2017 року майно ОСОБА_3 відповідає ознакам арештованого на підставі ухвали слідчого судді майна, то слідчим суддею береться до уваги недоцільність подальшого утримання такого майна з огляду на те, що на теперішній час проведенням досудового розслідування нових даних, які б могли свідчити про доведеність злочину, або про причетність до нього ОСОБА_3 слідчим та прокурором не було добуто.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому слідчий суддя зазначає, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Жушман проти України» було, крім іншого, зазначено, що було порушено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що гарантовані ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права ОСОБА_3 вільно володіти належним йому майном, підлягають судовому захисту шляхом задоволення скарги, бо в судовому засіданні не було доведено, що грошові кошти не обліковані або використовуються у тіньовому обліку.

На підставі наведеного слідчий суддя надійшов до висновку про необхідність зобовязати СУ ФР ГУ ДФС України в Донецькій області повернути належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 12000 грн.

Керуючись ст. ст. 303-307, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на дії та бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №32015050000000017 щодо неповернення тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Зобов'язати посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС України в Донецькій області повернути належне ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, майно, яке було вилученов ході проведення обшуку 29 червня 2017 року в рамках кримінального провадження №32015050000000017 з квартири АДРЕСА_7, а саме: грошові кошти в загальній сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчій суддя_____