Ухвала суду № 68075924, 27.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2017 року

справа № 808/3999/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 р. по справі за позовом Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" про стягнення коштів , -

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив з державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" в дохід Державного бюджету України 220 730,98 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання п. 2.16 плану контрольно-ревізійної роботи відповідача на ІІ квартал 2016 року та на підставі направлень на проведення ревізії позивачем проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" за період з 01.01.2014 по 01.07.2016, за результатами якої складено акт від 16.05.2013 № 08-21/8.

В результаті перевірки позивачем, серед інших, виявлено порушення з боку відповідача п. І рішення Біленківської сільської ради від 27.12.2012 №27 в частині відпуску послуг водопостачання за тарифом вищим, ніж затверджений вказаним рішенням. Так, рішенням сесії Біленьківської сільської ради від 27.12.2012 № 27 погоджено тариф на водопостачання у розмірі 3,84 грн. за 1 м3. Попри це, протягом 2014-2015 років та І півріччя 2016 року відповідачем складались договори на послуги водопостачання із сторонніми організаціями за тарифами 5,10 грн., 5,15 грн., 6,12 грн. та 7,62 грн за 1 куб.м.

Внаслідок встановленого порушення протягом 2014 - 2015 років та І півріччя 2016 року відповідачем з порушенням законодавства отримано доходу в сумі 220730,98 гривень.

На підставі акту ревізії відповідачу була пред’явлена вимога щодо усунення порушень фінансової дисципліни від 17.10.2016 №08-08-14-14/65496, якою відповідача зобов’язано усунути виявлені порушення законодавства в установленому законом порядку та вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків із завіреними копіями та підтверджуючих первинних документів, розпорядчих та інших документів надати до 18.11.2016.

Так, встановлення порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, що призвело до отримання незаконного доходу від реалізації послуг водопостачання в період з 01.01.2014 року по 01.07.2016 року в розмірі 220 730,00 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення незаконно отриманого прибутку на підставі ст.240 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимоги виходячи з наступного.

Так, ч.1 ст.240 Господарського кодексу України передбачено вилучення в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом прибутку (доход), одержаного суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування.

Діючим законодавством поняття прибутку не визначено, у зв’язку з чим колегія суддів виходить із поняття визначеного Податковим кодексом України щодо об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Виходячи з положень Податкового кодексу України, якими регулюється податок на прибуток підприємств, прибуток це скоригований фінансовий результат (прибуток або збиток) діяльності підприємства (скоригований валовий дохід) на суми валових витрат та суми амортизаційних відрахувань.

Отже, вилученню в дохід держави підлягає сума прибутку визначена за наведеним поняттям.

Так, матеріали справи свідчать, що встановлене позивачем порушення полягало у наданні суб’єктом господарювання послуг з водопостачання за тарифами, що перевищували тарифи, затверджені сільською радою.

При цьому, згідно матеріалів справи позивачем заявлена до стягнення в дохід Державного бюджету України сума прибутку у розмірі 220 730,98 грн. визначена шляхом розрахунку різниці між отриманими сумами за надані у перевіряємий період послуги за встановленими відповідачем тарифами та сумами, які були б отримані за тарифом встановленим відповідним рішенням сесії сільської ради, що не відповідає наведеному вище поняттю прибутку.

Таким чином, з огляду на невідповідність здійсненого відповідачем розрахунку нормам закону, заявлена до стягнення сума в розмірі 220 730,98 грн. не може бути визначена як прибуток та відповідно вилучена в дохід держави на підставі ст.240 Господарського кодексу України, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим