Ухвала суду № 68074730, 31.07.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2017 року Житомир Справа № 806/998/17

Категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.

суддів Нагірняка М.Ф., Черняхович І.Е.

секретар судового засідання Василюк Т.М.

за участю: представників прокуратури, позивача та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Надра Галичини" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Надра Галичини" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №4795.

Перед початком розгляду справи представником третьої особи заявлено відвід суддям Токаревій М.С. та Нагірняку М.Ф. із посиланням на те, що в ряді інтернет-видань з'явились публікації про те, що за інформацією НАБУ стало відомо, що певна впливова особа начебто "підкуплювала суддів Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду з тим, щоб вони скасували ліцензії (спецдозволи) на видобуток бурштину, які видані чотирьом компаніям. До переліку суддів, зокрема включено прізвище головуючого в даній справі судді Токаревої М.С. та судді Нагірняка М.Ф. У зв'язку з даними публікаціями, а також з метою уникнення звинувачень в упередженості судового розгляду заявлено відвід суддім Токаревій М.С. та Нагірняку М.Ф.

В судовому засіданні головуючим - суддею Токаревою М.С. та суддею Нагірняком М.Ф. заявлено самовідвід, про що подано відповідні заяви.

У заявах вказано, що після початку судового розгляду адміністративної справи по суті, а саме з 28 червня 2017 року в Інтернет - виданнях почали з'являтися публікації про те, що за інформацією джерела з НАБУ стало відомо, що "служителі Феміди з Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду брали хабарі від нардепа за скасування спецдозволів на видобуток бурштину, раніше виданих чотирьом компаніям - конкурентам"; "…нардеп підкупляв суддів та прокурорів, щоб ті скасували ліцензії конкурентів. Йдеться про спецдозволи на видобуток бурштину, які були раніше видані чотирьом компаніям". До переліку суддів, зокрема, включено прізвище головуючого в даній праві судді - Токаревої Марії Сергіївни та судді Нагірняка Миколи Федоровича.

У зв'язку з цим, а також з метою уникнення звинувачень в упередженості судового розгляду цієї справи та забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності головуючого судді в справі, суддею заявлено самовідвід.

У судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача у вирішенні клопотання представника третьої особи щодо відводу суддям заперечували, щодо задоволення заяв суддів про самовідвід поклалися на розсуд суду.

Представник третьої особи у судовому засіданні подане ним клопотання підтримав та просив його задовольнити, щодо заяв суддів про самовідвід поклався на розсуд суду.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи заяви про самовідвід, суд дійшов наступного висновку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Частиною 1 статті 30 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду (абз. 1 ч. 3 ст. 30 КАС України).

Зі змісту заяви про самовідвід суддів Токаревої М.С. та Нагірняка М.Ф. і долучених до них матеріалів видно, що з кінця червня 2017 року в Інтернет - виданнях поширюється інформація про підкуп народним депутатом житомирських суддів за скасування спецдозволів на видобуток бурштину, раніше виданих чотирьом компаніям - конкурентам, у тому числі товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Надра Галичини". Також у мережі Інтернет розміщені публікації про те, що за інформацією джерела з НАБУ стало відомо, що "служителі Феміди з Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду брали хабарі від нардепа за скасування спецдозволів на видобуток бурштину, раніше виданих чотирьом компаніям - конкурентам"; "... нардеп підкупляв суддів та прокурорів, щоб ті скасували ліцензії конкурентів. Йдеться про спецдозволи на видобуток бурштину, які були раніше видані чотирьом компаніям". До переліку суддів, зокрема, включено прізвище головуючого судді в даній справі судді Токаревої Марії Сергіївни та судді Нагірняка Миколи Федоровича.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 жовтня 1984 року (справа "Де Куббер проти Бельгії") вказано, що "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться". Також Суд звертає увагу на важливість питання довіри, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з'їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

Зважаючи на те, що нині важливу роль у формуванні громадської думки щодо діяльності органів судової влади відіграють засоби масової інформації, їх потужний влип на свідомість людей, суд приходить до висновку, що зміст інформації, опублікованої в Інтернет - виданнях та її характер можуть бути розцінені, як особами, що беруть участь у справі, так і суспільством, як доказ упередженості головуючого судді в даній справі.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналіз змісту статті 27 КАС України у даному випадку не дає підстав для прийняття рішення про задоволення клопотання представника третьої особи про відвід суддів Токаревої М.С. та Нагірняка М.Ф., оскільки вказані у клопотання обставини обставин, не є тими підставами, які б дійсно викликали сумніви у неупередженості чи необ'єктивності суддів при розгляді цієї адміністративної справи.

Водночас, з метою виключення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності, запобігання усунення сумнівів у безсторонності головуючого судді в розгляді адміністративної справи, суд визнає заяви про самовідвід судді Токаревої М.С. та Нагірняка М.Ф. обґрунтованими та вважає, що наявні підстав для їх задоволення.

Частиною 2 статті 32 КАС України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 27, 30-32, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника третьої особи про відвід суддів Токаревої М.С. та Нагіняка М.Ф. відмовити.

Заяви про самовідвід суддів Токаревої М.С. та Нагірняк М.Ф. задовольнити.

Справу передати на повторний розподіл в порядку автоматизованої системи документообігу суду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Судді М.Ф.Нагірняк

І.Е.Черняхович

Повний текст ухвали виготовлений 3 серпня 2017 року.