Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-857/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.11.2009 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого – судді: Левка Т.Ю.,
при секретарі – Роман К.С.
за участі представника позивача: ОСОБА_1, та відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернулося з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно кредитно договору № 104 Є/V-V від 11.06.2007 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії 7000 доларів США із строком повернення кредиту до 09.06.2010 року. Відповідач зобов‘язався повернути кредит та сплатити за користування кредитом в розмірі 19,00 % на суму залишку кредиту.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов‘язань, станом на 16.04.2009 року за ним рахується заборгованість в розмірі 5497,96 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13.04.2009 року становить 42 334,28 гривень.
За вищевказаним кредитним договором позивач та відповідач уклали кредитно-заставний договір нерухомого майна. В забезпечення виконання зобов»язань по погашенню кредиту, відсотків, винагороди та комісії, відповідач надав банку в заставу автомобіль ВАЗ-21099, 2002 року випуску, типу легковий седан-В, № кузова/шасі ХТА21099023194046, реєстраційний номер НОМЕР_1, в силу чого Банк має право в разі невиконання відповідачем зобов»язань за кредитно-заставним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави. Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконав своїх зобов'язань, позивач просить в судовому порядку стягнути з нього заборгованість за вище вказаним Договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Представник позивача в судовому засіданні в порядку ст.. 31 ЦПК України змінені ним позовні вимоги підтримав, також пояснив, що на неодноразові нагадування про прострочення платежів та погашення заборгованості відповідачем належним чином прореаговано не було.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання заявлені вимоги визнав та не заперечив проти задоволення таких.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. В свою чергу ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, яка регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Крім того, згідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою , притриманням, завдатком.
В свою чергу, у відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), а ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави і за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Із контексту ч.ч. 1, 4 ст. 590 ЦК України видно, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Як встановлено в судовому засіданні, що згідно кредитно договору № 104 Є/V-V від 11.06.2007 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії 7000 доларів США із строком повернення кредиту до 09.06.2010 року. Відповідач зобов‘язався повернути кредит та сплатити за користування кредитом в розмірі 19,00 % на суму залишку кредиту.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов‘язань, станом на 16.04.2009 року за ним рахується заборгованість в розмірі 5497,96 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13.04.2009 року становить 42 334,28 гривень.
За вищевказаним кредитним договором позивач та відповідач уклали кредитно-заставний договір нерухомого майна. В забезпечення виконання зобов»язань по погашенню кредиту, відсотків, винагороди та комісії, відповідач надав банку в заставу автомобіль ВАЗ-21099, 2002 року випуску, типу легковий седан-В, № кузова/шасі ХТА21099023194046, реєстраційний номер НОМЕР_1, в силу чого Банк має право в разі невиконання відповідачем зобов»язань за кредитно-заставним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави. Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконав своїх зобов'язань, позивач просить в судовому порядку стягнути з нього заборгованість за вище вказаним Договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави.
За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ "Приватбанк" щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави, є правомірними та підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212, 213, 214, 215, 225 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” суд, -
В И Р І Ш И В :
Змінені позовні вимоги задовольнити.
Звернути стягнення в розмірі 5497,96 доларів США, на предмет застави, а саме: на автомобіль ВАЗ-21099, 2002 року випуску, типу легковий седан-В, № кузова/шасі ХТА21099023194046, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом його продажу вказаного предмету застави (на підставі договору застави б/н від 11.06.2006 року) ЗАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ЗАТ “ПриватБанк” – 423,34 грн. судового збору та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення, а також апеляційна скарга протягом двадцяти днів з наступного дня після подання заяви про апеляційне оскарження, через даний районний суд.
Головуючий: Т.Ю. Левко
Судове рішення № 6807280, Виноградівський районний суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-857/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: