Ухвала суду № 68072683, 02.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3941/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді – Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп 2015», ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Приватне підприємством «Прогрес-Риелт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна», Перша Одеська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсними, припинення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про визнання іпотечного договору недійсним, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2017 року,

встановила :

19.02.2016 року ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернулося до суду з позовом у якому просило: визнати недійсним свідоцтво про право власності від 17.12.2015 року №50128551; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.02.2016 року, серія та номер 7-76, посвідчений Першою Одеською державною нотаріальною конторою, укладеного між ТОВ «Інвест Груп 2015» та ОСОБА_3; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3; анулювати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 808765151101) про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру; визнати квартиру АДРЕСА_2 предметом іпотеки згідно Іпотечного договору від 06.07.2006 року, укладеного між АТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_4; внести відомості до Державного реєстру іпотек щодо заборони відчуження квартири АДРЕСА_3.

Представник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» (яке є правонаступником Відкритого Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» та правонаступником Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль) відповідно до Кредитного договору №014/0049/74/58803 від 06.07.2006 року надало ОСОБА_4 кредит у сумі 69330,00 доларів США строком до 06.07.2026 року. Відповідно до додаткової угоди №1 від 06.07.2006 року до кредитного договору, позичальник (ОСОБА_4Л.) зобов'язався передати в заставу банку майно, що буде здане в експлуатацію, у вигляді квартири, розташованої за будівною адресою: АДРЕСА_4 протягом 10 календарних днів з дня отримання свідоцтва на право власності. В забезпечення належного виконання умов кредитного договору, 06.07.2006 року між кредитором та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, згідно якого виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено майновими правами на квартиру під будівельним №67, яка будується за адресою: місто Одеса, вулиця Львівська, будинок №15, секції під №1, будівництво якої не завершено, розрахунковою площею 86,88 кв.м., яка розташована на 8 поверсі, права на яку належать ОСОБА_4 на підставі договору №ЛВ/р-2-104 про інвестування, укладеного ПП «Прогрес-Риелт». Договором №ЛВ/Р-2-104 про інвестування від 12.01.2006 року, укладеного між ПП «Прогрес-Риелт» та ОСОБА_4, передбачено, що об'єкт інвестування передається інвестору в момент підписання акту приймання-передачі оформлення права власності на новозбудоване майно інвестора здійснюється з видачею свідоцтва про право власності на це майно, як на об'єкт нерухомого майна, на підставі цього договору, акту приймання-передачі об'єкту інвестування та відповідного рішення (розпорядження) місцевих органів влади про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта будівництва. В лютому 2016 року банку стало відомо, щодо неправомірних дій по відношенню до предмету іпотеки, так будинку за будівельною адресою: м. Одеса, вул. Львівська, буд, 15 присвоєно поштову адресу: м. Одеса, вул. Макаренка, буд. 2-А, номер квартири при проведенні технічної інвентаризації будинку після прийняття в експлуатацію змінено на 65. Згідно довідки, наданої заступником директора ТОВ «Ремстрой-Україна» від 26.11.2015 року №238вих15, у інвестора будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Макаренка, буд. 2-А (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Львівська, буд. 15) ОСОБА_4 квартира №65 (будівельний №67) існує заборгованість перед підприємством - забудовником ТОВ «Ремстрой-Україна» у розмірі 12310 у.о. На підставі вищевикладеного, банк вважав, що квартира АДРЕСА_5, є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 06.07.2006 року, укладеного між АТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_4 Надалі на підставі отриманої інформації банком проведена перевірка державного реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна та встановлено, що у грудні 2015 року право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстровано в новому реєстрі речових прав за ТОВ «Інвест Груп 2015» відповідно до Свідоцтва про право власності від 17.12.2015 року виданого Одеським міським управлінням юстиції №50128551, а вже через місяць право власності на вказаний об'єкт зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу від 01.02.2016 року зареєстрованого Першою Одеською нотаріальною конторою. У зв'язку з вказаними діями, іпотекодержатель позбавлений можливості задоволення своїх вимог за кредитним договором, так як заставне майно оформлено на особу, яка не має відношення до кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_4, будучи незгодним з позовними вимогами ПАТ ОСОБА_2 Аваль», 18.04.2016 року надав до суду зустрічну позовну заяву, в якої просив суд визнати недійсним договір іпотеки від 06.07.2007 року, реєстровий номер №2369, укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги тим, що предметом іпотеки за вказаним договором є майнові права на квартиру під будівельним №67, яка будується за адресою: місто Одеса, вулиця Львівська, житловий будинок під №15, будівництво якої не завершено, загальною площею після закінчення будівництва близько 86,88 кв.м., яка розташована на 8 поверсі секції під №1, майнові права на яку підтверджуються договором №ЛВ/р-2-104 про інвестування, укладеного 12.01.2006 року між іпотекодавцем та ПП «Прогрес-Риелт». На час укладення спірного іпотечного договору стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки. Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25.12.2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про іпотеку». Спірний договір іпотеки майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру був укладений 06.07.2006 року. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, тих, що пов'язані з його недійсністю, Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом ним, є недійсним з моменту його вчинення. У зв’язку з чим ОСОБА_4 з посиланням на ч.1 ст.216 та ч.1 ст.236 ЦК України вважав укладений договір іпотеки від 06.07.2007 року недійсним з моменту у його вчинення та таким, що не створив для сторін юридичних наслідків.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2017 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір від 06.07.2006 року, укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (на цей час – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль») та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №2369, предметом якого є передання в іпотеку майнових прав, за договором №ЛВ/р-2-104 про інвестування від 12.01.2006 року, на квартиру, яка будується за адресою: місто Одеса, вул. Львівська, житловий будинок під будівельним №15, квартира за будівельним №67, будівництво якої не завершено, (квартира загальною площею після закінчення будівництва близько 86,88 кв.м., розташована на 8-му поверсі секції під №1). Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» задовольнити у повному обсязі, у задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 12.01.2006 року між ОСОБА_4 та ПП «Прогрес-Риелт» було укладено договір №ЛВ/р-2-104 про інвестування, предметом якого є будівництво квартири, яка будується за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, житловий будинок №15, квартира за будівельним номером 67, (квартира загальною площею після закінчення будівництва близько 86,88 кв.м.), розташована на 8 поверсі секції під №1, будівництво якої не завершено, яка має бути збудована підприємством та перейде у власність ОСОБА_4 після вводу будинку, в якому будується квартира, до експлуатації. Вказана в цьому договорі адреса квартири є будівельною та може бути змінена після введення будинку, в якому знаходиться квартира, в експлуатацію.

06.07.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/0049/74/58803, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 69330 доларів США, терміном на 240 місяців з 06.07.2006 року по 06.07.2026 року, зі встановленою процентною ставкою за користування кредитом яка складає 13,25% річних.

06.07.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/0049/74/58803 від 06.07.2006 року, за умовами якої сторони затвердили, що позичальник зобов’язується передати в заставу кредитору майно, що буде придбане (майнові права на приватну квартиру) за адресою: АДРЕСА_4, та застрахувати об’єкт кредитування протягом 10 днів з моменту отримання позичальником правовстановлюючих документів та технічної документації на нерухомість.

06.07.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №2369, за умовами якого цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №014/0049/74/58803 від 06.07.2006 року, (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку кредитного договору), в подальшому «кредитний договір», укладеного на 240 місяців між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодавець зобов'язаний до 06.07.2026 року повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 69330 доларів США, сплатити нараховані відсотки річні за користування ним згідно умов кредитного договору, відсоткова ставка за користування кредитом складає 13,25% річних, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених кредитним і цим договором, та витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна, що понесені іпотекодавцем. Погашення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, в розмірі 1/240 від суми кредитної лінії, згідно графіку, що є невід'ємною частиною вищевказаного кредитного договору.

Предметом іпотеки за цим договором є майнові права на квартиру, яка будується за адресою: місто Одеса, вул. Львівська, житловий будинок під будівельним №15, квартира за будівельним №67, будівництво якої не завершено. Вказана квартира загальною площею після закінчення будівництва близько 86,88 кв.м., розташована на 8-му поверсі секції під №1. Вказана в цьому пункті адреса квартири є будівельною та може бути змінена після введення будинку, в якому знаходиться квартира, в експлуатацію. Майнові права на квартиру підтверджуються договором № ЛВ/р-2-104 про інвестування, укладеного 12 січня 2006 року, між іпотекодавцем та ПП «Прогрес-Риелт». Предметом договору №ЛВ/р-2-104 про інвестування, укладеного 12.01.2006 року, між ПП «Прогрес-Риелт» є будівництво квартири, яка має бути збудована підприємством, та перейде у власність іпотекодавця після вводу будинку, в якому будується квартира, до експлуатації.

Згідно довідки №238вих.15 від 26.11.2015 року ТОВ «Ремстрой-Україна», заборгованість інвестора ОСОБА_4 по будівництву будинку по пр. Макаренко, 2-а (будівельна адреса: вул. Львівська, 15) в АДРЕСА_7 (будівельний №67) скаладає 14238 у.о.

Згідно статуту, протоколом загальних зборів АППБ «Аваль» від 21.04.2006 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» на Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль», яке є правонаступником зі всіма правами та обов’язками акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль». У подальшому, відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль».

Також представником позивача ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» надано до суду інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкту нерухомого майна за №52481998 від 02.02.2016 року, з якої вбачається, що квартира АДРЕСА_8 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер:7-76, виданий 01.02.2016 року, посвідчений Першою Одеською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Представником позивача ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» інших доказів на підтвердження своїх вимог до суду не надано, заяв про витребування доказів під час розгляду справи не заявлялось, також не надано до суду доказів на підтвердження між ким був укладений договір купівлі-продажу, серія та номер:7-76, виданий 01.02.2016 року, посвідчений Першою Одеською державною нотаріальною конторою, а також стосовно того, кому було видано свідоцтво про право власності від 17.12.2015 року №50128551.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV (у редакції, яка була чинною на час укладення договорів іпотеки) застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий, виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об’єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.

На час укладення спірного договору іпотеки (06.07.2006 року) стаття 5 Закону України «Про іпотеку» №898-IV не визначала майнові права як предмет іпотеки.

Майнові права на об’єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки Законом України від 25 грудня 2008року №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону № 898-IV.

Разом з тим Закон №979-IV, який установлює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном, до спірних правовідносин не застосовується, а положеннями Закону № 1560-ХІІ, яким визначено загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності, не передбачають права на передачу в іпотеку майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва.

Майнове право, що є предметом договору це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Таким чином, районний суд вказав, що станом на 06.07.2006 року, на час укладення оспорюваного договору іпотеки, стаття 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною з 12.05.2006 року до 14.01.2009 року, не визначала майнові права як предмет іпотеки, у зв’язку із чим, при укладенні вказаного договору, були порушені положення статті 5 Закону України «Про іпотеку», оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06.11.2013року у справі № 6-100цс13, від 02.12.2015року у справі № 6-1502цс15, від 02.12.2015 року у справі № 6-1732цс15, від 25.05.2016року у справі №6-503цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до пункту 8 цієї ж постанови, згідно частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України.

Згідно з вимогами статей 202, 203 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору недійсним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв’язку з чим вимоги ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» за первісним позовом задоволенню не підлягають, оскільки визнання спірного іпотечного договору недійсним, виключають можливість: визнання недійсним свідоцтва про право власності від 17.12.2015 року №50128551; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.02.2016 року, серія та номер: 7-76, посвідчений Першою Одеською державною нотаріальною конторою, укладеного між ТОВ «Інвест Груп 2015» та ОСОБА_3; скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3; анулювання запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 808765151101) про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3; визнання квартиру АДРЕСА_2 предметом іпотеки згідно Іпотечного договору від 06.07.2006 року, укладеного між АТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_4; внесення відомостей до Державного реєстру іпотек щодо заборони відчуження квартири АДРЕСА_3.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені первісного позову та задоволення зустрічного позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків районного суду вони не впливають та їх не спростовують.

Колегія суддів відхиляє заяву апелянта, щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки така заява не була подано до суду першої інстанції, доводи щодо неможливості подати таку заяву до районного суду, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що про час та місце розгляду справи відповідач за зустрічним позовом повідомлений завчасно, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд вийшов за межи заявлених ОСОБА_4 позовних вимог, з огляду на те, що згідно прохальної частини зустрічної позовної заяви, ОСОБА_4 просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним Договір іпотеки від 06.07.2007 року, реєстровий № 2369, укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4, однак 06.07.2007 року між Банком та ОСОБА_4 не було укладено ніякого іпотечного договору, а також будь-яких інших договорів, тобто позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним неіснуючий договір та суд, не зважаючи на даний факт, ухвалив рішення, яким визнав недійсним іпотечний договір від 06.07.2006 року, оскільки технічна помилка не вплинула на правильність вирішення спору.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» ОСОБА_5 – відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_7