Рішення № 68071493, 27.07.2017, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1785/16-ц

Провадження № 2/496/108/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді - Трушиної О.І.

при секретарі - Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про розірвання кредитного договору,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ML-500/064/2008 від 13.05.2008 року у розмірі 1074715,19 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-500/064/2008, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 47603,50 доларів США на споживчі цілі строком до 13.05.2021 року та зобов'язався своєчасно повертати суму отриманого кредиту, сплачувати відповідну плату за користування кредитом і виконувати всі інші зобов'язання, які визначені вказаним кредитним договором. Погашення заборгованості за кредитом визначено підпунктом 1.5.1. частини № 2 кредитного договору здійснюється відповідачем щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок. Нараховані проценти сплачуються відповідачем одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений графіком повернення кредиту та сплати процентів. Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим перед установою банку виникла заборгованість у розмірі 40402,83 доларів США (із розрахунку 26,60 грн. за 1 долар США), що еквівалентно 1074715,19 грн., яка станом на 22.03.2016 року складається з наступного: 33359,68 доларів США, що еквівалентно 887367,40 грн. - залишок заборгованості за кредитом, 7043,15 доларів США, що еквівалентно 187347,79 грн. - відсотки за користування кредитом з 13.10.2014 року по 21.03.2016 року. Оскільки відповідач відмовляється належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, представник позивача звернувся з вказаним позовом до суду.

В свою чергу, 01.07.2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ОТП Банк» і просить розірвати кредитний договір № ML-500/064/2008, укладений 13.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», який змінив назву на ПАТ «ОТП банк» та ОСОБА_1

Свої вимоги мотивує тим, що 13.08.2008 року між ним та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № ML-500/064/2008, за яким він отримав від останнього грошові кошти у розмірі 47603,50 доларів США на споживчі цілі на умовах згідно договору. На момент підписання договору курс долара США складав 7,92 грн. за 1 долар США. Економічна та військово-політична ситуація у країна була стабільною, він працював на підприємстві «Аріф Наджимі», отримував постійну заробітну платню, а також вів фермерське господарство, що дозволяло йому виконувати свої зобов'язання перед банком. В подальшому економічна ситуація в Україні погіршилася, курс долара різко зріс, він був позбавлений основного місця роботи. На даний час ним сплачено банку більше 55000 доларів США (всі платежі, включаючи комісії та страхові), а це майже на 20% перевищує суму, що він отримав на руки, що складає приблизно 3% річних. Крім того, він неодноразово звертався до кредитного комітету банку з проханням переглянути умови договору, які перестали відповідати вимогам ст. 627 ЦК України щодо розумності та справедливості, заповнював різноманітні бланки та завжди отримував відмовки в телефонному режиму. 10 березня 2015 року він звернувся до керівництва банку з письмовою заявою, але жодної відповіді не отримав. Вважає, що в умовах стану збройного конфлікту в країні, діяння/ухилення, небажання банку домовитися і будь-якою ціною отримати надприбуток за його рахунок, який втратив платоспроможність в результаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є неприпустимим і злочинним. Вказуючи на вищевикладені обставини, просить розірвати кредитний договір, у зв'язку з чим звернувся з зустрічним позовом до суду.

Представник позивача - ПАТ «ОТП Банк» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 не визнав і просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для його задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» не визнав, подав до суду заперечення і просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в запереченні. На задоволенні зустрічного позову наполягав.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява ПАТ «ОТП Банк» підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як встановлено у судовому засіданні, 13.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-500/064/2008, що складається з двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п.1. частини №1 кредитного договору, згідно з яким відповідач отримав того ж дня кредитні кошти у розмірі 47603,50 доларів США на споживчі цілі. Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися «плаваюча» процентна ставка, фіксований відсоток - 5,99 % річних. Датою остаточного повернення кредиту є 13.08.2021 року. З метою отримання, обслуговування та погашення кредиту, банк відкрив позичальнику поточний рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 6-14).

Відповідно до п. 4 кредитного договору сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору. Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

Згідно з п.п. 1.4.1.1, 1.4.1.1.1, 1.4.1.1.2, 1.4.1.2, 1.4.1.3 частини №2 вказаного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплати банку відповідну плату в порядку і на умовах, визначених нижче, а саме: проценти за користування кредитом розраховуються банком наступним чином: у разі використання фіксованої процентної ставки, вони розраховуються на основі фіксованої процентної ставки з розрахунку річної бази нарахування процентів; у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти розраховуються як FIDR + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів, але не пізніше дати повернення кредиту, визначеної у Графіку платежів (Додаток №1), на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов ст. 1.5 цього договору. Проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником на поточний рахунок у банку в розмірі, визначеному підпунктами 1.4.1.1, 1.4.1.2 цього договору.

Пунктом 1.4.1.5.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань , встановлених будь-яким з п.п. 2.3.6, 2.3.7 цього договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за цим договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 4% річних в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.1.9.1 зазначеного договору, незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3. та ст.3 цього договору) чи іншими, укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення. При цьому зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

30.03.2016 року відповідачу направлялася досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, визначеної станом на 22.03.2016 року в загальному розмірі 40402,83 доларів США (а.с. 24).

Враховуючи позицію відповідача та подальше пред'явлення даного позову, суд приходить до висновку, що зазначена вимога залишилась відповідачем без задоволення.

Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за даним кредитним договором і станом на 22.03.2016 року загальний розмір заборгованості складає 40402,83 доларів США, яка складається з наступного: 33359,68 доларів США - залишок заборгованості за кредитом, 7043,15 доларів США - відсотки за користування кредитом з 13.10.2014 року по 21.03.2016 року, про що зазначено у наданому позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 168).

При цьому суд враховує вищевказані положення 1.9.1 кредитного договору про право кредитора вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3. та ст.3 цього договору) чи іншими, укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, якщо грошове зобов'язання визначено в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день здійснення платежу.

Станом на 27 липня 2017 року курс долара США по відношенню до гривні згідно даних Національного банку України становить 25,88 грн. за 1 долар США.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитом - 40402,83 доларів США, що еквівалентно 1045625,24 грн. по курсу НБУ станом на день ухвалення рішення, а не станом складання розрахунку заборгованості, тобто 22.03.2016 року.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 16122 грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору № ML-500/064/2008 від 13.05.2008 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 13.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-500/064/2008, що складається з двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п.1. частини №1 кредитного договору, згідно з яким відповідач отримав того ж дня кредитні кошти у розмірі 47603,50 доларів США на споживчі цілі. Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися «плаваюча» процентна ставка, фіксований відсоток - 5,99 % річних. Датою остаточного повернення кредиту є 13.08.2021 року. З метою отримання, обслуговування та погашення кредиту, банк відкрив позичальнику поточний рахунок № НОМЕР_2.

Згідно кредитного договору відповідача повідомлено, що усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором. Інші платежі , згідно з цим договором, розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України, виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати.

Судом встановлено, що позичальнику повідомлено про сукупну вартість кредиту та всю необхідну інформацію про умови отримання та обслуговування кредиту. Інформація по кредитному договору в повному об'ємі викладена в тексті кредитного договору, з чим ОСОБА_1 в повній мірі погодився, особисто підписавши кредитний договір.

Також ОСОБА_1 було ознайомлено з щомісячними платежами, які повинні сплачуватись після отримання кредиту.

Виходячи з змісту ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить на позичальнику, а відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання , як це передбачено ст.617 ЦК України.

Укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладання договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого курсу не настане.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу - з моменту укладання договору виконував умови договору, вносив грошові суми на погашення кредиту та нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не випливає із суті зобов»язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зміст оспорюваного договору відповідає вимогам, встановленим в законодавстві, при укладенні договору ПАТ «ОТП Банк» дотримано всіх вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а отже, немає підстав для розірвання кредитного договору, оскільки спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, ПАТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_1 документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у графіках повернення кредиту та сплати відсотків, які підписані ОСОБА_1, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання кредитного договору не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому у їх задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 533, 536, 551, 553, 554, 572, 574, 576, 589, 590, 611, 651, 652, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-500/064/2008 від 13.05.2008 року у розмірі 1045625,24 грн.

В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір 16122 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про розірвання кредитного договору № ML-500/064/2008 від 13.05.2008 року - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області: Трушина О.І.