Рішення № 68068954, 26.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: представника позивача Пипченка Б.Ю.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 18 лютого 1997 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого продаж квартири здійснено за 31 720 гривень, що на момент здійснення операції складало 16 750 доларів США за курсом НБУ на день укладення договору.

Відповідно до пункту 5 Договору покупець повинен сплатити продавцю повну вартість квартири протягом 15 років з моменту укладення договору. Кінцевий строк виконання зобов'язання з оплати вартості квартири настав 17 лютого 2012 року. Кінцевий строк виконання зобов'язань з оплати вартості квартири минув. Однак, відповідачі не виконали зобов'язань з оплати вартості квартири, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду й, уточнивши та збільшивши позовні вимоги просив стягнути з відповідачів заборгованість за договором куплі-продажу квартири у розмірі 254 488 гривні 92 копійки та три відсотки річних за користування грошовими коштами у розмірі 22 883 гривні 17 копійок.

Справа №753/21770/14-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/5586/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Лужецька О.Р.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року Позов приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (код ЄДРПОУ 00481212) заборгованість за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у розмірі 277 372 (двісті сімдесят сім тисяч триста сімдесят дві) гривні 09 копійок, яка з яких: сума основного боргу - 254 488 (двісті п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 92 копійки; три відсотки річних від простроченої суми - 22 883 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят три) гривні 17 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)на користь ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (код ЄДРПОУ 00481212) понесені витрати, пов'язані з розміщенням оголошення в пресі у розмірі 210 (двісті десять) гривень та судовий збір у розмірі 1 386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) гривень 86 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (код ЄДРПОУ 00481212) понесені витрати, пов'язані з розміщенням оголошення в пресі у розмірі 210 (двісті десять) гривень та судовий збір у розмірі 1 386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) гривень 86 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій він просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалено в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи а також з порушенням норм матеріального права.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності в інтересах ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Пипченко Б.Ю., проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зўясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону в повній мірі судове рішення не відповідає.

Відповідно до статі 169 ЦК УРСР, чинної на час укладення сторонами спірних договорів, грошові зобов'язання повинні бути виражені й підлягають оплаті в національній валюті. Вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 99 Конституції України та частиною першою статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства.

Тобто закон передбачає обов'язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, однак він не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов'язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет, Закон України від 23 вересня 1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 лютого 1997 року між ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та ОСОБА_3 ОСОБА_5 було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в рівних долях кожному (а.с.7-8).

Відповідно до п. 4 Договору продаж квартири здійснено за 31 720 гривень, що на момент здійснення операції складало 16 750 умовних одиниць за курсом НБУ на день укладення договору. Тобто, зазначено еквівалент вартості квартири на день укладення договору, а саме 18 лютого 1997 року.

Представниками позивача під час розгляду даної справи не заперечувалась та обставина, що відповідачем ОСОБА_3 була внесена на рахунок позивача зазначена у договорі купівлі-продажу у гривнях сума - 31720 гривень у строки, встановлені умовами договору.

У договорі купівлі-продажу сторонами не було встановлено, що умовною одиницею є саме долар США.

З наданих позивачем ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» довідок про розмір заборгованості відповідачів - 9773 долари США не вбачається, що внесена відповідачами сума грошових коштів у гривнях, а кошти вносились відповідачами частинами з 1995 року по 2011 рік, не дорівнює сумі, що зазначена у договорі в умовних одиницях, враховуючи зміну курсу долара та інших іноземних валют до гривні на протязі вказаного періоду часу.

Крім того, доказів зарахування на рахунок позивача внесених відповідачами грошових коштів у гривнях в еквіваленті до курсу іноземних валют і яких саме, суду не надано.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо встановлення заборгованості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року в розмірі 6977 доларів США, оскільки як убачається зі змісту рішення, судом було встановлено лише наявність довідки в матеріалах справи, при цьому правильність нарахування заборгованості Апеляційним судом м. Києва, не перевірялась.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» про стягнення з відповідачів ОСОБА_3, та ОСОБА_5, який відповідно до свідоцтва про смерть помер 04 грудня 2005 року (а.с.151) заборгованості з урахуванням 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу квартири від 18 лютого 1997 року у розмірі 277372 гривні 09 копійок, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року - скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: