Постанова № 68068725, 24.07.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р. Справа № 920/104/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився;

відповідача-Кравченко Г.С.,за довіреністю від 08.02.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.2118С/3-38) на рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2017 р. у справі № 920/104/17

за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі

Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства

“Українська залізниця”, м. Дніпро

до Державного підприємства “Кролевецьке Лісомисливське господарство”,

м.Кролевець Сумської області

про стягнення 79750 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача - Державного підприємства “Кролевецьке Лісомисливське господарство” про стягнення штрафу в сумі 79750 грн. за неналежне виконання зобов’язань під час перевезення вантажу залізницею.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.06.2017 року у справі № 920/104/17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Левченко П.І., суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено.

З відповідача на користь позивача стягнуто 79750 грн. штрафу та 1600 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивачем у відповідності до положень статей 118, 122 Статуту залізниць застосовано до відповідача штраф за правопорушення у вигляді зазначення у залізничній накладній № 34832972 від 18.08.2016 р. неправильних відомостей щодо маси вантажу, яке зафіксоване складеним та підписаним повноважними особами комерційним актом АА № 063294/166 від 24.08.2016, який за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, а належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності акта, як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання, відповідачем не подано і т. ін.

Відповідач подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що комерційний акт АА № 063294/166 від 24.08.2016 року складений із численними порушеннями Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, а саме: акт підписаний неуповноваженими особами, не зазначено документи, які підтверджують повноваження представника вантажоодержувача ОСОБА_1, в акті не зазначено яким саме способом визначено масу тари, відсутня будь-яка інформація про пломби, і, як наслідок, позбавлений доказової сили, і не може підтвердити неправильне зазначення відповідачем у залізничній накладній маси вантажу, у зв’язку з чим у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову і т. ін.

При поданні апеляційної скарги заявлено клопотання про витребування у позивача інформації щодо штатної чисельності працівників станції “Кривий Ріг - Сортувальний” станом на 22.08.2016 та копію штатного розпису станом на 22.08.2016, копію документу яким його затверджено та щодо штатної чисельності працівників станції “Нікополь” станом на 24.08.2016 та копію штатного розпису станом на 24.08.2016, копію документу яким його затверджено для з’ясування обставин щодо повноважень зазначених осіб при підписанні комерційного акту.При цьому відповідач посилається на те, що господарським судом першої інстанції аналогічне клопотання безпідставно відхилено.

Зазначене клопотання залишено без задоволення, , оскільки відповідач всупереч вимогам статті 38 ГПК України не навів, які обставини, що мають значення для справи можуть підтвердити зазначені документи, і такі обставини не вбачаються з огляду на те, що на підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційний акт позивачем на вимогу господарського суду першої інстанції надано належні та допустимі докази, а саме копії посадових інструкцій та довіреностей №№ 573-4016 від 22.12.2015 р. на здійснення операцій на залізничній станції. Відповідач також не довів, що зазначені докази є неналежними, недопустимими чи недостовірними, відповідно й не довів можливість підтвердження наявності чи відсутності повноважень зазначених осіб штатними розписами.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Позивач, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь в ньому, у зв’язку з чим справа розглядається за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, законність, обгрунтованість рішення та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, повторно розглянувши справу, встановлено наступне.

У серпні 2016 року зі станції Кролевець Південо-західної залізниці відповідач за залізничною накладною № 34832972 здійснив відправлення вантажу (пиловочник всяких порід дерева) на станцію Нікополь Придніпровської залізниці.

Відповідно до змісту накладної, зокрема граф 19, 24, 26, 28 вантаж завантажено у вагон № 60229770 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на електронних вагах та становить 58000 кг. Вартість перевезення вагону складає 15950 грн. 00 коп.

На станцію призначення Нікополь вагон № 60229770 прибув 23.08.2016.

Вантажоодержувач - ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”, користуючись своїм правом відповідно до вимог ч.3 ст.52 Статуту залізниць України (акт ГУ-23 № 7651 від 22.08.2016), звернувся до залізниці з письмовою заявкою від 23.08.2016 щодо виділення прийомоздавальника для перевірки маси вантажу у вагоні. На виконання цієї заявки 24.08.2016 на справних, повірених вагах ПАТ “Нікопольський завод феросплавів” за участю прийомоздавальника станції проведено переважування вагону № 60229770 для встановлення відповідності зазначеної у накладній маси вантажу. В результаті виявлено, що маса вантажу на 5650 кг менша ніж зазначено в документі. До переважування одержувач вивантажувати вантаж не розпочинав про, що свідчить, що кожен штабель у вагоні ув'язаний трьома справними ув'язками з дроту, слідів втрати вантажу не має, вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справний. Факт невірно зазначеної маси вантажу в накладній зафіксовано комерційним актом АА № 063294/166 від 24.08.2016. Всі дані переважування записані у Книгу зважування вантажів ф. ГУ-36 і засвідчені підписами ваговика ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”, прийомоздавальника та заст. начальника станції Нікополь.

Працівниками станції при складанні комерційного акту застосовувалася норма природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто - 2,0% від маси нетто, відповідно до вимог п. 27 Правил видачі вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України. Фактична норма природної втрати і граничного розходження маси вантажу за накладною № 34832972: маса нетто по документу 58000 кг х 0,5% = 240,00кг, а при переважуванні вантажу виявлена різниці між масою вантажу, що вказана відправником у накладній – фактично масою – 5650,00 кг.

Це стало підставою звернення позивача з позовом до суду у даній справі про стягнення з відповідача на підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України 79750 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивачем у відповідності до положень статей 118, 122 Статуту залізниць застосовано до відповідача штраф за правопорушення у вигляді зазначення у залізничній накладній № 34832972 від 18.08.2016 р. неправильних відомостей щодо маси вантажу, яке зафіксоване складеним та підписаним повноважними особами комерційним актом АА № 063294/166 від 24.08.2016, який за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, а належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності акта, як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання, відповідачем не подано, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст.ст. 22, 23, 24 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 37 Статуту залізниць України визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.

Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Маса вантажів визначається відправником.

Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 442 від 31.07.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником зважуванням та в окремих випадках умовно. Лісоматеріали й дрова, маса яких визначається умовно, повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких відомостей: у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів; у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження (“шапки”) - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у “шапці”; у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів; в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти. (п. 9 Правил).

Згідно з п. 22 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту) затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

З накладної № 34932972 вбачається, що вантаж завантажено у вагон № 60229770 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на електронних вагах (заводський № 150742) та становить 58000 кг. Вантаж перевозиться у штабелях (гр. 20 накладної).

Як зазначає відповідач, дані щодо маси вантажу були внесені на підставі зважування на платформених електричних вагах для статистичного зважування 4 BDU 6000-2030-АБ, заводський № 150742 виробництва AXIS Україна, не у вагоні, а окремо від нього.

Контрольна перевірка маси вантажу на станції призначення Нікополь згідно з даними комерційного акту проводилася на 100-тонних тензометричних вагах вантажоодержувача, повірених органами Держстандарту 4/08-16р, технічний поспорт № 0280.

Таким чином, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, при контрольній перевірці маси вантажу, масу визначено тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення відповідачем, а саме шляхом зважування (вимірювання маси вантажу на вагах), а не іншими способами, переліченими п. 37 Статуту залізниць України (підрахунком маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом, розрахунковим методом за обміром або умовно, тощо).

Зважаючи на це, доводи відповідача що обставини зважування маси вантажу при заповненні залізничної накладної з використанням платформених електричних ваг для статичного зважування 4 BDU 6000-2030-АБ заводський номер 150742 виробництва AXIS Україна, а при комісійній перевірці маси вантажу на станції призначення -з використанням інших ваг-100т тензометричних вагонних ваг, свідчить про різний спосіб зважування, є безпідставними.

Як вбачається з комерційного акту АА № 063294/166 від 24.08.2016 при перевірці визначено масу нетто 52350 кг, маса тари (вагону) визначена з залізничної накладної, гр. 19, а саме 24000 кг, відповідно маса нетто – 58000 кг.

При цьому, графа 19 накладної, відповідно до додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, заповнюється саме вантажовідправником у разі завантаження ним вантажу у вагон. Згідно з п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів у графі 55 залізничної накладної № 34832972 правильність внесених відомостей вантажовідправника підтверджено його представником.

Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту залізниць України визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

За приписами зазначеної норми, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, в тому числі для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформлюються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Правила складання актів (стаття 129 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційні акти складаються для засвідчення, в тому числі, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. У тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083.

Згідно з п. 52 Статуту залізниць України, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту) визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

З комерційного акту вбачається, що різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції Нікополь, перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

З огляду на наведене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що за обставинами виявленої у спірних відносинах невідповідності маси вантажу зазначеної у перевізному документі фактичній масі вантажу на станції Нікополь Придніпровської залізниці, комерційний акт АА № 063294/166 від 24.08.2016 складено залізницею правомірно.

Пунктом 6 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) передбачено, що при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформлюються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок.

В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу. При необхідності ці відомості зазначаються у додатку, який є продовженням комерційного акта. Додаток підписують ті ж особи, які підписали комерційний акт.

Згідно з п. 8 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

За приписами п. 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

До першого примірника комерційного акта про псування вантажу при перевезенні в рефрижераторних вагонах з додержанням температурного режиму додається витяг із журналу реєстрації температури. Дані про температурний режим уносяться до комерційного акта.

Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно з п. 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно з комерційним актом № АА 063294/166, у доповнення до акту загальної форми № 7651 проведене контрольне комісійне зважування вантажу на 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, повірених 04.08.2016, прийомоздавальником ОСОБА_2, в присутності представника вантажоодержувача ОСОБА_1, заст. ДС ОСОБА_3

Комерційний акт підписаний заст. ДС ОСОБА_3, прийомоздавальником ОСОБА_2, начальником вантажного району НВР Щербиною, представником одержувача ОСОБА_1 , тобто особами, передбаченими п. 10 Правил складання актів та статтею 129 Статуту.

До обов’язків ОСОБА_3, відповідно до посадової інструкції, затвердженої 11.01.2016 “Заступник начальника станції”, належить брати участь у контрольних зважуваннях.

До обов’язків ОСОБА_1, відповідно до Довіреності № 573-4016 належить брати участь у комісійному зважуванні вантажів, підписувати та отримувати комерційні акти.

З комерційного акту вбачається, що останній містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель станції Нікополь, а також детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу, обставини, за яких виявлено порушення (розділи А, Б, В, Д).

У розділі Д акту зазначено, що згідно з документом навантаження у 2 штабелі, висота штабеля 3,30 м, нетто 58000 кг, тара 24000 кг. У дійсності виявлено навантаження у 2 штабеля, по 8 стійок з кожної сторони борта, ув’язані трьома дротовими ув’язками з дроту діаметром 6 мм у дві ниті. Люки закритті, вагон бездверний, слідів втрати та крадіжки вантажу не виявлено.

У комерційному акті АА № 063294/166 від 24.08.2016 відповідно до п. 12 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) розділі "Є" не заповнений.

Згідно з п. 8 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у залізничній накладній № 34832972 про складений комерційний акт проставлена відмітка.

Виходячи з наведеного, господарський суд першої інстанції правомірно зазначено, що комерційний акт АА № 063294/166 від 24.08.2016 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами. Належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності акта, як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання, відповідачем не подано.

Зважаючи на те, що позивачем на вимогу суду першої інстанції на підтвердження повноважень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надано копії вищезазначених довіреностей № 573-4016 від 22.12.2015 р. на здійснення операцій на залізничній станції, а також посадової інструкції, господарський суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання відповідача про витребування у позивача інформації щодо штатної чисельності працівників станції “Кривий Ріг - Сортувальний” станом на 22.08.2016 та копію штатного розпису станом на 22.08.2016, копію документу яким його затверджено та щодо штатної чисельності працівників станції “Нікополь” станом на 24.08.2016 та копію штатного розпису станом на 24.08.2016, копію документу яким його затверджено для з’ясування обставин щодо повноважень зазначених осіб.

З цих самих мотивів відхилено аналогічне клопотання відповідача, заявлене в апеляційній скарзі, про що зазначено вище.

Відповідно до накладної провізна плата за вагон від станції Кролевець Південно-західної залізниці до станції Нікополь Придніпровської залізниці становить 15950,00 грн. Таким чином сума штрафу складає 79750,00 грн. виходячи з приписів ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального господарського кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно зі статтею 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказамии є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності та допустимості доказів.

Відповідно до цієї статті господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу Україн судами першої інстанції» наголошено, що будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.

Належності доказів - спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. належних та допустимих доказів, господарський суд першої інстанції правомірно

На підставі вищезазначених обставин, які підтверджуються сукупністю зазначив, що оскільки комерційний акт АА № 063294/166 від 24.08.2016 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами та підтверджує факт невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу, при цьому відповідачем не подано належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту, сумніви останнього щодо достовірності комерційного акту не підтверджені, вимоги позивача про стягнення з відповідача 79750 грн. 00 коп. штрафу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом й статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2017 р. у справі № 920/104/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення .

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів .

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.