Постанова № 68068517, 01.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа№ 910/1681/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача 1: Гарбузова Т.О. - представник за довіреністю № 2901 від 12.06.2017

від відповідача 2: Діденко В.А. - представник за довіреністю № 58/81 від 26.01.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017

у справі № 910/1681/17 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

2. Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

про стягнення 15 290,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача вартості нестачі вантажу, відвантаженого за залізничною накладною № 46923462 від 13.08.2016 у вагоні № 56386014, в сумі 15 290,43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2017, повний текст якого підписаний 11.04.2017, у справі № 910/1681/17 позов задоволено повністю.

Рішення суду ґрунтується на тому, що відповідач, всупереч ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 113 Статуту залізниць, не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу, що виникла під час перевезення, сталася з незалежних від перевізника причин.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/1681/17 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що спірний вагон № 56386014 прибув у технічно несправному стані, що підтверджується актом № 341 від 17.08.2016 та даними комерційного акту БН № 726625/654 від 17.08.2016, і свідчить, на думку апелянта, про те, що вантажовідправником при завантажуванні вагону № 56386014 не було оглянуто на придатність його до перевезення у комерційному відношенні та не вжито відповідних заходів, в той час як:

- Згідно з приписами Статуту залізниць України:

- залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105);

- залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 105);

- придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці (ст. 31);

- Згідно з приписами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу:

- у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п. 6);

- перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. (п. 5);

- Згідно з п. 1.2 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, вантажі, які не потребують захисту від атмосферних опадів (руда, вугілля, щебінка тощо), перевозяться у відкритому рухомому складі та у спеціальних вагонах;

- Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу;

- Згідно з п. 3.9 Роз'яснення ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» № 04-5/601 від 29.05.2002, у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Апелянт вважає, що у спірному випадку, враховуючи те, що вагон № 56386014 завантажувався засобами вантажовідправника, саме він повинен був прийняти всі необхідні міри для збереження вантажу, а тому при розгляді цієї справи по суті суд першої інстанції мав залучити до участі у справі в якості іншого відповідача вантажовідправника, який, у разі недоведення, що втрата вантажу відбулася не з його вини, має нести відповідальність перед позивачем.

Ухвалою від 26.04.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Ухвалою від 15.05.2017 до участі у справі в якості відповідача 2 залучено Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Позивач представників в жодне судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача 1 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник відповідача 2 у наданих поясненнях проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

13.08.2016 за накладною № 46923462 зі станції Рядовая Придніпровської залізниці, код 457202 відправлений вантаж - обкотиші залізорудні в кількості 2 339,35 тон, в тому числі в вагоні № 56386014 - 68,70 тон. Оригінал зазначеної накладної залучено до матеріалів справи (а.с. 14).

Відправником вантажу є Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», одержувачем - позивач.

Вага вантажу у вагоні № 56386014 згідно залізничної накладної становить 68 700 кг.

При слідуванні вагона № 56386014 на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на підставі акту загальної форми №1-270 від 17.08.2016 спірний вагон був затриманий для комісійного переважування на вагах залізниці, яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 59 750 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 8 950 кг. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті БН № 726625/654 від 17.08.2016, оригінал якого залучено до матеріалів справи (а.с. 13).

Зі змісту Комерційного акту БН № 726625/654 від 17.08.2016 слідує, що при комісійному переважуванні вагону № 56386014 виявлено:

- за документами значиться вантаж обкотиші залізорудні, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах статистичних: брутто - не зазначений, тара 21 800 кг, нетто 68 700 кг;

- фактично прибув вантаж обкотиші залізорудні, навалом, навантаження нижче рівня бортів на 400-500мм, поверхня вантажу не маркована, з 1 по 2 люк та з 6 по 7 люк зліва по напрямку потягу мається заглиблення розміром 4000мм х 1500мм х до дна вагону. Вагон прибув у технічному стані несправний: з лівого боку по руху потягу з 1 по 2 люк відсутній армировочний лист, над 7 люком щілина між кришкою люку та армировочним листом більш як 50мм. Протікання вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний. Об'ємна вага вантажу не зазначена. Об'єм кузова вагона 83м3. При переважуванні встановлено, що вага: брутто - 81 550 кг, тара с бруса 21 800 кг, нетто 59 750 кг, що менше за зазначену в документі на 8 950 кг. Переважування вантажу проводилось у присутності заст. ДС ОСОБА_4, агента комерційного ОСОБА_5, прийомоздавача позивача ОСОБА_6 та ваговика Комбінату ім. Ілліча ОСОБА_7 на 150-ти тонних електронних вагах ст. Сартана-2 позивача з повним зупиненням вагону. При повторному переважуванні нестача вантажу підтвердилась.

Технічну несправність спірного вагону також встановлено актом про технічний стан вагона (контейнера) № 341 від 17.08.2016 (а.с. 34-35).

Згідно відмітки станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вантаж видано 17.08.2016.

Згідно із ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з рахунком відповідача 2 (вантажовідправника) № 91091014 від 31.03.2016 (а.с. 17) вартість 1 тони обкотишів залізорудних становить 1 850,47 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст.114 Статуту недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, норма природної втрати і граничного розходження становить 1%, тобто в даному перевезенні - 687 кг.

Позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача 1 вартість нестачі вантажу в обсязі 8 263 кг із врахуванням норми природної втрати (8 950 кг - 687 кг), визначивши загальну вартість такого вантажу в сумі 15 290,43 грн., виходячи з вартості 1 тонни обкотишів залізорудних, визначеної у вищезгаданому рахунку-фактурі № 91091014 від 31.03.2016.

Суд першої інстанції задовольнив майнові вимоги позивача у повному обсязі за рахунок відповідача 1 як перевізника, з чим колегія суддів не може погодитись з огляду на таке.

Питання, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908-928 ЦК України, статтями 306-315 ГК України.

За правилами ст. 908 ЦК України та ст. 306 ГК України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

За правилами ст. 908 ЦК України та ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Згідно з приписами Статуту залізниць України:

- залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105);

- залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 105);

- придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці (ст. 31);

Згідно з приписами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу:

- у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п. 6);

- перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. (п. 5);

- Згідно з п. 1.2 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, вантажі, які не потребують захисту від атмосферних опадів (руда, вугілля, щебінка тощо), перевозяться у відкритому рухомому складі та у спеціальних вагонах;

- Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу;

- Згідно з п. 3.9 Роз'яснення ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» № 04-5/601 від 29.05.2002, у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем 1 як перевізником, в порушення приписів чинного законодавства, під завантаження було подано технічно несправний вагон, в той час як відповідач 2 як вантажовідправник, в порушення приписів чинного законодавства, не відмовився від використання несправного вагону.

Слід зазначити і про те, що, виходячи з характеру технічної несправності спірного напіввагону, а саме відсутності армировочного листа, який є конструктивним елементом такого типу вагонів, а також щілинами між кришкою люку та армировочним листом більш як 50 мм, таку несправність міг бачити як відповідач 1, так і відповідач 2.

Отже фактично спірна нестача виникла як внаслідок дії відповідача 1, так і внаслідок дії відповідача 2, що є підставною для покладення відповідальності на вказаних осіб порівну по 7 645,22 грн. на кожну.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/1681/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється повністю, до стягнення з відповідача 1 на користь позивача підлягають збитки в сумі 7 645,22 грн., з відповідача 2 - збитки в сумі 7 645,22 грн.

З огляду на підстави скасування рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольняється частково.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача за подачу позову та судові витрати відповідача 1 звернення з апеляційною скаргою покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/1681/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/1681/17 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу в сумі 7 645 (сім тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 22 коп. та 800 (вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу в сумі 7 645 (сім тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 22 коп. та 800 (вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн.

8. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1681/17.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна