Рішення № 68068248, 27.07.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року Справа № 915/849/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 07.09.16,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 дов. № 11 від 12.01.17.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон, 54025,

м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 113/1,

до відповідача: Жовтневого управління водного господарства, 54050, м.Миколаїв,

вул.Бригадна, 44-А,

про: стягнення збитків в сумі 271 200,0 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Жовтневого управління водного господарства збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 271 200,00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2016 у справі №915/849/16 (суддя Мавродієва М.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням господарського суду Миколаївської області ТОВ Техноторг-Дон оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон задоволено. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 12 жовтня 2016 року по справі № 915/849/16 - скасовано.

Прийнято нове рішення:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон до Жовтневого управління водного господарства про стягнення 271 200, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Жовтневого управління водного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон грошові кошти у розмірі 271 200, 00 грн. в рахунок відшкодування збитків за договором про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013р.

Стягнути з Жовтневого управління водного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон грошові кошти у розмірі 8 542, 80 грн. в рахунок відшкодування судового збору».

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду Жовтневе управління водного господарства оскаржило його до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 у справі №915/849/16 касаційну скаргу Вітовського управління водного господарства (Жовтневе управління водного господарства) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі №915/849/16 Господарського суду Миколаївської області задоволено частково. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 915/849/16 Господарського суду Миколаївської області скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

На підставі розпорядження виконуючого обовязки керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 11.05.2017 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.7.5 пункту 3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області проведено повторний автоматичний розподіл справи №915/849/16. За результатами якого справу №915/849/16, призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.05.2017 справу №915/849/16 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О. Розгляд справи призначено на 22 червня 2017 року о 10 год. 00 хв. Зобовязано позивача надати письмові обґрунтування позовних вимог з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого Господарського суду України від 21.03.2017 та докази в обґрунтування. Відповідачу надати письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого Господарського суду України від 21.03.2017.

Позивачем до суду надані додаткові пояснення на позовну заяву з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого Господарського Суду України від 21.03.2017 по даній справі. У наданих поясненнях позивач вказав, що внаслідок невиконання відповідачем свого зобовязання щодо сплати вартості товару, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі №915/1941/15 з Жовтневого управління водного господарства на користь «Техноторг Дон» стягнуто 148 800,00 грн. основного боргу, 110 448,03 грн. збитків від інфляції, 8 426,56 грн. 3% річних, 4 017,38 грн. судового збору. Стягнення зазначених штрафних санкцій здійснено на підставі ч.2 ст.625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Позивач посилаючись на ст. 612, ст.623, ст.614 ЦК України вказав, що притягнення до цивільно правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків є субєкт та обєкт правопорушення, а також субєктивна та обєктивна сторони. Субєктивну сторону становить вина боржника. Таким чином, законодавцем розмежовано та не ототожнюється відповідальність за порушення зобовязання у вигляді відшкодування збитків та відповідальність за порушення грошового зобовязання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних, та регулюється різними нормами права, зокрема ст. 623 та ст. 625 ЦК України. Вказує, що 30.12.2013 представниками сторін підписано видаткові накладні №17263, один примірник з яких, разом із рахунком на оплату по замовленню №20372, був переданий позивачем відповідачу. У вказаних документах був зазначений рахунок. Вказаний рахунок був зареєстрований відповідачем в Управлінні Державної казначейської служби України в Жовтневому районі Миколаївської області для виконання 30.12.2013. Посилання відповідача про неможливість вчасно виконати свої грошові зобовязання через відсутність у нього належних банківських реквізитів позивача є безпідставними, а твердження про неможливість оплатити вартість товару на рахунок відкритий в ПАТ «Банк Форум», як і ненадання інформації про відкриті рахунки в інших банківських установах не відповідає дійсності. Зазначає, що про наявність вини відповідача свідчать висновки, які викладені у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі №915/2259/14 та постанові Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі №915/1941/15.

Відповідач у наданих до суду поясненнях з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого Господарського Суду України від 21.03.2017 по даній справі вказав, що довідка Регіональної торгово промислової палати Миколаївської області №140-979 від 20.07.2017 не є належним доказом ринкової вартості трактора «Беларус 82.1» 2013 року випуску. З посиланням на ч. 4 ст. 623 ЦК України зазначив, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. При цьому судом як апеляційної , так і судом першої інстанції не досліджено питання про те, як позивач вживав заходів для одержання доходів у вигляді упущеної вигоди, а також заходів спрямовані на уникнення збитків. Управління не ухилялось від виконання свого грошового зобовязання, згідно листа органу ДКСУ від 24.11.2014 №02-08/1285, відповідачу відмовлено у прийнятті пакету документів на оплату 148 800,00 грн. «у звязку з неможливістю технічного опрацювання». Листами від 22.01.2015 №02-08/66, №03-08/75 орган ДКСУ пояснив, у чому саме полягала неможливість: по-перше, код МФО банку отримувача коштів був відсутній в базі даних АС «Казна-е»; по-друге, зазначені видатки не могли бути сплачені в звязку із завершенням бюджетного року. У звязку з тим, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 28.02.2014 з 14.03.2014 в ПАТ «Банк Форум» уведено тимчасову адміністрацію, відповідач неодноразово звертався до позивача з листами вимогами надати нові банківські реквізити та з позовом до господарського суду, однак вказані листи залишені позивачем без відповіді. Уведення тимчасової адміністрації в обслуговуючий банк позивача ПАТ «Банк Форум», перешкоджало зарахуванню коштів на рахунок позивача, відкритий в цьому банку. Зазначає, що якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, який не вживав жодних заходів для уникнення збитків чи їх зменшення, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

У відповідності до вимог ст.77 ГПК України у судовому засіданні 22.06.2017 оголошувалась перерва.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

30.12.2013 між Жовтневим управлінням водного господарства (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон (Учасник) укладений договір про закупівлю товару за державні кошти (далі- Договір), за умовами якого учасник зобовязався в 2013 році поставити замовнику товар, зазначений у п.1.2 цього договору (Трактори сільськогосподарські 28.30.2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п.1.2 договору найменування, номенклатура, асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається рахунками, видатковими, складеними Учасником. Кількість товару: трактор Беларус 82.1.

Відповідно до 3.1 договору ціна цього договору становить 148800 грн., в т.ч. ПДВ 24800 грн.

Пунктами 4.1-4.2 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після предявлення Учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами накладної. До рахунка додається накладна.

У відповідності до п.п. 5.1 - 5.2 договору строк поставки товару: грудень 2013 року; місце поставки товару: Жовтневе управління водного господарства.

За п.6.1 договору Замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з накладної.

Пунктом 6.4.1 договору передбачено право Учасника своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Відповідно до п.6.2.4 Договору, замовник має право повернути рахунок Учаснику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу 4 цього Договору.

Пунктом 10.1 договору визначено, що він набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 148000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 17263 від 30.12.2013 (т.1а.с.10), підписаною представниками сторін та довіреністю № 144 від 30.12.2013 (т.1а.с.11).

Відповідач за поставлений товар, в строки визначені договором про закупівлю товару за державні кошти, не розрахувався, у звязку з чим позивач звернувся з позовом до господарського суду Миколаївської області про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 273291,24 грн., з яких: 148800,00 грн. борг за трактор Беларус 82.1, поставлений на підставі договору про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013, а також 8426,56 грн. 3% річних та 116064,68 грн. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 у справі № 915/1941/15 позов задоволено частково, стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон заборгованість за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013 в сумі 148800,00 грн. В частині стягнення 116064,68 грн. втрат від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон 148800,00 грн. основного боргу, 110448,03 грн. збитків від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі № 915/1941/15, відповідач перерахував позивачу грошові кошти за товар за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 430 від 19.05.2016 на суму 148800,00 грн., яке було проведене банком 20.05.2016, про що свідчить відмітка на платіжному дорученні (т.1 а.с.50).

Платіжними дорученням №№431, 432 від 19.05.2016 відповідач також перерахував позивачу 110448,03 грн. втрат від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних (т.1 а.с.50).

Таким чином, 20.05.2016 (зарахування грошових коштів на рахунок позивача) відповідач повністю виконав свої зобовязання за договором від 30.12.2013.

Позивач вважає, що відповідач в порушення умов ст. 692 ЦК України та договору про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013, не вчасно здійснив оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого позивач зазнав матеріальних збитків, у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), які б міг одержати у разі належного виконання відповідачем зобовязання за вищезазначеним договором.

31.05.2016 позивач надіслав відповідачу претензію №647 (т.1 а.с.12-13) з вимогою перерахувати на поточний рахунок суму завданих збитків у розмірі 271200,00 грн.

Листом № 383 від 06.06.2016 відповідач відмовився від перерахування суми 271200,00 грн. позивачу (т.1 а.с.47).

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 271200,00 грн.

За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобовязання було виконано боржником.

Обовязок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобовязання.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об'єктивних і субєктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення субєкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до ч. 4 ст. 623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обовязку з відшкодування збитків.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим субєктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

У відповідності до с. 614 Цивільного кодексу України, Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, за змістом п.п.4.1, 4.2 Договору, відповідач повинен був розрахуватись за товар на підставі рахунків відповідача на оплату товару або після підписання сторонами накладної.

У відповідності до п. 1.2 Договору позивачем була складена видаткова накладна №17263 від 30.12.2013 та виставлений відповідачу рахунок №20372 від 30.12.2013 на суму 148800,00 грн. із зазначенням банківських реквізитів: ПАТ «Банк Форум», м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841 для здійснення оплати за товар (т.1 а.с.10, т.2 а.с.37).

Відповідачем 30.12.2013 здійснено реєстрацію фінансових та юридичних зобовязань на суму 148 800,00 грн., яка взята на облік Управлінням ДКСУ у Жовтневому районі Миколаївської області, реєстр бюджетних фінансових та бюджетних зобовязань було сформовано на підставі договору державної закупівлі від 30.12.2013, видаткової накладної №17263 від 30.12.2013 та рахунку №20372 від 30.12.2013, що підтверджує взяття бюджетного фінансового зобовязання за банківськими реквізитами зазначеними позивачем у фінансовому документі: ПАТ «Банк Форум», м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841.

Листом №03-08/75 Управління ДКСУ у Жовтневому районі Миколаївської повідомило Жовтневе управління водного господарства, що зазначені видатки не могли бути оплачені у 2013 році у звязку із завершенням бюджетного року (т.2 а.с.10).

21.11.2014 Жовтневе управління водного господарства повторно подало Управлінню ДКС України в Жовтневому районі Миколаївської області реєстр бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (№239) на суму 148800,00 грн.

24.11.2014 Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області листом №02-08/1285 повернуло Жовтневому управлінню водного господарства без виконання реєстр бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на суму 148800грн. у звязку з неможливістю технічного опрацювання (т.2 а.с.9).

Листом від 22.01.2015р. №02-08/66 Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області в доповнення до листа Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області від 24.11.2014 №02-08/1285 надало відповідь Жовтневому управлінню водного господарства, про те, що реєстр бюджетних зобовязань та бюджетних фінансових зобовязань розпорядників бюджетних коштів по КПКВК 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» на суму 148800,00 грн. було повернуто без виконання у звязку із неможливістю технічного опрацювання, а саме код МФО банку отримувача коштів був відсутній в базі даних АС Казна-Е (т.2 а.с.11).

14.03.2014 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 28.02.2014 в ПАТ «Банк Форум» було введено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України №355 від 13.06.2014р. відкликано банківську ліцензію ПАТ Банк Форум.

У звязку з тим, що Управлінням ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області було повернуто Жовтневому управлінню водного господарства реєстр бюджетних фінансових та бюджетних зобовязань на суму 148 000,00 грн. без виконання, відповідач звернувся до позивача з листом №641 від 26.11.2014 в якому просив надати інформацію, про те чи є банківські реквізити зазначені у договорі державної закупівлі від 30.12.2014 належними для перерахування заборгованості за договором, оскільки банківські реквізити зазначені у договорі та видатковій накладній №17263 від 30.12.2013, за якою здійснювалася реєстрація фінансового зобовязання, відрізняються та просило надати інформацію про те, чи є банківські реквізити зазначені у договорі державної закупівлі від 30.12.2013 - ПАТ «Дочірній Банк «Сбербанк Росії», Миколаївське відділення МФО 320627, р/р 260040133101 належними для перерахування заборгованості за договором державної закупівлі від 30.12.2013 (т.2 а.с.14).

Вказаний лист залишений позивачем без відповіді.

З метою отримання інформації про банківські реквізити для оплати товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013 відповідач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг Дон» про зобовязання вчинити певні дії, а саме: надати інформацію про платіжні банківські реквізити для оплати за договором, посилаючись на неможливість перерахування коштів в звязку зі зміною позивачем установи банку, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 193 ГК України, ст. 527 ЦК України.

Так, рішення господарського суду Миколаївської області від 11.02.2015 у справі №915/2259/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 в задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі, у звязку із неналежним способом захисту.

У послідуючому, відповідач звернувся до позивача з листом №341 від 13.05.2015 в якому зазначив, що 24.11.2014 Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області було повернуто Жовтневому управлінню водного господарства без виконання реєстр бюджетних фінансових зобовязань на суму 148 800,00 грн., у звязку з неможливістю технічного опрацювання за реквізитами вказаними у реєстрі фінансових зобовязань, а саме код МФО банку отримувача коштів був відсутній в базі даних АС «Казна-Е». Реєстр бюджетних фінансових зобовязань було подано на підставі договору, видаткової накладної №17263 від 30.12.2013 та рахунку на оплату по замовленню №20372 від 30.12.2013 за наступними банківськими реквізитами указаними позивачем в цих документах: ПАТ «Банк Форум», м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841. Відповідно до п. 6.2.4. Договору, замовник має право повернути рахунок учаснику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у п.4.2 розділу 4 цього Договору. У звязку з тим, що рахунок не містить належних банківських реквізитів, а отже не є належно оформленим відповідач повертає рахунок без здійснення оплати. Також, відповідач у вказаному листі просив надати рахунок на оплату за договором, який містить належні банківські реквізити для оплати за договором (т.2 а.с.16).

Вказаний лист залишений позивачем без відповіді.

При цьому, ТОВ «Техноторг Дон» листом №б/н від 30.12.2015 звернувся до ПАТ «ДБ Сбербанк Росії» в якому просив надати довідку з указанням даних по рахунку №260040133101, а саме дату рахунку та, те що даний рахунок є дійсним (т.2а.с.44).

Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» надало позивачу довідку №998/62-5 від 30.12.2015 в якій повідомило, що 27.11.2008 в Публічному акціонерному товаристві «Сбербанк», код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627 відкрито розрахунковий рахунок на імя Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг - Дон», №260040133101. Станом на 30.12.2015 рахунок №260040133101 продовжує обслуговуватися в Публічному акціонерному товаристві «Сбербанк», тобто продовжує бути відкритим (т.2 а.с.45).

У звязку з тим, що відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся з позовом до господарського суду Миколаївської області про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 273291,24 грн., з яких: 148800,00 грн. борг за трактор Беларус 82.1, поставлений на підставі договору про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013, а також 8426,56 грн. 3% річних та 116064,68 грн. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 у справі № 915/1941/15 позов задоволено частково, стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон заборгованість за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013 в сумі 148800,00 грн. В частині стягнення 116064,68 грн. втрат від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг-Дон 148800,00 грн. основного боргу, 110448,03 грн. збитків від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних.

Разом з тим, у вказаному рішенні, постанові та виданих на їх виконання наказах не було зазначено банківських реквізитів позивача.

Як зазначає відповідач, згідно судового рішення та довідки банку за вих. №998/62-5 наданої позивачем в підтвердження дійсності розрахункового рахунку, який зазначений у Договорі були сформовані платіжні доручення №430, №431, №432, №433 та здійснена сплата за поставлений по Договору товар, що не заперечується позивачем.

Факт того, що відповідачем була здійснена сплата заборгованості по Договору після надання позивачем відповідачу довідки банку ПАТ «Сбербанк» за вих. №998/62-5, про дійсність розрахункового рахунку №260040133101, який зазначений у Договорі від 30.12.2013 та є відмінним від банківських реквізитів зазначених позивачем у рахунку на оплату №20372 від 30.12.2013 та видатковій накладній №17263 від 30.12.2013 (ПАТ «Банк Форум», м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841), позивачем не спростовано.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд приходить до висновку, що позивачем не доведена наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме вина боржника.

Враховуючи, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: - протиправна поведінка боржника; - наявність збитків; - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; - вина боржника, та беручи до уваги, те що відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обовязку з відшкодування збитків, то у задоволенні позову слід відмовити.

Твердження позивача про те, що наявність вини відповідача підтверджується висновками, які викладені в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі №915/2259/14 та постанові Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі №915/1941/15 є безпідставними, оскільки вказаними судовими рішеннями вина боржника не встановлювалась. Законодавцем розмежовано та не ототожнюється відповідальність за порушення зобовязання у вигляді відшкодування збитків та відповідальність за порушення грошового зобовязання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних, та регулюється різними нормами права, зокрема ст. 623 та ст. 625 ЦК України. Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата 3% річних від простроченої суми, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, та не передбачають наявності такої складової, як вина боржника.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір, у разі відмови у позові, підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу

Повний текс рішення складено 01.08.2017

Суддя Н.О. Семенчук