Вирок № 68061693, 25.07.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3708/17

1-КП/415/555/17

ВИРОК

Іменем України

25.07.17 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Полякова Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 04 червня 2017 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, знайшовши на березі річки Сіверський Донець, в районі мікрорайонів ЗАТ «Лисичанський завод «ГТВ», в межах адміністративної території міста Лисичанська, предмети, що, відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи №19/113/10/172-е від 22 червня 2017 року, є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 50-56 грам) корпусом ручної бойової гранати Ф-1 та засобом ініціювання підривачем типу «УЗРГМ-2» для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам), які, в сукупності, являються боєприпасом ручною осколковою гранатою Ф-1, придатною до вибуху, переніс останню за місцем свого мешкання, на кварталі Дружби Народів, 37/93, міста Лисичанська, де зберігав без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції під час огляду місця події в районі будинку №14 по вулиці Автомобілістів міста Лисичанська, 06 червня 2017 року, в період часу з 17 години 06 хвилин до 17 години 30 хвилин, коли, взявши боєприпас з собою, привернув увагу правоохоронців.

У судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 27 червня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої

прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.263 ч.1 КК України, і підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнає себе винним у вчиненні зазначеного злочину, в незаконному поводженні з бойовими припасами, тобто, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_2 покарання: за ст.263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, саме, корпусу ручної гранати Ф-1 та підривачу типу УЗРГМ без передбаченого законом дозволу, знайшовши останні, перебуваючи на березі річки Сіверський Донець, на рибалці в районі мікрорайонів ЗАТ «Лисичанський завод «ГТВ», в межах адміністративної території міста Лисичанська, на початку червня 2017 року, в денний час, які, в подальшому, переніс за місцем свого мешкання, на кварталі Дружби Народів, 37/93, міста Лисичанська, де зберігав до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції, в присутності понятих, під час огляду місця події в районі будинку №14 по вулиці Автомобілістів міста Лисичанська, 06 червня 2017 року, у вечірній час, коли, взявши боєприпас з собою, привернув увагу останніх, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законих підставах поводжуватися зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими пристроями він не має. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, та, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які, можливо, будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.263 ч.1 КК України, а саме, як незаконне поводження з бойовими припасами, тобто, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України), який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 27 червня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 27 червня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 27 червня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та строк покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, визначені в межах санкції ст.263 ч.1 КК України, застосування покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який у судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, який підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження угоди, погоджуючись з думкою прокурора Полякова Д.В., який вважав, що угода про визнання винуватості від 27 червня 2017 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 27 червня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, оскільки інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 27 червня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, не встановлено.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.

Процесуальні витрати по справі в сумі 790 гривень 96 копійок (а.с.22), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/172-е від 22 червня 2017 року (а.с.23-28), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

металеві осколки, важиль (скоба), кільце з чекою, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.38,39),

підлягають знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд

засудив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 27 червня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12017130240001143 відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

790 (сімсот дев?яносто) гривень 96 копійок за проведення судової вибухотехнічної експертизи.

Речові докази по справі:

металеві осколки, важиль (скобу), кільце з чекою, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: