Постанова № 6805864, 11.11.2009, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

Справа №2а-4606/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.

при секретарі - Мироненко В.П.

за участю позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про зобов’язання провести перерахунок допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про зобов’язання провести перерахунок допомоги на оздоровлення, посилаючись на наступні обставини .

Він  був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії та у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС виплачується в розмірі – п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати допомоги. Відповідач по даному виду допомоги виплатив за 2002 рік – 26,70 грн., 2003 рік – 26,70 грн., 2004 рік – 26,70 грн., за 2005 рік – 100 грн., за 2007 рік – 100 грн., за 2008 рік – 100 грн. Розмір недоплати за 2002-2005, 2007-2008 роки склав 10314,90 грн. 13.10.2009 р. він звернувся до відповідача, однак йому відмовили, посилаючись при цьому на постанову Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року.

Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони суперечать вимогам Конституції України та ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки розмір допомоги на оздоровлення ухвалюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Просив визнати неправомірними відмову відповідача у виплаті недорахованої щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2002-2005, 2007-2008 роки  та  стягнути з відповідача недонараховану щорічну допомогу за 2002-2005, 2007-2008 роки в сумі  10314,90 грн.

В суді позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2,  діюча  за  дорученням, заперечувала проти задоволення позовних вимог,  посилаючись  на те, що всі виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та які розраховуються, виходячи з мінімальної заробітної плати, виплачуються в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року та №562 від 15.07.2005 р..

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  2 категорії, про що свідчить посвідчення серії А №250844 (а.с.8).

13.10.2009 року позивач  звернувся  до відповідача з заявою про проведення перерахунку  допомоги  на  оздоровлення,  але  листом  від  15.10.2009 року  відповідач  відмовив позивачу, посилаючись на те, що компенсація на оздоровлення за 2002-2005 та 2007-2008 роки виплачувалася позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та №562  від 12.07.2005 року  «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Згідно ст.71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.

Позиція відповідача ґрунтується на Постановах Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та №562  від 12.07.2005 року  «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлений розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 26,70 грн. за 2002-2004 роки і 100 грн. за 2007-2008 роки, та ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими органами.

Суд не може погодитися з такими діями Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії  - виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зі змісту вимог Законів України «Про державний бюджет» на відповідний рік не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановами Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року та №562  від 12.07.2005 року  всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які встановлюють розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Між тим, з моменту прийняття зазначених Постанов Кабінету Міністрів України встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року та №562  від 12.07.2005 року всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо виплати компенсації на оздоровлення позивачу за 2002-2004, та 2007-2008 роки у розмірі, меншому від п’яти  мінімальних заробітних плат, є неправомірними, що також  підтверджується  і рішеннями  Конституційного Суду України за 2004, 205, 2007 та 2008 роки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню допомога на оздоровлення за 2002 рік в сумі – 998,30 грн. (205 грн. х 5 – 26,70 грн.), за 2003 рік – 998,30 грн. (205 грн. х 5 – 26,70 грн.), 2004 рік – 1633,30 грн. (332 грн. х 5 – 26,70 грн.), за 2005 рік – 1560 грн. (332 грн. х 5 – 100 грн.), за 2007 рік – 2200 грн. (460 грн. х 5 – 100 грн.), за 2008 рік – 2925 грн. (605 грн. х 5 – 100 грн.), а всього 10314,90 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 17, 71, 163-164, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради по відмові ОСОБА_1 в перерахунку допомоги на оздоровлення за 2002-2005 та 2007-2008 роки.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради (бюджетна програма - «Компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», код програмної класифікації видатків (КПКВ) - 2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ) - 1341) на користь ОСОБА_1, недоплачену допомогу на оздоровлення за  2002 рік в сумі  998,30 грн., за 2003 рік  в сумі  998,30 грн., за  2004 рік  в сумі  1633,30 грн.,  за 2005 рік в сумі  1560 грн.,  за 2007 рік  в сумі  2200 грн. , за 2008 рік  в сумі  2925 грн. , а всього 10314,90 грн.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана до суду протягом 10 днів після складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя     Л.І. Лівочка