Ухвала суду № 68054902, 19.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

К/800/22697/15 19 липня 2017 року м. Київ К/800/23557/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Донця О.Є.,

Єрьоміна А.В.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк" Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий світ" Гончарова С.І про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий світ" Гончарова С.І, в якому, з урахуванням уточнень, що були зазначені представником позивача в судовому засіданні 06.03.2015 просив: 1) визнати протиправними рішення та дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» щодо визнання правочинів, в тому числі договору банківського вкладу від 02.07.2014 № 43513, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, нікчемними; 2) визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» щодо невключення ОСОБА_3 в повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», за договором банківського вкладу від 02.07.2014 №43513 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 3) визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» щодо невключення ОСОБА_3 в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український Фінансовий Світ», за договором банківського вкладу від 02.07.2014 №43513 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 4) визнати право ОСОБА_3 на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ», за договором банківського вкладу від 02.07.2014 №43513 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 5) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» включити ОСОБА_3 до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 6) стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором банківського вкладу від 02.07.2014 №43513 у розмірі 190 000 грн. 00 коп.; 7) стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 проценти за договором банківського вкладу від 02.07.2014 №43513 у розмірі 3301 грн. 32 коп.; 8) стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3698 гривень 68 коп.; 9) стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» № 6 від 18.11.2014, в частині, що стосується ОСОБА_3 (запис №309 додатку №1 до Протоколу засідання Комісії щодо визнання нікчемними вкладів №1 від 10.11.2014). Зобов'язано уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий Світ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог, відповідачі подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги у яких, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просять скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (банк) та ОСОБА_3 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 02.07.2014 № 43513, відповідно до якого, банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 02.08.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору від 04.07.2014 №43513, банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти; у разі якщо вкладник не звертається до банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк.

Позивачем 02.07.2014 на особистий вкладний рахунок зараховано грошові кошти у розмірі 190000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 02.07.2014 №TR.57814.619.423.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 №119 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова Сергія Івановича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; для отримання коштів вкладники Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаровим С.І. видано наказ № 6 від 18.11.2014, згідно якого, на підставі п.6 ч. 2 ст.37, ч.2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку.

Як зазначено відповідачами, згідно переліку, який є додатком до вказаного наказу, уповноваженою особою Фонду було визнано нікчемними договори, в тому числі, і договір позивача від 02.07.2014.

ОСОБА_3, дізнавшись про відсутність його в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до Фонду та уповноваженої особи із заявою, у якій просив розблокувати рахунок та включити його до переліку (реєстру) вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.

За результатами розгляду звернення позивача уповноважена особа Фонду в листах № 601/514 від 05.12.2014 та № 001/623 від 08.12.2014 повідомила, що договір банківського вкладу від 02.07.2014 №43513, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Український фінансовий світ», та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин 1-3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Як встановлено, 05.12.2014 позивач звернувся до відповідача-2 з заявою, в якій просив розблокувати його рахунок, що потрапив до списку блокувань сумнівних операцій та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом по договору № 43513 від 02.07.2014.

Згідно листів-відповіді № 601/514 від 05.12.2014 та № 001/623 від 08.12.2014 Уповноваженої особи Фонду, правочини, в тому числі договір № 43513 від 02.07.2014 визнано нікчемним відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також 30.12.2014 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи, ПАТ «Альфа-банк» з заявами, в яких просив надати інформацію та здійснити виплату.

Згідно листа-відповіді № 21-036-1396/15 від 19.01.2014 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вбачається, що на даний час уповноважена особа Фонду здійснює перевірку правових підстав розміщення зазначених коштів в банку, з урахуванням обмежень в діяльності банку, встановлених Національним банком України під час віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії проблемних.

З листа-відповіді № 81/27-01-15 від 27.01.2015 уповноваженої особи Фонду, договір банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» № 43513 укладений між ПАТ «КБ «УФС» та ОСОБА_3 віднесено до правочину, який є нікчемним відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України. Таким чином, як зазначено уповноваженою особою Фонду, ОСОБА_3 не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає перелік підстав, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Разом з тим, відповідачем 2 не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено причин, з яких договори позивача мають ознаки нікчемного правочину.

В той же час, в письмових запереченнях, листах-відповідях посилаються на те, що договір № 43513 від 02.07.2014 є нікчемним в силу положень ст. 228 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечать інтересам держави.

Проте, згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Крім того, для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Проте, судами встановлено відсутність підстав для визнання нікчемним договору № 43513 від 02.07.2014, що укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ». Відповідачами також не надано доказів, які свідчили б, що зазначені правочин є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Такого судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) № 43513 від 02.07.2014 сторонами не надано.

Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» посилався на п.п. 2, 7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», умови яких передбачають, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема : 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Однак жодних доказів на підтвердження вказаних доводів представник уповноваженої особи Фонду не надав.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що зарахування позивачем готівкових коштів у розмірі 190000,00 грн. на особистий вкладний рахунок підтверджується квитанцією від 02.07.2014 №TR.57814.619.423.

Таким чином, відповідачем-2 не доведено правомірності визнання договору № 43513 від 02.07.2014 нікчемним, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» № 6 від 18.11.2014 щодо визнання нікчемними транзакцій та правочинів, в частині, що стосується ОСОБА_3 (запис №309 додатку №1 до Протоколу засідання Комісії щодо визнання нікчемними вкладів №1 від 10.11.2014).

Отже, наявні також підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені у цій справі рішення у частині задоволення позовних вимог є обґрунтованими та законними.

У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що суд неправомірно зобов'язав його включити позивача до загального реєстру вкладників.

Проте, твердження відповідача є помилковим, оскільки судом лише зобов'язано уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У касаційній скарзі Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що спірний правочин є нікчемний відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки його умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а саме можливість власника великого вкладу отримати відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду, замість отримання залишку коштів за рахунок реалізації майна банку. При цьому стверджується, що власник великого рахунку передав кошти у сумі 190000 грн. позивачу.

Проте, вказані доводи не можна визнати обґрунтованими, оскільки вони не підтверджені доказами.

Також, касаційні скарги відповідачів містять твердження, що у зв'язку з прийняттям рішень у цій справі суди втрутились у їх дискреційні повноваження.

Проте, доводи відповідачів є помилковими з огляду на таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, колегія суддів, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідачі помилково вважають свої повноваження дискреційними. Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, зокрема, включати особу до Переліку чи Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, або не включати. Є лише один варіант правомірних дій.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Касаційні скарги слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк" Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: