Ухвала суду № 68054217, 02.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 823/495/17

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

02 серпня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Уманської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 18.07.2017 року (відповідно до відбитку календарного штемпелю на конверті) звернувся з апеляційною скаргою.

Рішення суду першої інстанції було отримане апелянтом 18.07.2017 року, отже апеляційна скарга подана у строк визначений ч. 2 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано.

Натомість, апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Відтак, умовою звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору.

Відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.

Апелянт зазначає, що Уманська районна держадміністрація на даний момент не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів передбачених на цю мету. Однак, апелянт не зазначає коли в нього з'явиться така можливість.

Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки не має виключного характеру.

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення) від такої сплати.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.17 р. складає - 1600 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Перевіряючи правильність сплати судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання не чинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Враховуючи заяви позивача про уточнення та збільшення позовних вимог, апелянтом має бути сплачений судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, а саме: (640*2)*110% = 1408, 00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уманської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,- залишити без руху.

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати апелянту строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.