Ухвала суду № 68047503, 17.07.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

17 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Одеської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправною,

в с т а н о в и л а:

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 8 лютого 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 квітня 2017 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС.

У заяві позивач посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 213 КАС, що на його думку, підтверджується доданими до заяви копіями ухвал Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2016 року та 20 лютого 2017 року (№№ К/800/21239/16, К/800/32531/16 відповідно), які ухвалені у цій же справі.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом норм процесуального права.

Так, ухвалою від 5 серпня 2016 року, яка надана на порівняння, касаційний суд залишив без руху скаргу ОСОБА_2 та вказав на необхідність сплатити судовий збір.

В іншій ухвалі, від 20 лютого 2017 року, Вищий адміністративний суд України встановивши, що недоліки скаржником усунуті і касаційна скарга відповідає вимогам статті 213 КАС, відкрив касаційне провадження. В цій ухвалі про сплату судового збору не йдеться.

Тоді як в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження та визнання причини такого пропуску неповажними, погодився з його висновками, що позивач повинен сплачувати судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру. Крім того, зазначив, що оскільки при поданні касаційної скарги судовий збір не було сплачено, стягнув цей збір з позивача.

Отже, в рішенні, про перегляд якого подано заяву та в ухвалах, наданих на порівняння не міститься іншого застосування чи тлумачення норм процесуального права, про які йдеться у заяві ОСОБА_2

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправною за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.