
У Х В А Л А
17 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Кривенди О.В.,
суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Одеської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправною,
в с т а н о в и л а:
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 8 лютого 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 квітня 2017 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС.
У заяві позивач посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 213 КАС, що на його думку, підтверджується доданими до заяви копіями ухвал Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2016 року та 20 лютого 2017 року (№№ К/800/21239/16, К/800/32531/16 відповідно), які ухвалені у цій же справі.
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом норм процесуального права.
Так, ухвалою від 5 серпня 2016 року, яка надана на порівняння, касаційний суд залишив без руху скаргу ОСОБА_2 та вказав на необхідність сплатити судовий збір.
В іншій ухвалі, від 20 лютого 2017 року, Вищий адміністративний суд України встановивши, що недоліки скаржником усунуті і касаційна скарга відповідає вимогам статті 213 КАС, відкрив касаційне провадження. В цій ухвалі про сплату судового збору не йдеться.
Тоді як в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження та визнання причини такого пропуску неповажними, погодився з його висновками, що позивач повинен сплачувати судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру. Крім того, зазначив, що оскільки при поданні касаційної скарги судовий збір не було сплачено, стягнув цей збір з позивача.
Отже, в рішенні, про перегляд якого подано заяву та в ухвалах, наданих на порівняння не міститься іншого застосування чи тлумачення норм процесуального права, про які йдеться у заяві ОСОБА_2
Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправною за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: М.І. Гриців О.Б. ПрокопенкоThe court decision No. 68047503, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 17.07.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 521/2810/15-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: