Постанова № 68043973, 24.07.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8168/17

Провадження № 2-а/712/614/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Пересунька Я.В.,

при секретарі - Сагун Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси, як місцевого адміністративного суду, з указаним адміністративним позовом, просив визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Черкаси Черкаської області щодо невиплати йому пенсії з квітня 2017 року і по теперішній та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області поновити виплату пенсії, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати вподальшому.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він з 2011 року здобув право на отримання пенсії за віком.

До грудня 2014 року він перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району м. Донецьк Донецької області.

У грудні 2014 року звернувся із заявою до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи у зв'язку з переїздом з території, де проводяться антитерористична операція (м. Донецьк) та із заявою про взяття на облік та виплату пенсії до Управління Пенсійного фонду України у м. Черкаси Черкаської області.

З грудня 2014 року по квітень 2017 року Управління Пенсійного фонду України у м. Черкаси Черкаської області нараховувало та виплачувало пенсію йому на рахунок, який відкрито в ПАТ «Державний ощадний банк України».

З квітня 2017 року Управління Пенсійного фонду України у м. Черкаси Черкаської області припинило нарахування та виплату пенсії без жодного пояснення.

21 липня 2017 року УПФ України в м. Черкасах Черкаської області подало до суду заперечення на позов, а також оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 для огляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Зінник К.Г. у судове засідання не з'явилась, до суду подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника УПФ України в м. Черкасах Черкаської області.

Дослідивши матеріали справи та матеріали пенсійної справи ОСОБА_1, судом установлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 2011 року до грудня 2014 року ОСОБА_1 перебував на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району м.Донецька Донецької області за місцем свого проживання.

Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради №7102001047 від 3 грудня 2014 року ОСОБА_1 перемістився з непідконтрольній українській владі території (АДРЕСА_1) до міста Черкаси (АДРЕСА_2).

4 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області з заявою про переведення його пенсійної справи з УПФУ в місті Бердянську та Бердянському районі Запорізької області до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси.

Із матеріалів пенсійної справи випливає, що ОСОБА_1 з грудня 2014 року по квітень 2017 року отримував пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.

Відповідно до листа ГУ ПФ України в Черкаській області від 23 березня 2017 року начальникам управлінь Пенсійного фонду України в районах, об'єднаних управліннях та м.Черкасах, на підставі списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсії з числа внутрішньо переміщених осіб на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової перевірки рекомендовано тимчасово призупинити з 1 квітня 2017 року виплату пенсії особам, включених до таких списків (а.с. 25 та зворот а.с. 25).

Листом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 29 березня 2017 року УПФ України в м.Черкасах Черкаської області повідомлено про скасування з 27 березня 2017 року дію довідки ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

6 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати йому пенсії та додав довідку №0000168778 від 6 квітня 2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗакону.

Положенням ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, зокрема, такі пенсійні виплати: пенсія за віком; інші виплати.

Стаття 4 Закону № 1058-IV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні

Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно ст. 47 Закону пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

У статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Таким чином, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави призупинення виплати пенсії, як «отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування».

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій. Цим Законом передбачено підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Згідно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На теперішній час антитерористична операція в Україні триває.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706) передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами 1-2 ст. 7 Закону № 1706 для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статтею 4-1 Закону № 1706 передбачено, що єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.

Згідно ч. 1 статті 5 Закону № 1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

7 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Пунктом 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 визначено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (в редакції на момент призупинення виплати пенсії позивачу) встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 509 затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Згідно п. 9 Порядку № 509, у разі зміни місця проживання/перебування (крім зміни місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці: району, міста без поділу на райони, району в місті, селища, села) заявник звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

З огляду на вищенаведені норми вбачається, що особа, яка не перемістилась з непідконтрольної Україні території, але бажає й надалі отримувати пенсію, повинна переміститись на контрольовану українською владою територію для вирішення питання отримання соціальної виплати (пенсії), за місцем фактичного проживання звернутись до управління ПФУ (за місцем проживання) та надати заяву про переведення пенсійної справи (призначення пенсій, виплату допомоги на поховання, виплату недоотриманої пенсії), а також довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 0000168778 від 6 квітня 2017 року, та знаходиться на обліку у відповідача з грудня 2014 року як одержувач пенсії за віком.

Таким чином, позивач виконав усі вимоги, передбачені законодавством, для отримання пенсії.

Крім того, довідка № 0000168778 від 6 квітня 2017 року уповноваженим органом не відкликалась і жодних доказів на підтвердження цієї обставини відповідач не надав.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, оскільки з квітня 2017 року позивачу призупинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення, про яке його було б належним чином повідомлено, і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

21 травня 2015 року постановою Верховної Ради України № 462-VIII схвалена Заява Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод» щодо відступу від окремих зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статями 5, 6, 8, та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

Отже, на теперішній час Україна від зобов'язань, визначених статями 1, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, в окремих районах Донецької та Луганської областей України відповідно до статті 15 Конвенції не відступала.

Призупинення виплати пенсії позивачу пов'язано з перевіркою інформації щодо фактичного місця проживання позивача.

Відповідно ч. 1-2 ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року, щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були відсутні встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для припинення пенсійних виплат з квітня 2017 року ОСОБА_1

З огляду на викладене, із зазначених вище підстав підлягають визнанню протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року із зобов'язанням відповідача поновити виплату пенсії з цього часу.

Крім того, з метою повного захисту прав на інтересів позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість за пенсією за період, починаючи з квітня 2017 року, на рахунок, відкритий ним раніше у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

Водночас, в позові в частині зобов'язання відповідача утриматись вподальшому від подальшого призупинення виплати пенсії необхідно відмовити, оскільки суд не може зобов'язувати відповідача до вчинення дій на майбутнє.

Відповідно до ст. 94 КАС України та Закону України "Про судовий збір" якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи відстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення судового рішення, до сягнення в дохід держави із ОСОБА_1 підлягає 640,00 грн судового збору, а з огляду на часткове задоволення позову - з Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 640,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", ст. ст. 2, 6, 18, 69, 70, 71, 72, 94, 159-162, 167 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області поновити ОСОБА_1 (1967року народження, РНОКПП: НОМЕР_2) виплату пенсії з квітня 2017 року та виплатити заборгованість за пенсією за період, починаючи з квітня 2017 року на рахунок, відкритий ним раніше у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 640 грн, сплату якого було відстрочено ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 6 липня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (код ЄДРПОУ: 37930126) на користь ОСОБА_1 (1967 року народження, РНОКПП: НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 640 грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії, або суб'єктом владних повноважень у строк, визначений у п. 2 ч. 2 ст. 186 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси, із одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Я.В. Пересунько