Постанова № 68027472, 25.07.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/290/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю: секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій

В С Т А Н О В И В:

23.02.2017 Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Завод Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, у розмірі 44511,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не виконує зобов'язань по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, у зв'язку із чим за період з лютого по грудень 2016 року виникла заборгованість у розмірі 44511,96 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Завод "Лтава" (ідентифікаційний код 14308479) зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За особовим рахунком ПАТ "Завод "Лтава" відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком №1, гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за лютий - грудень 2016 року в загальному розмірі 44 511,96 грн.

Оскільки відповідач вказану суму заборгованості у добровільному порядку не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Указаний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема в постанові від 25.09.2012 в справі № 21-251а12.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція).

В абзацах першому та другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.12.2015 № 27-1 "Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (дата набрання чинності - 16.02.2016) пункт 6.1 Інструкції викладено в наступній редакції: відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції (у редакції, чинній до 16.02.2016) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.4 Інструкції (у редакції чинній з 16.02.2016) передбачає, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції (у редакції, чинній до 16.02.2016).

З 16.02.2016 пункт 6.5 Інструкції викладений та застосовується у наступній редакції: розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, предметом доказування в даній справі є наявність (чи відсутність) у відповідача обов'язку з відшкодування витрат пенсійному фонду на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 за лютий - грудень 2016 року в загальному розмірі 44 511,96 грн.

Залученою до матеріалів справи копією довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.10.2008 №19, виданої ВАТ "Лтава", підтверджено, що гр. ОСОБА_4 у періоди з 02.12.1985 по 18.09.1986, з 29.09.1986 по 17.09.1987, з 25.09.1987 по 11.04.1988, з 22.04.1988 по 28.11.1988, з 04.12.1988 по 21.08.1992 працював на Полтавському електромеханічному заводі за професією: заливальник металу, що віднесена до списку №1, розділ XI, підрозділ 1а, металообробка. ВАТ "Лтава" є правонаступником Полтавського електромеханічного заводу на підставі Статуту ВАТ "Лтава" /а. с. 85/.

Наявною в матеріалах справи копією протоколу від 14.05.2009 № 7118 підтверджено, що загальний пільговий стаж за списком №1 гр. ОСОБА_4 становить 8 років 4 місяці 15 днів. До пільгового стажу, окрім іншого, зараховано перелічені вище періоди роботи вказаного громадянина на Полтавському електромеханічному заводі /а. с. 69/.

Пільгова пенсія за віком ОСОБА_4 призначена з 23.03.2009, тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.01.1991 №1788-ХІІ. Пенсію даному громадянину призначено на підставі пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також залученою до матеріалів справи копією довідки ВАТ "Лтава" від 05.12.2006 № 143 підтверджено, що гр. ОСОБА_2 у періоди з 01.10.1977 по 07.06.1993 та з 09.08.1993 по 08.08.1995 працював на Полтавському електромеханічному заводі на посаді ливарника на машинах лиття під тиском, що віднесена до списку №1, розділ XI, підрозділ 1а. Як зазначено вище, ВАТ "Лтава" є правонаступником Полтавського електромеханічного заводу /а. с. 99-100/.

Пільгова пенсія за віком ОСОБА_2 призначена з 21.12.2006, тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.01.1991 №1788-ХІІ. Пенсію даному громадянину призначено на підставі пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"/а. с. 73-74/.

Залученою до матеріалів справи копією довідки ВАТ "Лтава" підтверджено, що гр. ОСОБА_1 у періоди з 01.07.1977 по 01.09.1988 та з 01.09.1988 року по 13.07.1994 працював на Полтавському електромеханічному заводі на посаді плавильника металів і сплавів, що віднесена до списку №1, розділ XI, підрозділ 1а, металообробка /а.с. 101-102/.

Пільгова пенсія за віком ОСОБА_1 призначена з 22.04.2006, тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.01.1991 №1788-ХІІ. Пенсію даному громадянину призначено на підставі пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 71-72/.

Залученою до матеріалів справи копією протоколу від 14.05.2013 № 523 підтверджено, що загальний пільговий стаж гр. ОСОБА_3 становить 10 років 11 місяців 5 днів. До пільгового стажу, окрім іншого, зараховано період роботи вказаного громадянина на Полтавському АТ "Лтава" з 01.10.1984 по 15.02.1989 на посаді, що віднесена до списку №1 /а.с. 103-104/.

ОСОБА_3 набув право на призначення пільгової пенсії за віком у 2011 році, тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.01.1991 №1788-ХІІ. Пенсію даному громадянину призначено на підставі пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 75-76/.

Згідно з пункту 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 01.01.1992 - у частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно зі статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Із аналізу вищезазначених положень Закону вбачається, що право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому, наявності атестації робочих місць не вимагається. Водночас особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

В адміністративному позові зазначено, що пенсія громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 призначена відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, гр. ОСОБА_2 набув право на призначення пільгової пенсії за віком з 21.12.2006, тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, до пільгового стажу останнього зараховано періоди роботи на посадах за списком №1 як до 31.12.1991, так і після 01.01.1992.

Гр. ОСОБА_1 набув право на призначення пільгової пенсії за віком у 2006 році, тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", а до пільгового стажу останнього зараховано періоди роботи на посадах за списком №1 як до 31.12.1991, так і після 01.01.1992.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пенсію безпідставно призначено відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не згідно зі статтею 100 вказаного Закону.

На виконання вимог Інструкції, позивачем направлені та вручені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 12-28/.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з лютого по грудень 2016 року включно та складає 44511,96 грн, що також підтверджується карткою особового рахунку відповідача /а. с. 8-10, 63-64/.

При цьому, суд зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що нормативно-правові акти з питань пенсійного забезпечення не містять норм, що стосуються обмеження відшкодування витрат за пенсіями, призначеними на пільгових умовах, виставлених за попередні періоди.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанова від 25.11.2015 у справі № 803/2199/14) у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Так, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосовуються, оскільки стягнення таких витрат в судовому порядку строком давності не обмежується.

З урахуванням викладеного, оскільки в порушення вищезазначених вимог законодавства відповідач до 25-го числа кожного місяця з лютого по грудень 2016 року включно не вніс до пенсійного органу зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатив існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з лютого по грудень 2016 року в сумі 44511,96 грн.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "Завод Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479) на користь Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769) невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за період лютий - грудень 2016 року в розмірі 44511 (сорок чотири тисячі п'ятсот одинадцять) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31.07.2017.

Суддя Т.С. Канигіна