Ухвала суду № 6802504, 19.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2009 року справа № 2а-11659/09/0570

приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання:

за участю сторін:

від позивача:

від відповідача: Чуріковій Я.О. Кирьязиев С.В. за дов. від 2 червня 2009 року Берющев С.Д. за дов. від 9 лютого 2009 року розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Центр» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року (повний текст виготовлений 28 вересня 2009 року) по адміністративній справі № 2а-11659/09/0570 (суддя Могильницький М.С.) за позовом Малого приватного підприємства «Центр» до Державної податкової інспекції у Старобешівському р-ні Донецької області про визнання недійсними рішень від 12 січня 2009року про застосування штрафних санкцій, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року по справі № 2а-11659/09/0570 (арк. справи 50-53) було відмовлено в задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Центр» до Державної податкової інспекції у Старобешівському р-ні Донецької області про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій від 12 січня 2009 року №0000042350 на суму 6467,5грн. та №0000052350 на суму 130 грн. Позивач, не погодившись із постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій посилаючись на порушення застосування адміністративним судом першої інстанції норм матеріального права та не зясування всіх обставин, що стосуються справи, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та винести нову постанову, якою задовольнити заявлені позивачем вимоги. Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, зареєстрований та обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 20399607, зареєстрований та обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції у Старобешівському районі Донецької області.

17 грудня 2008 року на підставі направлень №44 та № 45 від 16 грудня 2008року співробітниками ДПА в Донецькій області була проведена перевірка позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача АГЗП, що розташована за адресою смт. Старобешеве, вул. Мічуріна, 1-Б.

Під час проведення перевірки податковим органом були встановлені порушення статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 1.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 107/5298.

Так, було встановлено, що позивачем порушений порядок використання торгового патенту (патент був відсутнім на доступному для огляду місці) а також виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 1293, 5 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем було прийняте рішення від 12 січня 2009 року №0000042350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у пятикратному розмірі виявленої невідповідності, що склало 6467, 5 грн. (1293,5 грн. х 5).

Крім того, на підставі того самого акту перевірки відповідачем згідно з абзацу 2 пункту 1 стаття 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» було прийняте рішення від 12 січня 2009року №0000052350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 130 грн.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними цих рішень, обґрунтовуючи його відсутністю законних підстав для проведення перевірки, невідповідністю висновків податкового органу про те, що кошти, які були виявлені на місці проведення розрахунків, надійшли від реалізації товарів (послуг). За твердженням позивача ці кошти були отримані від фізичної особи за договором позики та зберігалися на АЗГП у сейфі.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. При цьому він виходів з того, що позивач не скористався правом не допущення співробітників податкового органу до перевірки. Матеріалами справи, зокрема денним звітом РРО, описом готівкових коштів та поясненнями оператора АЗГП підтверджені факти порушення вимог законодавства.

У апеляційній скарзі позивач наголошує, що оператор не є уповноваженою особою для вирішення питання про допущення до перевірки, цього оператора не було допитано у якості свідка. Крім того, апелянт зазначає, що внесення отриманої за договором позики готівки до каси РРО через функцію «службове внесення» є неможливим, оскільки ці кошти отримані не від розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції та вважає, що ним застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних відносин, правильно, на підставі повної та всебічної оцінки доказів встановлені обставини справи.

Відповідно до приписів статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок Законом встановлені наслідки недотриманням контролюючим органом цих умов. Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки з дотриманням встановлених законом умов є захищеним наділенням його правом не допустити посадових осіб до перевірки. У разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, він має право оскаржити рішення державної податкової служби за результатами такої перевірки з підстав невідповідності його вимогам законодавства чи компетенції органу, який її проводив. Порушення порядку проведення перевірки при наявності права на таку перевірку та встановлення під час її проведення порушень законодавства з боку платника податків не може бути підставою для звільнення останнього від передбаченої законом відповідальності.

Щодо посилання позивача на неповне встановлення обставин справи внаслідок неврахування джерела отримання коштів, які зберігалися у АЗГП, колегія суддів погоджується з правовою оцінкою місця проведення розрахунків та висновками суду першої інстанції про наявність на час складання акту перевірки та оспорюваних рішень достатніх доказів для того, щоб вважати підтвердженим факт порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зважаючи на наведене, дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена на підставі правильно встановлених обставин, та без порушення застосування норм матеріального та процесуального права, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Центр» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року у справі №2а-11659/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року у справі №2а-11659/09/0570 залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 листопада 2009 року в присутності представників позивача.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді (підписи) Л.А. Василенко

М.І. Старосуд