Постанова № 68023897, 23.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2017 року № 810/1154/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0008891405.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки. Позивач зазначає, що вчасно та у повному обсязі здійснив оприбуткування готівкових коштів за 05.11.2016 та 11.11.2016 у книзі обліку розрахункових операцій шляхом підклеювання щоденних Z-звітів до розділу 1 КОРО та занесення кореспондуючих вказаним Z-звітам записів про рух готівки до розділу 2 КОРО.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що під час здійснення фактичної перевірки АЗС позивача було виявлено книгу обліку розрахункових операцій, у якій були відсутні записи про суму готівкової виручки за 05.11.2016 та 11.11.2016.

Відповідач зазначає, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Оскільки облік готівкових коштів у КОРО позивачем за вказані дні здійснено не було, відповідач вважає, що правомірно застосував до позивача штрафні санкції за неоприбуткування готівкових коштів.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 листопада 2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 96, та належить ТОВ «Стейт Оіл».

Результати перевірки оформлені Актом про результат фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 05.12.2016 №416/15-32-40-02/39436796 (далі – Акт перевірки) (а.с. 47-50), у якому відображений висновок про порушення ТОВ «Стейт Оіл» пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Суть виявленого порушення полягає в неоприбуткуванні позивачем готівки на загальну суму 34662,80 грн.

Так, в описовій частині Акта перевірки зазначено, що у наданій до перевірки книзі обліку розрахункових операцій відсутні записи про готівкову виручку за 05.11.2016 у сумі 15307,75 грн. та за 11.11.2016 у сумі 19355,05 грн.

Розглянувши матеріали перевірки, Офіс великих платників податків ДФС прийняв оспорюване податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0008891405, яким на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 173314,00 грн. (а.с. 52).

Не погоджуючись з вказаним рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі – Положення №637).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення №637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з пунктом 2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 1 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 № 436/95 (далі – Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії була неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 (справа № 21-400а12), від 26.02.2013 (справи №№ 21-7а13, 21-35а13), від 12.11.2013 (справа № 21-370а13), від 01.04.2014 (справа № 21-54а14).

Згідно з приписам частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом встановлено, що факт не оприбуткування готівки за 05.11.2016 та 11.11.2016 у розмірі 34662,80 грн. контролюючий орган пов’язує з відсутністю у розділі 2 КОРО записів про готівкову виручку.

Як вбачається з матеріалів справи, на АЗС ТОВ «Стейт Оіл», розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 96, готівкові розрахунки проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій Марія-303А2, заводський номер БК1991001959.

На вказаний РРО контролюючим органом було зареєстровано Книгу обліку розрахункових операцій №3000087232р, витяг з якої міститься у матеріалах справи.

Дослідивши зміст розділу 2 КОРО №3000087232р, судом з’ясовано, що записів про рух готівки та суму розрахунків за 05.11.2016 згідно фіскального звітного чеку №0878 вказана книга станом на момент перевірки не містила, що підтверджується фотокопіями сторінок вказаної КОРО, знятими під час перевірки (а.с. 59).

Водночас оприбуткування готівки за 11.11.2016 було здійснено позивачем шляхом роздрукування фіскальних звітних чеків №0884 та №0885 та внесення до розділу 2 КОРО №3000087232р кореспондуючих вказаним звітам записів про рух готівки та суму розрахунків (а.с. 58-59).

Так, згідно з Z-звітом №0884 від 11.11.2016 загальна сума розрахунків (загальний оборот) становить 58724,31 грн., за ставкою ПДВ 20% - 58621,09 грн., сума ПДВ від обороту - 9770,18 грн., видано клієнтам готівки при поверненні товару – 116,34 грн., здійснено службове внесення у розмірі 12616,61 грн. та службову видачу у розмірі 15627,19 грн. (а.с. 17).

Згідно з Z-звітом №0885 від 11.11.2016 загальна сума розрахунків (загальний оборот) становить 245447,98 грн., сума ПДВ від обороту – 40867,21 грн., видано клієнтам готівки при поверненні товару – 1252,55 грн., здійснено службове внесення у розмірі 15627,19 грн. та службову видачу 27513,64 грн. (а.с. 18).

Тотожні наведеним фіскальним звітним чекам записи про рух готівки та суму розрахунків містяться на сторінках розділу ІІ КОРО №3000087232р, що підтверджується фотокопіями вказаної КОРО, знятими під час перевірки (а.с. 58-59).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача про неоприбуткування позивачем готівки за 11.11.2016.

Водночас, доказами, що містяться у матеріалах справи, спростовуються доводи позивача про оприбуткування готівки за 05.11.2016.

Надані позивачем копії сторінок розділу ІІ КОРО №3000087232р з наявними у ній записами про рух готівки та суму розрахунків за 05.11.2016 суд до уваги не приймає, оскільки як вбачається з фотокопій КОРО №3000087232р, що були здійснені під час фактичної перевірки, відповідні записи у ній були відсутні (а.с. 59).

Не здійснення посадовою особою відповідача під час перевірки запису про наявність порушення у відповідних графах КОРО не свідчить про відсутність складу правопорушення як такого, позаяк суть виявленого порушення у повній мірі відображено в описовій частині Акта перевірки та підтверджується здійсненою у ході перевірки фотофіксацією сторінок КОРО.

Як вбачається з Z-звіту №0878 від 05.11.2016, загальна сума готівкових коштів, неоприбуткованих позивачем, складає 15307,75 грн. (а.с. 16).

Оскільки штрафні санкції до суб’єктів господарювання за неоприбуткування готівки застосовуються у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, оспорюване податкове повідомлення-рішення у частині визначення позивачеві штрафу у розмірі 96775,25 грн. є протиправним та підлягає скасуванню [(173314-(15307,75х5)].

У решті, що складає 76538,75 грн., оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2599,71 грн. підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.12.2016 №0008891405 у частині визначення позивачеві штрафу у розмірі 96775 (дев’яносто шість тисяч сімсот сімдесят п’ять) грн. 25 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» (ідентифікаційний код 39436796) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: Київ, вул. Дегтярівська, 11) судовий збір у розмірі 1455 (одна тисяча чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 84 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.06.2017.