Постанова № 68023561, 31.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18.10.2016 р. № 0011811303 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» у розмірі 280300,63 грн грн. (двісті вісімдесят тисяч триста гривень 63 копій ки), в тому числі 224 240,51 грн. за податковим зобов'язанням та 56 060,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що винесене податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від форми «Р» від 18.10.2016 р. № 0011811303 є необгрунтованим, та такими, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Письмових заперечень на позов не надав, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника до суду не звертався.

Враховуючи те, що для участі у судовому засіданні прибули не всі особи, які беруть участь у справі, при цьому, немає перешкод для розгляду справи, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що 12 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», було укладено кредитний договір, згідно з яким ПАТ «Укрсоцбанк» (Кредитор) надає ОСОБА_1 (Позичальник) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 90989,00 доларів США, що за курсом НБУ в розмірі 5,05 грн. за 1 долар США на час укладення договору становило 459494, 45 грн. зі сплатою 12,5 % річних згідно графіку з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 11 лютого 2033 року.

01 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» була досягнута угода про анулювання (прощення) частини боргу за валютним кредитом, який уклався в першу чергу в результаті значного падіння курсу національної грошової одиниці.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору про внесення змін №4 від 01.12.2015 р. до Договору кредиту № 4/988 від 12 лютого 2008 року, сторони домовились, що погашення заборгованості за Договором кредиту в сумі 30000 доларів США, здійснюється Позичальником не пізніше 01 грудня 2015 року.

Згідно з п. 3.2. вказаного Договору, у разі належного виконання Позичальником умов, які викладені у п. 3.1. цього Договору про внесення змін, залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором кредиту, а саме, залишкова заборгованість за Кредитом, в сумі 47094 доларів США 96 центів підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день виконання Позичальником умов, зазначених у п. 3.1. цього Договору про внесення змін.

Для погашення обумовленої суми боргу в розмірі 30000 доларів США, позивачу за ініціативою банку, було відкрито поточний рахунок для купівлі валюти на міжбанківському ринку. На вказаний рахунок позивачем 01 грудня 2015 року було внесено суму 735000,00 грн., для купівлі 30000 доларів США за комерційним курсом, у зв'язку з чим, позивачу було анульовано заборгованість в розмірі 47 094 доларів США 96 центів, що станом на 01 грудня 2015 року за курсом НБУ 23,94 грн. за 1 долар США становило 1127225, 15 грн.

28.04.2016р. позивачем було подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, якою задекларовано дохід в розмірі 11910,38 грн.

На підставі ст.79 та наявністю обставин, визначених п.н. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу № 658 від 13.07.2016 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 13.07.2016 р. № 16246/6/13-03, виданих Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська, посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., за результатами якої складено акт № 1887/13-03/НОМЕР_2 від 07.09.2016р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р» (далі- Акт перевірки).

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1: п.п. а) п. 176.1 ст. 176 ПКУ, у результаті не ведення обліку доходів та витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу у 2015 р.; п.п. д) 164.2.17, п. 164.2, ст. 164, п. 1 79.7 ст. 179. п. 167.1 ст. 167 ПКУ, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 224 240,51 грн.

Так, в Акті перевірки відповідач посилався на підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 18.10.2016 р. № 0011811303, у звязку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем (податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування») на загальну суму 280300,63 грн. (податкове зобов'язання - 224240,51 грн. та штрафні санкції - 56060,12 грн.).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 164.1 статті 164 цього Кодексу передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподаткований дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В квітні 2015 року був прийнятий Закон України про внесення змін до Податкового кодек су України щодо кредитних зобов'язань, яким було внесено пункт 8 до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення», згідно з яким: Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредито ром у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зо бов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Таким чином, на думку суду, сума на яку було анульовано кредитне зобов'язання в розмірі 1127 225,15 грн. не є оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага фізичної особи, в розумінні підпункту 14.1.47 ПКУ.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 2.1. Договору кредиту № 4/988 від 12 лютого 2008 року, надання Кредиту здійснюється шляхом видачі Позичальнику готівкових грошей в Національній валюті (гривня) для перерахування на цілі, визначені в п. 1. 2. цього Договору.

При цьому, згідно п. 2.6. вищевказаного Договору кредиту встановлено, що у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора та яка не залежить від волі Сторін, Кредитор має право змінити (збільшити або меншити) процентну ставку за користування Кредитом, що визначена цим Договором.

Згідно з додатковою угодою №2 про внесення змін від 17 червня 2009 року до Договору кредиту № 4/988 від 12 лютого 2008 року, процентна ставка за кредитом була збільшена до 13,5 % річних, у з'язку з підвищенням офіційної ставки НБУ, зростання вартості грошових ресурсів на «банківському кредитному ринку України, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції чинній на той момент.

Судом встановлено, що станом на період з березня 2008 року по грудень 2014 року, позивачем було сплачено 14577, 86 доларів США (в гривневому еквіваленті 115 805,63 грн.) боргу і кредиту та 37137,53 доларів США (в гривневому еквіваленті 332674,77 грн.) по відсотках за кредитом.

Враховуючи сплачену за кредитом суму коштів за період з 2008 року по день плати реструктиризаційної суми 30000 доларів США(в гривні на момент сплати 735 000 грн.), то вбачається, що позивачем сплачено більше 75% отриманих за кредитом коштів у валюті доллар США (14 577, 86 доларів США+37 137, 53 доларів США+ 30000 доларів США= 81 715,39 доларів США = 1 183 480,4 грн.) та вдвічі більше у гривневому еквіваленті. Оскільки, кредит наданий у користування позивачу з первинною процентною ставкою та умовами, дорівнював 102 362,62 долари США (в гривневому еквіваленті на день виплати кредиту 516 931,25 грн.)

Таким чином, у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, що свідчить про відсутність об'єкта оподаткування в розумінні положень п. 14.1.47 ст. 14 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, є помилковими посилання відповідача на положення абз. д) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 18.10.2016 р. № 0011811303.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.