Постанова № 68023461, 08.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 р. Справа № 804/16486/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000455103 від 15.07.2015 р..

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про невідповідність висновків складеного за результатом позапланової виїзної перевірки акта від 01.07.2015 р. за №6/28-01-51-03/00191307 дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права, Посилається на те, що висновки акту перевірки щодо недійсності правовідносин з контрагентами (ПП «Інтеграл Плюс», ТОВ «Нова-Плюс», ТОВ «Елемент Ойл», ТОВ «Трансбуд-КР», ТОВ «Ариста КР», ТОВ «Промлига» та ТОВ «ДМС-Трейд») є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Крім того, відповідач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки позивача з питання не підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками, і не довів правомірності прийнятого ним податкового-повідомлення рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 р. прийнято до провадження вказану адміністративну справу, та призначено її до розгляду.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, у запереченнях на адміністративний позов повністю продублював зміст акта перевірки від 01.07.2015 р. за №6/28-01-51-03/00191307, вказав, що в ході проведення перевірки позивача встановлено надання позивачем податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, згідно даних ДПІ інших регіонів, інформаційних систем ГУ Міндоходів, ДФС, податкової звітності - позивачем проводились операції з постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання. Також зазначено, що до перевірки не надано сертифікатів якості, журнал для видачі довіреностей, документальна підтвердження руху ТМЦ, документальне підтвердження щодо надання замовником дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядними організаціями.

За відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» зареєстроване 30.07.2001 р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

У період з 02.06.2015 р. по 01.07.2015 р. СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з питань дотримання вимог законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з наступними підприємствами-почтачяальниками: ТОВ «Промліга» за липень 2014 року, ПП «Інтеграл Плюс» за жовтень 2014 року, ТОВ «Гранд-Д» за жовтень 2014 року, ТОВ «Еквікес» за жовтень 2014 року, ТОВ «Ариста КР» за грудень 2014 року, ТОВ «Спецімідж» за грудень 2014 року, ТОВ «ВО «Укрспецкомплект» за грудень 2014 року, ТОВ «ДМС-Трейд» за грудень 2014 року, ТОВ «Трансбуд-КР» за грудень 2014 року, ТОВ «Елемент Ойл» за січень 2015 року.

За результатами перевірки 01.07.2015 року складено акт перевірки №6/28-01-51-03/00191307, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.201.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 2295085,28 грн., у тому числі: серпень 2014 року на суму 5793,60 грн., листопад 2014 року на суму 310754,74 грн., січень 2015 року на суму 94085,29 грн., лютий 2014 року на суму 1884451,65 грн.

За результатом розгляду заперечень ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на акт перевірки, листом від 10.07.2015 р. №2366/10/28-01-51-03 повідомлено про допущену описку та вказано, що висновки перевірки про завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 2295085,28 грн., у тому числі: серпень 2014 року на суму 5793,60 грн., листопад 2014 року на суму 310754,74 грн., січень 2015 року на суму 94085,29 грн., лютий 2015 року на суму 1884451,65 грн. відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акта перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0000455103 від 15.07.2015 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2295085,28 грн. а застосування штрафних санкцій у сумі 1147542,65 грн.

Рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 24.09.2015 р. №22224/10/28-10-10-4-33та рішенням Державної фіскальної служби України від 01.12.2015 р. №25626/6/99-99-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення №0000455103 від 15.07.2015 р. залишено без змін.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства за період липень, жовтень, грудень 2014 року та січень 2015 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Предметом перевірки було взаємовідносини ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», зокрема, з ПП «Інтеграл Плюс», ТОВ «Нова-Плюс», ТОВ «Елемент Ойл», ТОВ «Трансбуд-КР», ТОВ «Ариста КР», ТОВ «Промлига» та ТОВ «ДМС-Трейд».

Так, судом встановлено, що між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (покупець), з однієї сторони та ПП «Інтеграл Плюс» (постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки від 10.01.2014 року №20, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності згідно специфікації, що не від'ємною частиною до даного договору.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №5 від 07.10.2014 р. на товар (композиція полімерна ПК-5) на суму 4423409,71 грн. (з ПДВ). Умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 4 квартал 2014 року.

На виконання умов договору позивачу поставлено товар, про що свідчать виписані на адресу покупця рахунок-фактура та видаткова накладна №10 від 22.10.2014р..

За наслідками проведеної господарської операції ПП «Інтеграл Плюс» на адресу позивача було виписано податкові накладні №1 від 22.10.2014р., сума податку на додану вартість за якою включена до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Придбаний товар оприбутковано ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про що складено відповідні прибуткові ордери, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також придбаний товар супроводжувався паспортами якості (том 1 а.с.110-111) на поставлену партію товару.

Транспортування товару здійснено ФОП ОСОБА_1 за замовленням ПП «Інтеграл Плюс», про що свідчать товарно-транспорті накладні №1/1 від 22.10.2014 р.

Крім того, судом досліджено лист ПП «Інтеграл Плюс» від 15.12.2015 р., яким підтверджено, що суми ПДВ від реалізації вказаного товару включено до складу податкових зобов'язань, розбіжності на рівні контрагентів відсутні.

Між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (покупець), з однієї сторони та ТОВ «Нова-Плюс» (постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки від 14.11.2013 року №1440, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності згідно специфікації, що не від'ємною частиною до даного договору.

До вказаного договору сторонами погоджено: специфікацію №8 від 30.07.2014 р. на товар (реле тиску, кулачковий механізм, пульт КД, шпилька БР-1, фехралевий елемент, фара, колектор, катушка головного полюса тощо) на суму 724756,80 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 3-4 квартал 2014 року; специфікацію №9 від 29.08.2014 р. на товар (колесо конусове, вал-шестерня, бандаж електровізний, компресор електровоза тощо) на суму 718020,00 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 3-4 квартал 2014 року; специфікацію №11 від 29.08.2014 р. на товар (щіткотримач в асортименті) на суму 60738,00 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 3-4 квартал 2014 року; специфікацію №12 від 30.09.2014 р. на товар (колесо конусове, вал-шестерня, бандаж електровізний, компресор електровоза тощо) на суму 283224,00 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, срок поставки 3-4 квартал 2014 року.

На виконання умов договору позивачу поставлено товар, про що свідчать виписані на адресу покупця рахунки-фактури та видаткові накладні №РН-0000101 від 08.10.2014р., №РН-0000102 від 08.10.2014р., №РН-0000103 від 13.10.2014р., №РН-0000104 від 13.10.2014р., №РН-0000105 від 13.10.2014р., №РН-0000106 від 14.10.2014р..

Транспортування товару здійснено водієм ОСОБА_2 за замовленням ТОВ «Нова-Плюс», про що свідчать товарно-транспорті накладні (том 1 а.с.134-137).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Нова-Плюс» на адресу позивача було виписано податкові накладні (том 1 а.с.145-150), сума податку на додану вартість за якими включена до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Придбаний товар оприбутковано ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про що складено відповідні прибуткові ордери, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також придбаний товар супроводжувався паспортами якості (том 1 а.с.110-111) на поставлену партію товару.

Між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (покупець), з однієї сторони та ТОВ «Елемент Ойл» (постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки від 25.12.2014 року №1454, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності згідно специфікації, що не від'ємною частиною до даного договору.

До вказаного договору сторонами погоджено: специфікацію №1 від 25.12.2014 р. на товар (дизельне паливо підвищеної якості) на суму 13241880,00 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ ст.Роковата, строк поставки 4 квартал 2014 року - 1 квартал 2015 року.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2014 р. внесено зміни до специфікації №1 та визначено, що товар постачається на умовах СРТ ст..Роковата, товар може постачатися автомобільним транспортом.

На виконання умов договору позивачу поставлено товар, про що свідчать виписані на адресу покупця рахунки-фактури та видаткові накладні №РН-0000006 від 06.01.2015р., №РН-0000007 від 06.01.2015р., №РН-0000060 від 27.01.2015р.

Транспортування товару здійснено ТОВ «ВСЕСВІТ» автомобілем НОМЕР_1 за замовленням ТОВ «Елемент Ойл», про що свідчить товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 27.01.2015 р.

Також придбаний товар супроводжувався паспортом продукції, виданим ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» від 13.11.2014 р., декларацією про відповідність від 19.11.2014 р., сертифікатом відповідності від 19.11.2014 р.

Придбаний товар оприбутковано ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про що складено відповідні прибуткові ордери, копії яких залучені до матеріалів справи.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Елемент Ойл» на адресу позивача було виписано податкові накладні (том 1 а.с.178-180), сума податку на додану вартість за якими включена до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (покупець), з однієї сторони та ТОВ «Трансбуд-КР» (постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки від 13.01.2014 року №39, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності згідно специфікації, що не від'ємною частиною до даного договору.

До вказаного договору сторонами погоджено: специфікацію №2 від 16.10.2014 р. на товар (вапняк гранітний) на суму 1018063,50 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 4 квартал 2014 року.

На виконання умов договору позивачу поставлено товар, про що свідчать виписані на адресу покупця видаткові накладні №31 від 29.12.2014 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснено водієм ОСОБА_3 за замовленням ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», про що свідчить товарно-транспортна накладна (том 1 а.с.191).

Також придбаний товар супроводжувався паспортом радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу від 12.06.2014 р.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Трансбуд-КР» на адресу позивача було виписано податкову накладну №1 від 29.12.2014 р. (том 1 а.с.199), сума податку на додану вартість за якою включена до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Придбаний товар оприбутковано ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про що складено відповідний прибутковий ордер.

Між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (покупець), з однієї сторони та ТОВ «Ариста КР» (постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки від 07.03.2014 року №480, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності згідно специфікації, що не від'ємною частиною до даного договору.

До вказаного договору сторонами погоджено: специфікацію №4 від 03.10.2014 р. на товар (накладка, підкладка, клема, ізоляція, шайба тощо) на суму 801014,10 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 4 квартал 2014 року.

На виконання умов договору позивачу поставлено товар, про що свідчать виписані на адресу покупця рахунки на оплату, видаткові накладні №60 від 08.12.2014 р., №61 від 15.12.2014 р., №62 від 19.12.2014 р., №63 від 19.12.2014 р., №64 від 24.12.2014 р., №65 від 29.12.2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснено ТОВ «Ариста КР», про що свідчать товарно-транспорті накладні (том 1 а.с.218-223).

Придбаний товар оприбутковано ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про що складено відповідні прибуткові ордери.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Трансбуд-КР» на адресу позивача було виписано податкові накладні (том 1 а.с.229-234), сума податку на додану вартість за якою включена до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Згідно листа ТОВ «Ариста КР» від 15.12.2015 р., суми ПДВ 24351,09 грн. від реалізації вказаного товару включено до складу податкових зобов'язань, сума ПДВ за грудень 2014 року сплачена у повному обсязі.

Між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (покупець), з однієї сторони та ТОВ «Промліга» (постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки від 29.01.2014 року №168, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності згідно специфікації, що не від'ємною частиною до даного договору.

До вказаного договору сторонами погоджено: специфікацію №3 від 15.04.2014 р. на товар (термостат, кнопка, зворотній клапан, вимикач регулятора, циліндр, клапан тощо) на суму 101908,80 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 2-3квартал 2014 року.

На виконання умов договору позивачу поставлено товар, про що свідчать виписані на адресу покупця рахунки на оплату, видаткові накладні №249 від 03.07.2014 р., №250 від 03.07.2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснено ФОП ОСОБА_4 за замовленням ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», про що свідчать товарно-транспорті накладні (том 2 а.с.2-4).

Також придбаний товар супроводжувався паспортом сертифікатами якості та комплектності виробів від 07.11.2012 р., від 20.11.2012 р., від 10.09.2013 р., від 16.05.2013 р., від 22.06.2014 р., від 14.07.2014 р., від 14.10.2014 р., від 07.10.2014 р., від 21.11.2013 р.

Придбаний товар оприбутковано ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про що складено відповідні прибуткові ордери.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Промліга» на адресу позивача було виписано податкові накладні (том 2 а.с.19-20), сума податку на додану вартість за якими включена до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Також згідно листа ТОВ «Промліга» від 15.12.2015 р., суми ПДВ від реалізації вказаного товару включено до складу податкових зобов'язань.

Між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (покупець), з однієї сторони та ТОВ «ДМС-Трейд» (постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки від 26.12.2014 року №1461, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, комплектності згідно специфікації, що не від'ємною частиною до даного договору.

До вказаного договору сторонами погоджено: специфікацію №1 від 26.12.2014 р. на товар (мастило И-40) на суму 385560,00 грн. (з ПДВ); умовами поставки є СРТ- склад покупця, м.Кривий Ріг, строк поставки 4 квартал 2014 року - 1 квартал 2015 року.

На виконання умов договору позивачу поставлено товар, про що свідчать виписані на адресу покупця рахунок на оплату, видаткова накладна №436 від 26.12.2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснено ОСОБА_5 за замовленням ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», про що свідчать товарно-транспортна накладна від 26.12.2014 р.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «ДМС-Трейд» на адресу позивача було виписано податкову накладну №52 від 26.12.2014 р., сума податку на додану вартість за якою включена до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Також згідно письмових пояснень ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 11.02.2016 р., придбання товару за вказаними договорами поставки здійснювалось за заявками шахти «Гвардійська», шахти «Октябрьська», шахти імені Леніна, шахти «Родіна», управління залізничного транспорту, що є структурами підприємства ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», основним видом діяльності якого є видобувна промисловість - добування залізних руд.

Висновок податкового органу про безтоварність укладення вище наведених угод ґрунтується на інформації щодо формування податкового кредиту саме контрагентами позивача за рахунок інших контрагентів по ланцюгу постачання, в перевіряемому періоді, в тому числі відповідно до отриманої податкової інформації, без будь-якого посилання на відсутність первинних документів або їх недоліки, та обґрунтовані наявною інформацією відносно контрагентів-постачальників ПП «Інтеграл Плюс», ТОВ «Нова-Плюс», ТОВ «Елемент Ойл», ТОВ «Трансбуд-КР», ТОВ «Ариста КР», ТОВ «Промлига» та ТОВ «ДМС-Трейд».

Щодо придбання товару позивач в контрагентів та інші ланцюги, слід зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 ).

Щодо недоліків товарно-транспортних накладних, слід зазначити, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Разом з цим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), при цьому товарно-транспортні накладні надані до перевірки та до суду, а окремі недоліки не можуть бути самостійною підставою для визнання угод не дійсними.

Суд також зазначає про необґрунтованість та хибність доводів відповідача про відсутність у позивача документального підтвердження якості (відповідності) придбаних ТМЦ, що на думку контролюючого органу свідчить про відсутність факту придбання товару, оскільки чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов'язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) щодо товару, який постачався позивачу згідно з договорами. Документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, про що зазначено у акті приймання продукції (товару) за кількістю та якістю.

Разом з тим суд вказує, що порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого доходу, у звязку з чим висновки контролюючого органу про заниження суми податку на додану вартість за господарськими відносинами з контрагентом ТОВ «Вереза» є безпідставними.

Відповідачем також не було надано суду належних документальних доказів відсутності у ПП «Інтеграл Плюс», ТОВ «Нова-Плюс», ТОВ «Елемент Ойл», ТОВ «Трансбуд-КР», ТОВ «Ариста КР», ТОВ «Промлига» та ТОВ «ДМС-Трейд» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаних спірних правочинів, зокрема того, ПП «Інтеграл Плюс», ТОВ «Нова-Плюс», ТОВ «Елемент Ойл», ТОВ «Трансбуд-КР», ТОВ «Ариста КР», ТОВ «Промлига» та ТОВ «ДМС-Трейд» не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування таких обставин.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було.

Слід вказати, що окремі недоліки первинних документів, про які йдеться в акті перевірки, не є достатньою підставою для визнання господарських операцій такими, що реально не відбулися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується фактичне виконання контрагентами позивача ПП «Інтеграл Плюс», ТОВ «Нова-Плюс», ТОВ «Елемент Ойл», ТОВ «Трансбуд-КР», ТОВ «Ариста КР», ТОВ «Промлига» та ТОВ «ДМС-Трейд» зобов'язань за укладеними договорами. Позивачем був повністю доведений факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 2295085,28 грн., у тому числі: серпень 2014 року на суму 5793,60 грн., листопад 2014 року на суму 310754,74 грн., січень 2015 року на суму 94085,29 грн., лютий 2015 року на суму 1884451,65 грн.

За таких умов, податкове повідомлення-рішення №0000455103 від 15.07.2015 р. є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 51639,42 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000455103 від 15.07.2015 р.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 51639,42 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко