Ухвала суду № 68020937, 25.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Росік Т.В.

з участю секретаря Проаспет К.О.

прокурора Ущаповської О.І

представника власника майна Гераська М.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката Герасько М.Г. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.06.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ущаповської О.І., про накладення арешту на майно та накладено арешт на речові докази - товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, вилучені за результатами проведення обшуку 15.06.2017 за адресою нежитлових приміщень, які використовує у своїй діяльності ФОП ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) - АДРЕСА_1, а саме:

Двигуни для човна:

SAIL з написом Two Stroke 15 (чорного кольору)

Fisher з написом 2,5 б/н

PARSUNF2. 6 BMs/№НОМЕР_2

PARSUN F5BMs/№НОМЕР_3

PARSUN F6 ABM s/№ НОМЕР_4

PARSUN T15 BM s/№ НОМЕР_5 s/№ НОМЕР_6

SUZUKI DF 4 s/№НОМЕР_7

SUZUKI DT 15 s/№ НОМЕР_8

YAMAHA 8 CMH 6 NO НОМЕР_9 (СІРОГО КОЛЬОРУ)

PARSUN ТЕ 15BM s/№ НОМЕР_10

PARSUN T9.88M s/№ НОМЕР_11

PARSUN T40JFWs/№НОМЕР_12

PARSUN F20 AFW s/№ НОМЕР_13

Мотоцикли:

YCF vincod YCF НОМЕР_17

YCF vincod YCF НОМЕР_18

YCF vincod YCF НОМЕР_16

YCF vincod YCF НОМЕР_19

YCF vincod YCF НОМЕР_20

YCF vincod YCF НОМЕР_21

YCF vincod YCF НОМЕР_22

YCF vincod YCF НОМЕР_23

YCF vincod YCF НОМЕР_24

YCF vincod YCF НОМЕР_25

YCF vincod YCF НОМЕР_26

YCF vincod YCF НОМЕР_27

YCF vincod YCF НОМЕР_28

YCF vincod YCF НОМЕР_29

YCF vincod YCF НОМЕР_30

HONDA vincod JH НОМЕР_31 8 2010 року випуску

Водні мотоцикли:

BRP SEA.DOO s/№ НОМЕР_32

BRP SEA.DOO s/№ НОМЕР_33

BRP SEA.DOO s/№ НОМЕР_34

Квадроцикли:

KIMCO MAXXER SO sport s/№ НОМЕР_35

KIMCO MXU 300R RFBA НОМЕР_36

KIMCO MXU 400 RFBA НОМЕР_37

KIMCO MAXXER 300 RFBL НОМЕР_38

BRP MAVERICK ХЗ X RS * НОМЕР_39 *

CFMOTO CFORCE 550*НОМЕР_40

CFMOTO CFORCL 800 НОМЕР_41

POLARSR2RXP 1000 НОМЕР_42

BRP MAVERIPK RS *НОМЕР_43

Мотоцикли розібрані в коробках:

YCF PT НОМЕР_44

YCF 150 НОМЕР_45

YCF SP НОМЕР_46

YCF SM НОМЕР_47

YCFSP НОМЕР_48

YCF ST НОМЕР_49

Грошові кошти:

36 600 доларів США

9 150 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.06.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що арештоване майно - грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_2, які були ним отримані в результаті продажу майнових прав відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна в 2015 році. Крім того, гроші в сумі 200 000 позичені ОСОБА_2 у іншого громадянина, про що є боргова розписка. Відповідно до податкової декларації ФОП ОСОБА_2 в 2016 році та у 1-му кварталі 2017 року він не отримував прибутку, що стосується техніки, то на момент проведення обшуку вона знаходилась в салоні ФОП ОСОБА_2. Так, на думку апелянта, вказане майно не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, і будь-яких підстав, які б могли це підтвердити прокурором не надано. Разом з тим, як вважає представник власника майна, вказане у клопотанні прокурора майна, не відповідає і критеріям, передбаченим у ч. 1 ст. 96-2 КК України, а відтак до нього не може бути застосована і спеціальна конфіскація. Враховуючи те, що ОСОБА_2 не є підозрюваним, обвинуваченим або засудженим чи юридичною особою щодо якої здійснюється провадження, застосування норм ч. 5 ст. 170 КПК України, як правової підстави для накладення арешту на майно, також не має. Таким чином, у слідчого судді взагалі були відсутні жодні правові підстави для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 32017100000000024, відомості про яке 13.02.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

20.06.2017 року прокурор відділу прокуратури м. Києва Ущаповська О.І. звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, саме товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, вилучених в ході проведення обшуку 15.06.2017 року за адресою нежитлових приміщень, які використовує у своїй діяльності ФОП ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) - АДРЕСА_1, перелік яких наведено в клопотанні органу досудового розслідування та які визнані у кримінальному провадженні № 32017100000000024 речовим доказом, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

23.06.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 32017100000000024, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора, представника власника майна, та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на майно, а саме товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, вилучені за результатами проведення обшуку 15.06.2017 за адресою нежитлових приміщень, які використовує у своїй діяльності ФОП ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) - АДРЕСА_1, які відповідно до постанови прокурора відділу прокуратури м. Києва Ущаповської О.І. від 15.06.2017 року визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 32017100000000024 від 13.02.2017 року.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність повідомлення власнику майна - ОСОБА_2 про підозру, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вказане майно, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні №32017100000000024 від 13.02.2017 року, спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень прав власника майна та необґрунтованого обмеження прав власності не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ущаповської О.І., про накладення арешту на майно та накладено арешт на речові докази - товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, вилучені за результатами проведення обшуку 15.06.2017 за адресою нежитлових приміщень, які використовує у своїй діяльності ФОП ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) - АДРЕСА_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката Герасько М.Г. - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Росік Т.В.

Справа № 11-сс/796/3561/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Бугіль В.В.

Доповідач: Рибак І.О.