Постанова № 68020043, 25.07.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

755/5833/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарями Рудь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 жовтня 2001 року було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру». 21 лютого 2017 року він звернувся до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду в м. Києві із заявою про перерахування пенсії у розмірі 90% від заробітної плати. Листом від 28 лютого 2017 року Лівобережним об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду в м. Києві йому було відмовлено в здійсненні перерахунку. Проте, він не згодний з такими діями відповідача та вважає їх протиправними, та такими, що порушують його конституційне право на пенсійне забезпечення. Просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90 % заробітної плати з усіма додатковими виплатами, без обмеження максимального розміру; зобов'язати відповідача провести перерахунок для виплати пенсії у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» з 01 січня 2016 року у розмірі 90% заробітної плати.

Позивач в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_3

Представник позивача в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшли заперечення, які долучено до матеріалів справи (а.с.19-2559-62), за змістом поданих до суду заперечень просилав відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва та отримує з 08 жовтня 2001 року пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.66).

21 лютого 2017 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду в м. Києві із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії в розмірі та відсотках відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року (а.с. 13).

28 лютого 2017 року Лівобережним об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду в м. Києві позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року та роз'яснено, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України (а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Так, частиною 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, станом на день проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавці актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 01 січня 2015 року розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становлять 60 % заробітної плати.

Однак, відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких - щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» не зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року по справі № К/800/6054/15.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про прокуратуру» в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання викладена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії саме у розмірі 90 відсотків від суми місячного чинного заробітку, з урахуванням стажу роботи позивача в органах прокуратури, який становив більше 34 років станом на день призначення пенсії та який дає позивачу право на пенсію у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року, копію якої долучено до матеріалів справи.

Позивачем заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу раніше призначеної пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції яка діяла на момент призначення пенсії, виходячи із розміру 90% від суми заробітної плати, визначеної на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року у розмірі 90% заробітної плати без обмеження граничного розміру, а також виплатити недоплачену різницю між фактично отриманою та переахованою пенсією за період з січня 2016 року, - суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, у даній справі слід застосовувати положення спеціальних норм, а саме Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, у частині вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, застосуванню підлягає частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки у справі, що розглядається, право позивача на перерахунок пенсії відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду.

Позивач набув право на підвищення пенсії у зв'язку із отриманням довідки Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року для перерахунку пенсії, звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок пенсії 21 лютого 2017 року, а отже у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону виплата має здійснюватись не більше як за 12 місяців до дня звернення позивача до органу ПФУ за перерахунком пенсії.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року по справі 161/18933/14-а.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві було неправомірно відмовлено позивачу у перерахуванні та виплаті пенсії, з урахуванням збільшених показників підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року, з розрахунку 90% від заробітної плати позивача, оскільки такий розрахунок відповідає положенням статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла станом на день призначення пенсії позивачу, та відповідачем задля спростування встановлених судом обставин у письмових запереченнях до позову не наведено будь-яких правових підстав правомірності нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі, що підлягає до оспорення.

Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково: визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року. Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року, без обмежень її певним розміром та виплату недоплаченої пенсії з урахуванням раніше проведених виплат з 21 лютого 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 8-11, 17-19, 41, 69-71, 94, 99, 160-164, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України № 18-59зп від 31 січня 2017 року, без обмежень її певним розміром та виплату недоплаченої пенсії з урахуванням раніше проведених виплат з 21 лютого 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Є.Арапіна