Постанова № 68017912, 24.07.2017, Апеляційний суд Київської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: Захарова А.О.;

представника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює: водієм на фірмі «ARFA», Нью-Джерсі; проживає за адресою: АДРЕСА_1;

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 10 466 доларів США - повернуто ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2017 року о 17 год. 45 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_3, який прибув до України з США, м. Нью-Йорк, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № 232, обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину «білої лінії» у ОСОБА_3 було виявлено 21 326 доларів США, з яких 10 326 знаходились в кишені куртки пасажира та 11 000 доларів США в одному з відділень дорожньої сумки.

З виявленої суми пасажиру було пропущено 10 860 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 10 466 доларів США.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 року, громадянина України ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 10 466 доларів США - повернуто ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України Київська митниця ДФС просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 відносно громадянина України ОСОБА_3 в повному обсязі та постановити нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, застосувавши до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. та конфіскації затриманої по справі валюти в розмірі 10 466 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суд першої інстанції виходив із того, що громадянин України ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

Згідно вимог статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, прийшов до правильного висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти.

Під час розгляду апеляційної скарги знайшли своє підтвердження наступні обставини.

ОСОБА_3 разом зі своїм сином ОСОБА_4 постійно проживають в США та офіційно працюють водіями на фірмі «ARFA» в м. Нью-Джерсі, що стверджується довідками з місця роботи (а.с. 53-56).

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0231/12500/17 від 12 травня 2017 року (а.с. 4) та протоколу опитування № 0231/12500/17від 12 травня 2017 року (а.с. 8), ОСОБА_3 зазначив, що валютні кошти в розмірі 11 326 доларів США належить йому особисто, а готівка в розмірі 10 000 доларів США, його синові громадянину України ОСОБА_4, який на даний час знаходиться в США.

Переміщувані валютні кошти є заробітною платою ОСОБА_3 та його сина ОСОБА_4 та призначалися для лікування важко хворої матері правопорушника. Відповідно до довідки від сімейного лікаря амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Приморське, КЗ «Білгород-Дністровська ЦРЛ № 18 від 07.06.2017 року ОСОБА_5, 1942 року народження має наступні діагнози: цукровий діабет середньої тяжкості 2-ого типу, інсулінозалежний; діабетична стопа, іт. с. атеросклероз кардіт нижньої кінцівки; гіпертонічна хвороба. Враховуючи важкий стан здоров`я, ОСОБА_5 потребує постійної сторонньої допомоги, догляду та лікування дорогими ліками.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення факту, що вилучені валютні кошти є особистою власністю ОСОБА_3 та його сина ОСОБА_4 а саме заробітною платою, що стверджується матеріалами справи.

Суд першої інстанції вірно посилається на п.10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95, від 1949 року яка ратифікована законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де вказано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Під час розгляду Апеляційної скарги було встановлено, що ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, пояснив, що наміру приховати гроші або уникнути декларування в нього не було, все сталось випадково через незібраність та неуважність, свою вину визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин апеляційним судом не встановлено.

Для вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Висновок про звільнення порушника від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення можливий за сукупності умов, а саме: правопорушник здійснив правопорушення з необережності, без приховування предмета, порушив правила проходження (проїзду) через «зелений коридор»; порушник перемістив предмет (грошові кошти) для власного використання (оплати проживання, харчування, лікування), і цей предмет має безсумнівно підтверджене законне походження та загалом може бути законно переміщений через митний кордон України за умови письмового декларування; предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами; порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів.

Враховуючи особу винного, природу походження та мету використання грошових коштів, майновий стан правопорушника, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянина України ОСОБА_3 та його родину, «індивідуальний надмірний тягар».

Приймаючи до уваги встановлені обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для громадянина України ОСОБА_3, Апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції, яка відповідає обставинам справи та стверджується матеріалами справи.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 року щодо ОСОБА_3, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ